Дарування – домінантний символ архаїчних суспільств

Відтоді як М. Мосс відкрив тотальний факт людських стосунків – дарування [1], котре існує в різноманітних формах, антропологи виявляють постійний інтерес до аналізу глибинної сутності дарування. Взаємний обмін дарунками не має стосунку до економічного товарообміну, дарунком стає все нетоварне, тому такий обмін стає символічним. М. Мосс визначав суспільне життя як «світ символічних відносин»; суспільству є притаманним виражати себе символічно: у міфах, звичаях, ритуалах, системі родинних стосунків, релігії, тощо.

Символи є доволі «живучими», а теми, які вони представляють, міцно вкорінені в культурі. Домінантні символи, котрі визначаються надзвичайною багатозначністю (мають багато смислів), можна виділити в будь–якій культурі. Їхня кількість, як доводить К. Гірц, є доволі обмеженою [2]. Одним з таких символів архаїчних суспільств є символ дарування. З домінантними символами пов’язана велика кількість інших залежних символів. Вони утворюють фіксовані точки в соціальній структурі суспільств та неодноразово повторюються в різних ситуаціях. Так М. Мосс показав, що дарування відбувається у зв’язку зі смертю – як знак дружби і солідарності та підтримки в жалобі; патлач відбувається в заможних племенах – як святкування та ярмарки, котрі символізують урочисте зібрання племені. Плем’я має відповідну ієрархію, якою встановлюються чи закріплюються соціальні стани. В межах патлача відбувається марнотратство, знищується значна кількість накопичених багатств, з метою затьмарення вождя; поглибленні дослідження засвідчили значну кількість проміжних форм дарування, із помірним суперництвом, в якому сторони змагаються в дарунках [3]; в ескімосів патлач впливає не лише на людей, а й на богів, вони пояснюють, що обмін подарунками сприяє збагаченню. Очевидно, що взаємне дарування породжує дружні стосунки, фіксуючи конкретні відносини, зміцнює шлюб, підтримує родинні стосунки, надає обом сторонам єдиної сутності. Отже, як видно, дарування постає домінантним символом архаїчних суспільств, котрий розкривається по–різному в кожній ситуації.

Дарування, як домінантний символ, містить в собі повноту фундаментальних значень. Проявляючись в багатьох соціальних контекстах, його значення просвічують по–різному в окремих епізодах. Він має серію смислів, один з яких є релевантним в кожній конкретній ситуації. [4]

Будь–який домінантний символ є породжувальною моделлю для виникнення нескінченної кількості інших символів. Жоден символ не можна лише розкладати та аналізувати, в ньому обов’язково присутнє те, що не піддається аналізу, вираженням чого і є символ. Саме таку ситуацію ми спостерігаємо, інтерпретуючи символ дарування; він розкладається до певної міри на свої складові, але врешті залишається дещо таке, що не піддається аналізу. Мова йде про те, що М. Мосс назвав маною речей, котра забезпечує їхню циркуляцію, тобто це ірраціональна складова, котра обов’язково присутня в будь–якому символі. Саме з огляду на таку особливість символу ефективним виявляється інтерпретативний підхід символічної антропології, котра визнає, що жоден аналіз культури (символу або явища) не може бути повним. Кожне серйозне дослідження починається від початку та закінчується там, де вичерпується творчій імпульс. При інтерпретації домінантного символу дарування теоретичні ідеї не виробляються знову, а уточнюються та поновлюються. Завданням символічної антропології є, насамперед, якомога більше наближення аналізу символічних форм до конкретних соціальних явищ та подій, до звичайного світу людського життя.

Література:

1. Мосс М. Общества. Обмен. Личность : Труды по социальной антропологии / Мосс М. ; пер. с франц. А. Б. Гофман. – М. : Восточная литература, 1996. – 360 с.

2. Гирц К. Интерпретация культур / Гирц К. ; пер. с англ. – М. : РОССПЕН, 2004. – 560 с.

3. Малиновский Б. Избранное: Аргонавты западной части Тихого океана / Малиновский Б. ; пер. с англ. – М. : РОССПЕН, 2004. – 552 с.

4. Тэрнер В. Символ и ритуал / Тэрнер В. ; сост. В. А. Бейлис. – М. : Наука, 1983. – 277 с.

Чорноморденко Дмитро

Київський національний університет імені Тараса Шевченка