Михайло Павлик у пошуках суспільного ідеалу

У наш час тема пошуку суспільного ідеалу своєю актуальністю не поступається багатьом іншим філософським, суспільствознавчим, політологічним, культурологічним проблемам. Від оптимальності вибору альтернатив суспільного розвитку у значній мірі залежить і стан економіки, соціального самопочуття громадян. Не лише бажання відновити справедливість, а скоріше потреба осягнення великої творчої спадщини національної політичної еліти останньої чверті ХІХ - початку ХХ століття рухає науковців, істориків, філософів, політологів до аналізу призабутих джерел. З цієї точки зору дуже важливими постають суспільно-політичні погляди Михайла Павлика – відомого письменника, публіциста, діяча громадсько-політичного життя в Галичині. Головну увагу у своїх працях вчений приділяє вирішенню питання про побудову майбутнього суспільства, яке він пов’язує з соціалізмом.

М.Павлик стверджував, що соціалістичний рух у Галичині не є результатом впливу з-за кордону, а тісно пов’язаний з українським визвольним рухом і має грунт серед українського народу.

Вчений вважав, що хоч український народ ще далеко знаходиться від соціалізму, проте впевнено йде до нього і ніщо не зможе зупинити цього поступу.

Майбутній суспільний лад він детально змальовує в «Друкованому листі до всіх русинів в Галичині»: «Кожна хліборобська або ремісницька громада (т. є. всі чоловіки, парубки, жінки і дівчата) має право по-своєму впорядкувати всі свої справи, сама вибирати і скидати своїх попів, професорів і урядників. Цілий край повинен складатися з самих таких вільних громад, що тілько добровільно приступають одна з одною до спілки в своїх справах» [2; с.333].

Основу майбутнього соціалістичного суспільства становитиме колективна власність і колективне господарювання. Сам перехід до соціалізму має еволюційний характер, хоча й не виключає революційної боротьби. Лише людський розум може обрати мирний еволюційний шлях, а революція може знадобитись тоді, коли правлячі кола відмовляться добровільно визнавати новий лад.

У поглядах на власність в майбутньому суспільстві простежується й певна обмеженість соціалізму М.Павлика: по-перше, він виступав за спільну власність не в масштабах всього суспільства, а в масштабах окремих сільських і міських громад, по-друге, допускав можливим існування в обмежених розмірах дрібної земельної власності.

Розгляд уявлень М.Павлика про майбутній суспільний лад показує, що він, хоч і зазнав певного впливу вчення основоположників наукового соціалізму, проте до останнього не піднявся і його світогляд в основному залишився в межах утопічного соціалізму. Воно інакше і не могло бути, оскільки М.Павлик у своїй лояльності по перебудові суспільства спирався не на робітничий клас, ідеологією якого є марксизм і його складова частина – науковий соціалізм, а на селянство з його дрібнобуржуазною ідеологією. Сам він називав свої погляди на майбутній суспільний устрій аграрним або хліборобським соціалізмом [1; с.51].

Література:

1. Манзенко П.Т. Суспільно-політичні і філософські погляди М.Павлика / П.Т.Манзенко. – К.: Видав. Акад. Наук УРСР, 1962. – 125с.

2. Павлик М. Друкований лист до всіх русинів в Галичині / Михайло Павлик // Павлик М. Пропащий чоловік (оповідання, повісті, публіцистика). – Львів, 1983. - С.334.

Ільченко Світлана

Харківська державна академія культури