Вплив здобутків теорії інформації на сучасний характер соціальної комунікації

Відповідно до завдань філософської думки, основним з яких є осмислення реальності і аналіз особливостей її розуміння людиною, а саме знаково-символічних форм, через які вона нам і дається в процесі нашого пізнання, ми починаємо усвідомлювати опосередкованість наших відчуттів. Про неминучий характер такого усвідомлення нам зокрема засвідчує сама історія філософської думки починаючи від античної Греції. Якщо платонівське пізнання було спрямоване на пригадування, а арістотелівське навпаки виправдовувало можливість нашого чуттєвого пізнання світу, то середньовіччя, умовою і ціллю, як існування, так і пізнання вважає вищі Божественні істини, досягнення яких лише і можливе в акті віри. Перед нами постає не тільки зміна усвідомлення розуміння такого роду підходів, а й загалом світогляду та відношення до пізнаваності світу. Сучасні ж умови існування людини значною мірою також трансформуються в залежності до усвідомлення і прийняття тих змін, що і визначають нашу сферу існування як інформаційну. Ми говоримо про наукові досягнення в галузі теорії інформації, та їх вплив на характер людського спілкування.

З самого початку ідеї дослідження даної сфери викликали шквал ентузіазму з боку математиків та фізиків, прикладом чого можуть слугувати роботи Клода Шеннона, який сформував в 1948 році основи математичної теорії зв’язку, та Дж. Пірса, що підсумували ту інформацію, що була набута та оформлена в цю епоху, а що саме головне, здобула вираження в практичній сфері.

Дж. Пірс стверджує: «…неможливо вказати осмислене і чітко визначене завдання, яке по силам людині, але не може бути розв’язане машиною» [1; c. 265]. Наступне визначення розкриє зміст такого підходу взагалі: « « мислення» – це те, що дає нам можливість вирішувати проблему і тому корисне, незалежно від того, механічне воно чи ні» [1; c. 264]. Саме таке потрактування і стає передумовою практичної роботи у сфері даного напрямку, зразками чого можуть слугувати: машина для розпізнання образів «Одрей», а також одні з перших машин такого типу створених в 1959 р. Л. Хармоном у лабораторіях «Белл Телефон», не кажучи вже про сучасні комп’ютерні системи. Проте ми не маємо забувати і про той неймовірний характер розвитку вже сучасних нам механізмів, що проте аж ніяк не отримали статусу мислячих чи живих, вони не більше ніж системи наділені визначеною комбінацією можливих варіантів дії, що є проявом наслідування природних процесів та характеру їх перебігу.

Та необхідно наголосити і на іншому важливому питанні, зміст якого саме і цікавив нас при початку роботи над даною темою, а саме розумінні характеру передачі інформації та проблемами пов’язаними з цим процесом, що виникають в зазначеній нами теорії. Важливість такого узагальнення постає в процесі застосування комунікативних зв’язків, принципів взятих із власне теорії інформації для пояснення інших сфер знання, а саме (термодинаміки, запозичення терміну «ентропії» – що був переосмислений і використаний у значенні пропускної здатності каналу, було застосоване і інше важливе поняття, біта – як одиниці виміру кількості інформації), практичної філософії, онтології, тощо.

Ми маємо наголосити, що саме розробки у сфері аналізу ентропії, каналу з шумами через який ми і передаємо кодовану інформацію, привернули увагу до однієї з найважливіших проблем людського пізнання, а саме адекватності «знаку і значення». Як зазначає Казимир Айдукевич у своїй праці «Проблеми і напрями філософії», виділяючи класичну проблематику теорії пізнання: «Друга класична проблема теорії пізнання носить назву проблеми джерела пізнання. В цій проблемі йдеться про те, на що в останній інстанції пізнання має спиратися, і за якими методами має осягатися, щоб бути повноцінним, тобто у належний спосіб обґрунтованим пізнанням дійсності» [2; c. 14-15]. Закликаючи до пошуку ефективних способів кодування каналів зв’язку теорія інформації співпрацює, і дає поштовх багатьом сферам науки, в тому числі і філософії. Та тут виникає питання, чи може взагалі йти мова про «точне відображення», адже ми не можемо говорити і про об’єктивне сприйняття, не кажучи вже про його кодування, тут знову ж таки ми повертаємося до місця та ролі зворотнього зв’язку, як тієї єдино можливої ланки, що і дозволяє нам говорити про узгодження позицій, та їх взаємообмін, а точніше усвідомлення його ефективності. Не дарма Норберт Вінер включає у своє розуміння кібернетики і сферу етичного, адже ми аж ніяк не можемо не наголосити, що саме її наявність і передбачає як можливість складання умов згаданого обміну інформацією, так і те як ефективно він пройде, зміст сказаного закріплюється в усвідомленні етичної передумови. Як зазначає Пірс посилаючись на погляди свого сучасника А. Айєра, у думці того часу все більшого значення набуває усвідомлення зв’язку у нашому житті: «…ми передаємо не тільки інформацію, але і знання, помилки, переконання, ідеї, досвід, бажання, накази, емоції, відчуття, настрій. Можна передати тепло і рух, а також силу, слабкість і хворобу» [1; c. 14].

Класичним зразком згадуваних нами на початку систем може слугувати операційна система Windows, що втілює в собі ряд поєднаних між собою окремих підсистем (однозначного режиму роботи, пакетної обробки завдань та розподілу часу між завданнями) разом ця структура і формує вказану єдину систему, що в даній загальності і отримує можливість на здійснення поставлених завдань.

Та необхідно сказати, що сучасні комунікації не дивлячись на те, що вони і базуються на основах теорії інформації мають під собою значну теоретико-філософську базу, що з необхідністю свідчить про те, що існує нагальна необхідність переосмислення основних філософем практичної філософії та філософської антропології.

Література:

1. Дж. Пирс Символы, сигналы, шумы – М.: ИЗДАТЕЛЬСТВО «МИР», 1967. – 335 с.

2. Айдукевич Казимир Проблеми і напрями філософії. Теорія пізнання. Метафізика: Навчальний посібник – К.: «Освіта України», 2010. – 144с.

Стецюра Екатерина

Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт»