2. Франкл в. Человек в поисках смысла.

3. Головин с. Ю. Словарь практического психолога.

Макашова Олена

Харківський національний педагогічний університет

імені Г. С.Сковороди

Погляд студентської молоді на біоетичні аспекти застосування сучасних валеотехнологій клітинно-тканинної терапії

На сьогодні одним із сучасних методів корекції стану здоров'я людини, оздоровлення та лікування є широке впровадження тканинно-клітинної терапії з застосуванням біопрепаратів раннього терміну розвитку людини. Це пов'язано із унікальними можливостями, які мають такі клітини і тканини. Разом з тим, їх застосування, не зважаючи на результативність, має цілий ряд обмежень, що стосується не тільки вивчення властивостей та механізму дії, але й біотичних та нормативно-правових аспектів [1].

Відомо, що майже 90 % клітинно-тканинного матеріалу застосовується без будь-яких обмежень і проблем у вірусології та бактеріології декілька десятиріч. Із тканин раннього розвитку людини отримують діагностикуми, стимулятор, екстракти….Основні принципи досліджень, а також вилучення та застосування клітин раннього терміну розвитку відображені у документі « Принципи медичної етики», який був прийнятий у 1982 році Генеральною асамблеєю ВООЗ [2].

На сьогодні не вщухає полеміка щодо етичності широкого впровадження клітинно-тканинної терапії у практичну роботу лікарняних закладів та закладів оздоровлення, що застосовують принципи омолодження (ревіталізації). Комітети з біоетики вивчають ці питання у суспільстві в залежності від релігіозних та культурних традицій держав. У 2003 році була створена 1 Міжнародна законодавча платформа для наукових досліджень (у тому числі, - ембріональних стовбурових клітин, що застосовуються у якості валеологічної технології омолодження) , у якій було вказано на основні установчо-правові позиції та нормативні документи щодо їх впровадження: комітету з біоетики США(US National Bioethics Advisory Comission) та Великобританії (UK Nuffield Council of Bioethics), ВООЗ щодо керівних принципів медичної генетики та біотехнології, Комітету з біоетики програми Геному Людини щодо вилучення пріоритетів та оцінок медичних переваг (Human Genome Organization`s statement on benefit sharing), Декларації ЮНЕСКО «щодо геному людини і прав людини».

В останньому документі у статтях 11 та 12 розглядаються основні застереження щодо практики, яка пригнічує людську гідність (наприклад, репродуктивне клонування людини не дозволено), а також щодо свободи наукових досліджень (наукові дослідження повинні направлені на вивчення шляхів покращення стану здоров'я людини) [3].

Виходячи з цього, на сьогодні немає ніяких медичних і біотичних заборон щодо застосування гемопоетичних стовбурових клітин пуповинної крові, бо відомо, що весь матеріал, який є відходами пологового процесу, просто викидається. При заборі пуповинної крові не виникає ризику для здоров'я матері та дитини, не потрібна анестезія і ризик передачі деяких латентних інфекцій значно нижчий, ніж при використанні кісткового мозку або стовбурових клітин дорослої людини.

Розробки у цьому напрямку дозволяють створити банки пуповинної крові, які при необхідності аутологічної трансплантації (ревіталізація, омолодження) користуються все більшим попитом.

Проведене у студентському середовищі анкетування та наступне обговорення їх результатів показало розуміння ними проблеми і її біотичних засад. 92 % студентів вважають напрям ревіталізації у валеологічній та медичній практиці перспективним та етичним.

Література:

1. Антологія біоетики // За ред. Ю.І. Комбієва. – Львів: БаК, 2003. – 592с.

2. Бачинин В.А Морально-правовая философия. – Х., 2000. – 206 с.

3. Требования биоэтики // Под ред. Ф.Бриссе-Виньо.. – К., 1999. – 246 с.

Рощинин Николай

Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина