Феномен творчої діяльності людини в аспекті проходження точки самотрансценденції

Человек не должен спрашивать, в чем смысл его жизни, но скорее

должен осознать, что он сам и есть тот, к кому обращен вопрос

В. Франкл

Сучасний світ має чітку тенденцію до прискорення виробництва, механізації роботи і оптимізації виробництва. Ще й досі ціняться вузькоспеціалізовані спеціалісти, котрі точно знають свою сферу роботи, але мало орієнтуються в інших. Але в скрупульозній і рутинній роботі, вживницькому відношенні до товарів і часу, складно говорити про гармонічний і всесторонній розвиток людини, до якого прагне людська істота. Саме тут варто згадати про самореалізацію і творчість – як спонтанний вияв людського генія. Взагалі, якщо відкинути біологічні ідеї про прагнення людини до підтримання сталості та гомеостазу (за сучасними теоріями, людський організм тратить енергію на наближення до сталості лише під час хвороби чи інших негативних явищ), діяльність, поза основним місцем роботи, творчість -- показник здорової особистості, котра самодостатня в своїй особі. Адже тільки сповнена життєвими силами і натхненням, людина здатна творити. І цей момент творчості виявляється в категорії само трансцендентності. За тлумачним словником, самотрансценденція, – «відповідно до визначення В. Франкла, – «вихід за свої межі» – до іншої людини, або сенсу. Один із моментів самотрансценденції – самоактуалізація. Самоактуалізація – відповідно до системи А. Маслоу, це продовжуваний процес, при котрому здібності людини використовуються творчо, радісно і повністю. Це шлях неустанної роботи, активного життя і усвідомлення свого зв’язку зі всім світом» [3].

Повертаючись до самотрансценденції, це самовираження, перенесення найкращих образів і напрацювань внутрішнього світу людини назовні. «Самотрансценденція являється ціллю всього життя людини, будь-якої живої істоти» [1, с. 75]. Це намагання виразити і увіковічити себе в зовнішньому світі – трансформувати оточуючу реальність відповідно до своєї внутрішньої реальності. Але дійти до цієї унікальної точки людина має уже підготовленою, чистою і різносторонньо розвинутою, адже якщо підійти до самотрансценденції незріло, то відповідними будуть і образи та творіння, котрі така людина винесе в оточуюче. Тут важливу роль грає зрілість людської істоти, яка в даному разі відіграє роль Творця – тобто уподібнюється Богу. В даному випадку немалу роль грає свідомість людини, яка являється саме тим дзеркалом і тією точкою, через котру людина сприймає оточуюче і навпаки, відображає себе в ньому. Саме так виражається свобода творчості і свобода вибору людини – ті першооснови, котрі вічно підштовхують людину до пошуку сенсу, сенсу свого існування.

Відповідно, можна згадати В. Франкла – першопрохідця в даній області, котрий розробив цілу унікальну систему – логотерапію, яка в основі опирається на ціннісно-мотиваційну складову людської творчості. На противагу З. Фройду, котрий називав творчий акт всього лиш виявом сублімованої сексуальної енергії, котра не знаходить іншого виходу, В. Франкл підійшов з іншого боку до даної проблеми. Самотрансценденція в його розумінні – це вихід за межі себе, а отже – становлення людини, як відкритої системи.

Як відомо, за принципом ентропії у відкритих системах є властивість до самоорганізації і ускладнення (вдосконалення) структур. І навпаки, в закритих і замкнутих системах, котрі не виходять з і стану рівноваги, ентропія наростає, що призводить до руйнування, згортання і смерті системи, внаслідок не вливання в неї часових потоків і життя. Отже, даний принцип показує, що творчість і постійне самовдосконалення – найкращий спосіб відновлення людини. «Якщо в живій системі відкривається точка самотрансценденції, система стає живою» [1, с.76].

Крім того, В. Франкл постійно наголошував на важливості пошуку сенсу життя, а не зациклюванні на кінцевих точках бажаного обєкту, оскільки це призводить лише до втрати данного об’єкту бажання. «Стремление к счастью» мешает счастью» [2].

Відповідно, здійснення себе, самоствердження в різних аспектах людської діяльності, пошук сенсу свого буття і самотрансценденція – основні категорії, котрі спонукають людину до сповненого натхненням та життям буття.

Література:

1. Метафизические аспкты ментальности. В.П. Гоч, А.Г. Шеншаков. – Москва, 2009. – 230 с.