Філософія інформаційного насильства

Інформаційне насильство – це, перш за все, надмірність інформації, яка перешкоджає критичне судження, її спотворення або недостатність, інформаційний пресинг. [1]

Актуальність теми обумовлена трансформаційними процесами, які відбуваються в суспільстві, що включають в себе економічні, політичні та соціальні зміни. Вони тягнуть за собою зміни в суспільному устрої. Сучасне суспільство характеризується збільшенням впливу інформаційної складової на соціальне буття.

Функціонування держави, його соціальна, політична, економічна, індустріальна сфера перебувають у прямій залежності від роботи інформаційних мереж, систем зв'язку та управління, програмного забезпечення, що становлять технічну базу інформаційного простору. Даний взаємозв'язок сегментів інфраструктури держави залежить від надійного функціонування засобів передачі та обробки інформації. Сьогодні життєдіяльність суспільства ускладнюється вектором агресії та насильства, тому на фоні явищ кризи і нестабільності інформаційне насильство супроводжує суспільне буття. [2]

Засоби масової інформації нав'язують вигідні їм та їхнім господарям оцінки, думки, електоральну поведінку. Інформаційним насильством є прославляння культу насилля, вестернізація або, навпаки, заповнення неякісною вітчизняною естрадою екранів телебачення і кінематографа. Насильство входить у мову, семантику передач, повсякденні комунікації.

Серед досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячених аналізу різних аспектів інформаційного насильства, можна виділити роботи таких авторів, як Г.С. Батигін, Ж. Бодрійяр, Р.А. Борецький, А. Гугген-бюль, М.М. Назаров, Г.Г. Почепцов. [3]

До причин інформацііонного насилля можна віднести розпад механізмів соціалізації, що призводить до звільнення антисоціальної енергії з подальшими колосальними потрясіннями для всього суспільства в різних формах насильства. Незважаючи на деякі природні і антропологічні передумови насильства, воно за своєю суттю є феноменом культури. Інформаційна компонента насильства міститься на будь-якому етапі розвитку суспільства, в будь-яких формах насильства, але в контексті переходу суспільства до постіндустріального або інформаційного, ця тема стає досить гострою через подальший неконтролюємий розвиток інформаційних систем.

Інформаційне насильство, маючи природні передумови, виступає особливою формою соціального нaсилля, де інформаційна складова набуває самостійну сутність. Його поширення досить часто повязують з антропологічною кризою, модернізаційним шоком, розпадом традиційних культур, які звільнили

деструктивні і антисоціальні імпульси. [3]

Основні властивості інформаційного насильства: нелінійність, скритність, максимальна дальність і швидкість впливу, кумулятивність, нематеріальний і неенергетичних характер, нелокалізованность в часі та просторі, можливість фокусування, селективність, опосередкований характер соціального впливу, можливість клонування, віртуальний характер. Дані властивості не існують ізольовано, а утворюють систему атрибутів інформаційного насильства.

У контексті сучасної соціокультурної ситуації інформаційні потоки включені в існуючі тенденції культурного розвитку, нелінійність еволюції культури, складні соціальні трансформації. Монополізм глобальної культури, комп'ютерних мереж, професійних і споживчих сайтів таїть небезпеку поглинання індивідуалізованих соціальних суб'єктів, які не в змозі ідентифікувати себе. Ідентичність індивідів виявляється під сумнівом, тут створюється кордон, переступивши який, інформація стає насильством. [2]

Основними формами інформаційного насильства є: інформаційний пресинг, перекручена інформація, недостатня інформація, нелегітимна інформація. Звідси, найбільш загальними механізмами є: інформаційний тиск, спотворення інформації, приховування інформації, незаконне отримання інформації.

Отже, симулятор насильства, що виникає в пресі, радіопередачах, телевізійному екрані, - це інформаційне насильство, укладене в самій природі образів, тому в наш час стає питання не захисту інформації, а захист від інформації. Небезпека глобального інформаційного насильства повністю не зникне, оскільки існують проблеми контролю над інформаційною системою, яка з часом все більше ускладнюється. Звідси виникає необхідність добровільних і законодавчих обмежень розвитку інформаційних систем.

Література

1. Гайденко, П.П. Информация и знание // Философия науки / РАН. Ин-т. философии. - М., 1997. - Вып. 3: Проблемы анализа знания. - С. 185-192.

2. Андрей Столяров. Статья «Информационное общество будущего и современность» [Электронный ресурс]. Режим доступу:

http://psy.1september.ru/articlef.php?ID=200304204

3. Иванов Н.А., Концепция «информационного общества» в современной философии. [Электронный ресурс]. Режим доступу:

http://works.tarefer.ru/91/100099/index.html

Притула Евгения

Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина