Естетична цінність природи: православне бачення

Людина завжди взаємодіяла з природою, змінювався лише характер цієї взаємодії. Спочатку людина боялася і обожнювала природу, згодом, як їй здавалося, підкорила і почала домінувати над нею. Сучасна людина ставиться до природи переважно прагматично, висуваючи на перший план споживацький інтерес, забуваючи про те, що природа може принести не лише матеріальний зиск, а й естетичне задоволення, яке має важливе значення для гармонійного розвитку людини.

В ході історії розвитку людства змінювалося ставлення релігії, зокрема православ'я, до природи. Так, у середні віки захоплення красою природи не підтримувалося християнством, тому що вважалося, що любов до природи відволікає людину від любові до Бога, але згодом набула поширення така християнська точка зору, що краса природи створена для прославляння Господа [2; с. 162].

Святий апостол Павло звертає увагу на те, що «… Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думання про твори стає видиме» (Рим. 1; 20), тобто через розуміння краси видимого творіння — природи – людина може зрозуміти велич Бога. Згідно з православ'ям, Бог створив усе так, що кожне його творіння має своє місце, все впорядковано, гармонійно розміщено за законами краси, яку людина часто не помічає.

Український вчений В. Борейко вважає, що ми повинні захищати не лише ту красу, яку бачимо, але й ту, яку ми не можемо розгледіти, ту, якій людина ще не в змозі дати належну оцінку. Людина повинна оцінювати природу не лише з корисних мотивів, а й розуміти її самоціність. На його думку, незацікавленість, згідно кантівської концепції «незацікавленості», можна ототожнювати з моральністю. Моральний вчинок мотивується почуттям прихильності або любові до чогось і є протилежним бажанню мати цей предмет в якості засобу досягнення своєї мети чи отримання задоволення. Незацікавленість як основа естетичної оцінки сприяє формуванню такої позиції, на якій егоїстичний інтерес і думки про використання природи відступають на другий план, на першому місці знаходяться естетичні якості, які цінні самі по собі, незалежно від мети. Незацікавленість не означає байдужість, а лише вказує на те, що природний об'єкт оцінюється незалежно від зиску, того чи іншого споживацького інтересу [2; с. 163].

Згідно зі світовими релігіями природа є творінням Бога, тому вона є досконалою. Вся природа має божественний порядок, тому, руйнуючи її, людина руйнує божественний порядок і ображає Творця, що є гріхом [2; с. 165]. Людина мала б підтримувати цей порядок та вдосконалювати природу, проте сучасна людина своїми діями часто порушує гармонію, яка існує у природі, руйнуючи тим самим гармонійність зв'язків людини і природи.

Таку точку зору підтримує і православ'я. В Біблії пророк Ісая засуджує тих, хто неуважно ставиться до творінь Бога: «І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук» (Іс. 5; 12), тобто за матеріальними задоволеннями людина забуває про красу творінь Божих, в тому числі і про природу, що може призвести до згубних наслідків. Православ'я прагне спонукати людей до того, щоб вони оберігали все, що створене Богом, належно ставилися до природи як першооснови існування людини.

В. Борейко вважає, що нам потрібно шукати нові ідеї та концепції щодо взаємодії людини і природи, інакше людство буде повторювати свої помилки. «Дика природа, – наголошує він, – є центром, джерелом абсолютної реальності, енергії, буттєвого життя… Дика природа – серце духовного життя, головний простір життя» [2; с. 166].

Таким чином, лейтмотивом вчення православ'я про систему «людина-природа» звучить заклик до уважнішого ставлення до природи, прагнення глибше зрозуміти її внутрішню сутність та красу оточуючого нас середовища, адже природа є джерелом естетичного задоволення, натхнення, морального вдосконалення, тобто саме того, чого часто не вистачає сучасній людині у її надзвичайно динамічному житті.

Література:

1. Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту; [пер. з давньоєвр. та давньогрец. Укр. Бібл. тов.]. – К.: Українське Біблійне товариство, 1991.

2. Борейко В. Дикая природа: любите или не приближайтесь / Владимир Борейко // Новый мир. – 2002. – № 7. – С. 148-166.

Мельничук Юрій

Національний Педагогічний Університет імені М.П. Драгоманова