Проблема впливу стереотипів на групову ідентифікацію

Розвиток сучасного світу веде до неминучих наслідків, що народжені науково-технічною революцією, війнами ХХ століття і змінами, пов'язаними з ними. Найважливішим наслідком стала все прогресуюча глобалізація, «розмиття» кордонів держав. Це спричинило появу нових і загострення старих проблем, пов'язаних із співіснуванням представників різних культур, субкультур і етносів, їх комунікацією і загальною культурною інтеграцією. У зв'язку з цими обставинами особливо гостро постають питання особистої і групової ідентифікації.

Стереотипи відіграють важливу роль у формуванні групової ідентифікації. Стереотип, як «звичайна» , стандартизована думка з якогось приводу, має логічну форму судження і володіє при цьому силою, що спрощує характеристики об'єкта, який мається на увазі. Емоційне забарвлення стереотипу приписує групі, про яку створюється стереотип, певні властивості або, навпаки, якісь властивості виключає з її можливостей.

Кажучи про види і спрямованість стереотипів, варто відзначити, що зазвичай групові стереотипи поділяють на два види: автостереотипи та гетеростереотипи. Автостереотипи спрямовані на типізовані уявлення про власну групу, гетеростереотипи, у свою чергу, спрямовані на чужу групу. Гетеростереотипи при своєму формуванні багато в чому спираються на вже існуючі автостереотипи. До того ж автостереотипи зазвичай мають більш позитивний зміст, тому що відносяться до групи носія стереотипізованих якостей. Навідміну від цього, гетеростереотипи дуже часто набувають негативний зміст, тому вони можуть використовуватися проти «чужої» групи, ставати каталізатором агресивного настрою в кризових умовах. Співвідношення між цими двома видами стереотипів свідчить про збереження цілісності і цінностей етнічних або культурних груп.

Якісній зміні стереотипів здебільшого перешкоджає ціннісно-захисна функція стереотипів, яку описував Ліппман [2; с.108-115]. З одного боку, ця функція захищає цінності та позиції людей, з іншого боку, вона перешкоджає раціональному сприйняттю, переробці та усвідомленню цінностей іншої сторони. » Приймаюча» , сторона що оцінює, схильна до збіднення власної культури під дією відмови сприймати інші цінності і узгоджуватися з об'єктивними змінами в світі, а також відмовляючись реально сприймати позитивні і негативні якості іншої культури. 

Позитивним чинником стереотипізації є те, що група знаходить можливість самоідентифікуватися і виділитися на тлі інших груп. Також при достатній гнучкості група має змогу розкрити до певної міри свої межі, щоб вступити в позитивний діалог з іншою групою. Кожна зі сторін такої комунікації може повідомляти новий культурний досвід. При цьому для нас важливіше за все будуть функції стереотипів, які Т.Г.Стефаненко відмічає слідом за Теджфелом: функція пояснення і виправдання існуючих міжгрупових відносин та функція збереження існуючих відносин [4; с. 141]. У критичний момент ці функції виступають чинниками консолідації суспільства, культурної групи і виділення загального ворога, від якого група намагається відокремитися і не дати йому подіяти на себе негативно, що відкриває перед нами захисні механізми групової свідомості і небезпеки, які пов'язані з їх безконтрольним використанням. 

На думку Еріха Фромма, все чуже становить для нас інтерес і в той же час викликає страх, тому що до нового потрібен особливий підхід [5; с. 214]. І хоча чужа культура може бути і не настільки чужою, але ми, так чи інакше, реагуємо на неї як з певним зацікавленням, так і зі страхом. Особливий підхід при цьому буде полягати в тому, що при груповій ідентифікації співвідносяться складні і спірні моменти у власній групі з основними характеристиками іншої групи. До того ж йде пошук виправдання цих спірних моментів за рахунок того, що іншій групі, наприклад, більше пощастило в чомусь або ж, навпаки, не пощастило. Таким чином, складається парадигма відносин і закладаються основи для самоідентифікації групи.

Соціальними психологами була відкрита одна з закономірностей міжгрупового сприйняття, відповідно до якої існування негативних стереотипів по відношенню до якої-небудь групи підвищує вірогідність наявності негативних стереотипів і по відношенню до інших груп [3]. Тому розвиток стереотипів з негативним змістом не обмежується одним «цапом відбувайлом» . Це саморуйнівна тенденція, яка буде продовжувати діяти на культуру. 

Ще в 1954 році Олпортом були запропоновані декілька умов для зняття негативного сенсу стереотипів: 1) рівність статусу контактуючих груп; 2) підтримка міжгрупових контактів з боку влади; 3) наявність спільної мети, яка може викликати деякі форми взаємодії [1, 132]. Для взаємного примирення сторін культурного спілкування потрібні певні акції з реструктуризації суспільства та включення всіх його членів у конкурентні форми взаємодії. І всі ці форми взаємодій повинні проводитися на підставах визнання рівності сторін, що означає їх право на культурне самовизначення та самовираження.

Література:

1. Гнатенко П. И. Этнические установки и этнические стереотипы: / Гнатенко П. И., Павленко В. Н. - Днепропетровск: Издательство Днепропетровского университета, 1995 . - 200 с.

2. Липпман У. Общественное мнение / пер. с англ. Т. В. Барчунова, под ред. К. А. Левинсон, К. В. Петренко. М.: Институт Фонда «Общественное мнение» , 2004. - 384 с.

3. Макарчук А.В Солдатова Г.У. Тренинг по профилактике ксенофобии. М.: Генезис, 2006. с. 206 // http://psyfactor.org/lib/xenophobia.htm

4. Стефаненко, Т. Г. Этнопсихология: М.: Аспект Пресс, 2004 . - 368 с.

5. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. / Фромм, Эрих пер. с нем. Телятникова, Э. М. - М. : АСТ, 1998 . – 671 с.

Гарник Людмила

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна