Духовно-моральна складова здоров'я студентів

Турбота про здоров'я людини, формування здорового способу життя – завдання не тільки окремої людини, і навіть не окремої нації, а всього людства, оскільки здоров'я – основна й необхідна умова його відтворення, базова цінність особистості. Здоров'я людини не є незмінним. Воно потребує постійної підтримки. Зазвичай багато людей виявляють підвищену увагу до свого фізичного стану здоров'я. При цьому в тіні залишається духовно-моральна складова здоров'я. Духовно-моральне здоров'я являє собою сукупність світоглядних принципів, переконань, установок, що дозволяють особистості протистояти різного роду життєвим труднощам без втрати соціально-психологічної адаптації [1, с. 51].

Духовність можна вважати комплексом таких суттєвих якостей особистості, які відтворюють її мораль, естетичний зміст, спрямований на утвердження принципів гуманізму, а також подолання елементів бездуховності у світогляді та культурі. Базовими поняттями, які відповідають цим якостям, є такі: Віра, Надія і Любов, Мудрість, Краса, Гармонія, Милосердя тощо, тобто все те, що відрізняє людину як частину Природи і властиво лише їй [3]. Отже, духовна сфера особистості являє собою синтез інтелектуальної та моральної сфери. Духовне здоров’я – це здоров’я свідомості та смислової сфери, а також усвідомлення людиною цілі життя, свого місця та ролі у Бутті [2]. В індивідуальній системі духовних якостей, понять і цінностей розрізняють такі рівні свідомості особистості які пов'язані з її духовністю: 1) егоцентричної обмеженості, 2) родинних (сімейних) цінностей, 3) суспільних, громадянських, національних цінностей, 4) загальнолюдських цінностей, 5) духовної свідомості (космічних, або буттєвих цінностей) [4].

Одиницею виміру духовності є ціннісні орієнтації, які безпосередньо чи опосередковано пов'язані з моральністю. Саме мораль, внутрішні моральні інстанції особистості є тим еталоном, за допомогою якого можна визначити рівень духовності. Чим тісніший зв'язок ціннісних орієнтацій з моральністю, категорією добра, тим вищий рівень духовності. І навпаки: відсутність такого зв'язку свідчить про бездуховність. Серед складових духовності на особливу увагу заслуго­вують світоглядні ціннісні орієнтації особистості, в яких найбільш рельєфно віддзеркалюється специфіка усвідомлення сенсу життя не лише з погляду земних, існуючих цінностей, але й цінностей вічних, або, якщо можна так висловитися, віртуальних. Над подібними проблемами здатні замис­люватися ті, в кому з ранніх років виховували віру у вищу ідею, безсмертя душі [1, с. 51 – 54].

Характерною рисою морального розвитку в студентському віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються ті якості, яких не вистачало повною мірою в старших класах – цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, уміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем (мети, способу життя, боргу, любові, вірності й ін.).

З усіх результатів оцінки духовного здоров'я та сформованості духовно-ціннісної орієнтації, можна зробити такий висновок – найбільш якісно значимими цінностям для студентів є група соціальних цінностей, таких як: соціальна справедливість, порядок в країні, взаєморозуміння між громадянами та благополуччя країни. Також значимим є знаходження свого місця в соціальній групі, та залежність від соціальних норм та вимог. Причому духовні цінності також займають вагоме місце, в той час як індивідуальні та сімейні цінності є найменш важливими. Все це свідчить про прагнення студентів подальшого духовного розвитку, та про чітку сформованість загальних, прийнятних соціальних цінностей.

Література:

1. Боришевський, М.Й. Духовні цінності як детермінанта розвитку й саморозвитку особистості // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. Науково-теоретичний та інформаційний журнал Академії педагогічних наук України. – № 2 (59), 2008.

2. Гончаренко, М.С. Валеологія в схемах: Навчальний посібник / М.С. Гончаренко. – Харків: «Бурун Книга», 2005. – 207 с.

3. Діагностичні підходи до визначення стану духовного і морального здоров’я особистості: Навчальний посібник для проведення практичних занять / Укл. проф. М.С. Гончаренко, доц. Е.Т.Карачинська, В.Є. Новикова. – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2006. – 157 с.

4. Помиткін, Е.О. Психологія духовного розвитку особистості: Монографія / Е.О. Помиткін. – К.: Наш час, 2005. – 280 с.

260