«Масова людина» у філософській рефлексії хосе ортеги-і-гассета

У своїй праці «Бунт мас» видатний іспанський філософ, соціолог, есеїст Хосе Ортега-і-Гассет веде мову про нову соціокультурну ситуацію, яка склалася у ХХ столітті і була підготовлена попередніми епохами. Це насамперед криза культури, звичних установлених цінностей та норм, які через низку причин втратили свою імперативність. Явище, означене ним як «бунт мас» є безпосереднім проявом якісної зміни у житті європейської спільноти.

В цих умовах виникає новий тип людини, якого не існувало досі – масова людина. Її поява була підготовлена ХІХ століттям: піднявся середній рівень життя, відбувся стрибок у прирості населення (джерело навали мас); великий вплив мала ідея рівності прав (природних прав людини), запроваджена у ХVIII столітті, а з нею і скасування права привілею; зросла якість життя, середньостатистична людина позбулась звичних турбот, для неї стали доступними речі, які раніше мали змогу отримувати лише обрані.

Бунт мас – основне явище, яке спостерігається у ХХ столітті і було підготовлене попередніми епохами. Із нього випливають трансформації, які кардинально міняють структуру суспільства. Суспільство стає масовим, оскільки у ньому переважає новий тип людини – масова людина. Ідея зрівняння свідчить про те, що якісний рівень життя насправді знижується, хоча рівень пересічного життя і зростає.

Масовізація являє собою сукупність двох протилежних за суттю феноменів. З одного боку – це суттєвий ріст життя, його варіацій і можливостей (перш за все у матеріальному плані) у кількісному відношенні; з іншого – це знецінення особистості, її деградація у культурному і соціальному плані.

«Людина маси» - це не соціальне і не класове, а чисто психологічне поняття. Панування масової людини – пряма загроза для існування західної цивілізації. Ось як Ортега-і-Гассет визначає масову людину: «Маса – кожний, хто сам не дає собі обґрунтованої оцінки – доброї, чи злої, а натомість почуває, що «такий, як усі», і проте тим не переймається і навіть задоволений почуватися тотожним із іншими» [1; с.64]. Філософ ділить суспільство не за класами, а за типами людей. Існує два типи людей: вимогливі до себе, що беруть нові труднощі і обов’язки; байдужі, які нічого від себе не вимагають, у яких немає зусиль до самовдосконалення. Тобто, критерієм поділу є рефлексивне відношення до себе і обов’язок. Власне, цими двома типами є: людина маси (середня, рядова) і людина вибраної меншини (людина еліти). Людина маси – середня, рядова людина, що не відчуває в собі ніякого особливого дару чи відмінності (позбавлена індивідуальності), задоволена почуттям своєї однаковості з усіма, поблажлива до себе, не намагається себе виправити, або вдосконалити, самовдоволена.

Цей «новітній варвар» користується готовим набором ідей і не замислюється, звідки вони беруться, готовий приймати на віру, не терпить аргументів і доведень. Хосе Ортега-і-Гассет відмічає інтелектуальний герметизм, замкнутість, як одну із його головних рис. Тому цей новий тип не здатний до творчості, закостенілий, тяжіє до життя застиглого, яке приречене на вічне повторення, топтання на місці. Не може йти й мови про якийсь нонконформізм. Бути відмінним – це бути непристойним. А оскільки жодні раціональні аргументи не діють, важливий тільки матеріальний тиск. Людина маси має готовий репертуар ідей, вона задовольняється ними і «вважає себе за інтелектуально довершену». Цей новий тип людини подібним до розпещеного немовляти, яке потрапляє у зручний світ і сприймає його, як природне явище. Відзначається підвищення інтелектуальних можливостей і рівня здібностей масової людини. Однак цей інтелектуальних рівень застосовується лише для «беззмістовного накопичення ідей із їхнім хаотичним застосуванням» [1; с.56].

Людині маси протистоїть інший тип – людина еліти, це людина вибраної меншості. Але обрана не тому, що вважає себе вище інших, а тому що вимоглива до себе. Життя вибраної меншості сповнене напруги, активне, готове прийняти свої обов’язки і служити чомусь вищому (принципу, авторитету).

Щоб визначити природу сучасної маси Ортега вдається до аналізу її природи. Сучасна масова людини це суміш: власне маси, вплив якої є найзначнішим; людини-спадкоємця, в якій поєднуються шляхтич (аристократ) і «розпещена дитина». Саме з такого поєднання цих складових Ортега виводить наступні її риси і уподобання: гордовитість, нахил робити з ігор і спорту центральне заняття свого життя; культивація тіла – гігієнічний режим і дбайливість у одязі; брак романтики у відношенні до жінки; інтелектуальні розваги; воління життя під абсолютним авторитетом ніж під режимом вільної дискусії. Основна властивість маси – її інертність. Можна відмітити три якості, які яскраво її характеризують: відчуття легкості і надміру життя; відчуття власної переваги і сили, вважає свій інтелектуальний рівень більш ніж достатнім; втручається всюди, нав’язуючи свої вбогість в усіх сферах.

Резюмуючи, можна підкреслити наступні риси масової людини, які відзначає Ортега-і-Гассет: стихійність і потреба в керівництві; нетерплячість, відкидання чужих думок; пряма дія, найчастіше використання сили; відкидання цінностей, норм, ідеалів; відмова від традиції культури; байдужість, матеріальний інтерес; інтелектуальний герметизм; жартівливість, властивість фарсу; відчуття власної довершеності.

Література:

1. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс – М.: АСТ: СТ Москва, 2008. – 347 с.

2. Ортега-і-Гассет Х. Нові симптоми. / Читанка з філософії: У 6-ти кн. - Книга 6: Зарубіжна філософія 20 ст. – Київ: Довіра, 1993. - 240 с, С. 154 – 159.

Гончарук Катерина

Київський національний університет імені Т. Шевченка