Утвердження національних християнських традицій у діяльності церковних діячів волині початку хх століття

Збагачення духовного життя суспільства зумовлене суперечливим характером розвитку суспільних відносин, зростанням ролі людини, особистості. Основним елементом національної духовної культури є релігійна самосвідомість народу.

Церква – найважливіша основа утвердження і збереження духовної, національної, релігійної, культурної самобутності українського народу за часів перебування Волинських земель у складі Речі Посполитої. Важливе значення у формуванні релігійної свідомості і духовної культури населення регіону мало релігійне життя початку ХХ століття, діяльність викладачів релігійно-освітніх закладів.

Аналіз національно-церковного життя Волині здійснювали у своїх наукових розвідках С.Кульчицький [2], М.Кучерепа [3], В.Ткачук [8]. Вивченням основних історичних етапів розвитку Волині, історико-краєзнавчими дослідженнями займалися дослідники Волині, зокрема, Л.Ланшина [4], І.Корсак [1], І.Ярмошик [10], Б.Прищепа [6] та інші.

Актуальність дослідження полягає в аналізі духовного життя суспільства Волині початку ХХ століття через призму участі представників церковної еліти у процесі українізації православного церковного устрою, в утвердженні самобутності українського народу

Духовне життя – це завжди діалектична єдність індивідуального і суспільного.

Суспільна свідомість української громадськості щодо зародження та активного розгортання процесу українізації знаходить своє вираження у світоглядно-філософській, релігійній діяльності конкретних представників, а саме Павла Пащевського та митрополита Діонісія.

Павло Пащевський (1874–1944) – священик, капелан Першого українського запасного полку (згодом – Сердюцького полку імені Петра Дорошенка. На посаді єпархіального комісара Київської духовної консисторії йому доводиться поєднувати безкомпромісність у здобутті незалежності церкви з дипломатичною гнучкістю, твердість у досягненні українських цілей з реаліями зросійщеного краю [7, c.1].

Митрополит Діонісій, український та польський православний церковний діяч, росіянин за походженням, єпископ Кременецький, Волинський, митрополит Православної Церкви в Польщі, з 1944 року – Патріарх всієї України [5, c.44].

Активно розробляючи ідею української державності, широкого використання української мови у проголошенні Слова Божого під час проповідницької діяльності, митрополит Діонісій «зрушив» з місця окатоличене політикою Речі Посполитої, з однієї сторони, та московського духовенства, – з іншої, українське населення, що дало потужний поштовх до проведення маніфестацій, мітингів, повстань на захист рідного краю, демократизацію життя та проголошення українського слова під час богослужінь, панахид, навчання [9, c.3]

Завдяки активній діяльності окремих представників церковної еліти Волині, процес українізації культурної, національної, духовної, релігійної сфер життя на початку ХХ століття набув більш організованих форм і став міцним підґрунтям для свідомого самоствердження українського православного народу.

Ми розглянули досвід українізації церковного, релігійного життя на Волині початку ХХ століття, проте дана проблема не втратила своєї актуальності. У наш час відбувається переосмислення ролі релігії, церкви у духовному житті суспільства, їх місця в консолідації людей, гуманізації суспільних відносин, а тому вимагає подальшого розширеного аналізу досвід духовної культури попередніх поколінь, процес розбудови української держави на прикладі представників церковної еліти як окремих її носіїв.

Література

1. Корсак Іван. Капелан армії УНР: роман / І. Ф. Корсак. – К. : Ярославів Вал, 2009. – 176 с.

2. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921 – 1939) /С.Кульчицький. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1999. –336с.

3. Кучерепа М.Волинське українське об’єднання (1931–1939 рр.): Монографія /Микола Кучерепа, Руслана Давидюк. – Луцьк: Настир’я, 2001. – 420 с.

4. Ланшина Л. Отець Павло Пащевський / Л. Ланшина // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцька міська громада: історія, традиції, люди: матеріали XXVI Волинської обл. наук.-іст.-краєзн. конф., присвяченої 16-й річниці Незалежності України, 510-ій річниці надання м. Луцьку Магдебурзького права і 390-ій річниці створення Луцького православного братства, м. Луцьк, 9–10 листопада 2007 р.: наук. збірник / упор. Г. Бондаренко, А. Бондарчук, А. Силюк. – Луцьк: Волинське обл. т-во краєзнавців, 2007. – Вип. 26. – 306c.

5. Мєдвєдєв Сергій, Савчук Віталій. Митрополит Діонісій. Українізація православ’я на Волині // Краєзнавчі нариси з історії Кременеччини. –Кременець, 2009. – 106c.

6. Прищепа Б.А.Історичне краєзнавство на Волині: Навчальний посібник /Б.А.Прищепа, О.П.Прищепа. – Рівне: ПП ДМ, 2008. –352 с.

7. Сверстюк Євген. Перший капелян армії УНР // Наша віра. 2005. – № 210. – С.1.

8. Ткачук В.В.Українізація православного церковного устрою на Волині в 1930-х рр.//Історичний архів. 2010. – Випуск №4. – С.70–74.

9. Церковна жизнь на Украине // Православная Волынь. 1918. – №23. – 29 ноября. – С.3 – 4.

10. Ярмошик І.І.Волинь в історико-краєзнавчих дослідженнях ХІХ – ХХ століть: Монографія. – Житомир: Вид-во «Волинь» ПП «Рута», 2006. – 216 c.

Соколовський Олег

Житомирський державний університет імені Івана Франка