Генеза поняття «фастфуд» та його місце у раціоні

З давніх часів люди помітили, що помірність, збалансованість їжі – це запорука здоров`я та довголіття. Ще у Гомера ми знаходимо: «Досить вам, люди, себе отруювати недозволеною їжею…» [1, с. 2]. Проте, у наш час, заміть збалансованого харчування, багатьом людям доводиться задовольнятися стравами приготовленими та вживаними нашвидкуруч. Втім, швидке харчування існувало і користувалося великою популярністю вже у часи античності. Джерела свідчать, що у Давній Греції люди прагнули готувати їжу у своєму господарстві, а римляни нерідко взагалі відмовлялися від приготування, задовольняючись нехитрими стравами закусочних та базарів [3]. У цей період великої популярності набули коржі із дріжджового тіста, змазані оливковою олією, які дуже зручно використовувалися як їстівні тарілки і стали прототипом італійської піци. Існували у римлян і свої гамбургери – смажені «котлети» із яловичини, які вживалися із хлібом. Але різниця полягає у тому, що античне швидке харчування було абсолютно натуральним та навіть корисним, готувалося безпосередньо перед вживанням, на відміну від сучасних закладів «фастфуд» (fast-food). Згадки про їжу подібного характеру можна знайти у часописах Китаю, (на ринках торгували гарячою локшиною швидкого приготування), Індії (були популярні коржі з гострим соусом та рис із шматочками курки), Європи та Росії (різноманітна випічка, пиріжки).

Показово, що індустрія «фастфуд-харчування» виникла у Америці 1920-х років, у зв’язку із стрімким промисловим розвитком автомобілебудування. Загострення проблеми браку часу у населення на приготування повноцінної їжі, спонукало до появи перших ресторанів, які пропонували отримати її швидко [3]. Піонером у даній царини виступила 1921 року компанія «Білий замок» (White Castle). У кінці 1940-х років на цьому ринку з`явився конкурент – компанія «Макдональдс» (McDonalds), започаткована братами МакДональдс та комівояжером Реєм Кроком. Зараз корпорація «Макдональдс» включає більше ніж 30000 ресторанів у 119 країнах світу. Поширення компанії в Україні розпочалося у 1997 році, на сьогодні у 16 містах налічується 58 ресторанів (22 – Київ, 5 – Харків) [5].

Попри відсутність прямих планомірних досліджень впливу фастфуд-харчування у нашій країні, розповсюдження мережі ресторанів та закладів швидкого харчування упевнено зростає. Вважаємо за доцільне звернутися до досліджень проведених у США. Ситуаційну оцінку розповсюдження і популярності цих закладів можна відмітити, аналізуючи фільм Моргана Спурлока «Подвійна порція», який засвідчує наявність даних об’єктів в усіх установах, не виключаючи навіть освітніх та медичних закладів. Вході експерименту, дослідник будував свій раціон (упродовж місяця) лише стравами запропонованими закладами «Макдональдс». Підтягнутий, здоровий та активний чоловік, до початку експерименту, спостерігав збільшення маси тіла (на 11 кг), погіршенням настрою та зниженням сексуальної активності. Крім цього, дослідник відмічав певну залежність від цієї їжі та неконтрольоване підвищення апетиту. Свідчення лікарів, які відстежували зміни у фізичному стані пацієнта, вказали на: збільшення з 11 до 18 відсоткового співвідношення жиру, підвищення рівня холестерину, запалення та затвердіння печінки та інше, що втричі збільшувало ризик розвитку коронарної хвороби серця і, як наслідок, вдвічі підвищувало можливість серцевого нападу [3, с. 47].

Аналізуючи цю проблему, слід зазначити, що енергетична цінність даного раціону (норми вуглеводів, жирів) перевищує майже у 2,5 рази добові енергозатрати людини, при цьому практично не містить вітамінів. Характеризуючи асортимент продуктів та прийоми їх кулінарної обробки, варто наголосити на використанні великої кількості спецій, ароматизаторів, штучних домішок та консервантів, що значно підвищує смакові властивості та термін придатності.

Серед етичних аспектів, слід зазначити певний дуалізм компанії: з одного боку, постійні спонсорські ініціативи задля розвитку фізкультури та спорту, підтримка благодійної акції допомоги дитячим будинкам України (відшкодування 1 % вартості), а з іншого – свідоме методичне збільшення порцій («бігмак-меню», подвійні порції, акція «Подвійний ковток» – 1800 мл напою, який містить 48 ложок цукру) [2]. Крім того, нав`язлива агресивна реклама та заохочення дитячої аудиторії (дитячі кімнати, організація свят, подарункові набори, колекційні іграшки тощо) – все це направлено на формування стійких смакових уподобань та навіть на появу певної залежність від їх продукції. У біоетичному аспекті оцінки діяльності компанії-космополіта, вражають маштаби та умови забиття тварин. За свідченнями Е. Шлоссера (документальний фільм «Нація фастфуда») «Макдональдс» виступає найбільшим споживачем яловичини.

Проведене серед першокурсників ХНПУ ім. Г. С. Сковороди опитування свідчить про достатній рівень інформованості та усвідомлення наслідків фастфуд-харчування; чітке виокремлення продуктів та закладів цього профілю. Проте, варто відмітити, що вживання студентською молоддю продукції ТМ «Мівіна» та групи продуктів, які прийнято вважати «снеком» (snack) (чіпси, сухарики, тощо), дійсно набуло загрозливих масштабів [2, с. 81].

Таким чином, слід розглядати фастфуд-харчування лише як спосіб екстреного тамування голоду, який може бути доцільним в обмежених кількостях за умов сумісництва з повноцінними продуктами та високою фізичною активністю.

Література:

1. Миронов А. А. Сила здорового питания / Миронов А. А. – СПб.: Невский проспект; Вектор, 2007. – 184 с.

2. Міщенко О. А. Інформованість студентів-першокурсників щодо наслідків домінування «фастфуду» в культурі харчування сучасної молоді / Міщенко О. А. // Молодь в соціокультурному просторі України. – 2010. – № 4. – с. 81 – 82.

3. Спурлок М. Не ешьте эту книгу / Спурлок М. – СПб.: Амфора, 2005. – 460 с.

4. Офіційний сайт компанії «Макдональдс» - www.mcdonalds.ua

Завгородня Наталія

Харківський національний медичний університет