
- •Тексти подаються в авторській редакції
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Секція історії філософії
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Секція етики
- •Секція філософії і теорії культури
- •Секція української філософії та українознавства
- •Секція російської філософії
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Концепция синтеза искусств: манифестация идеи всеединства философии космизма
- •Онтологічний зміст поняття «Особистість»
- •Дигресія: сутнісні інтонування та потенційність «поза–знаходження»
- •Парадокси теорії трансцендентального самообґрунтування і перспектива їхнього розв’язку
- •Епістемологічна інтерпретація поняття «смисл»
- •Человек ищущий: в и вне истины
- •Гносеологічний аспект феномена алхімії (на матеріалі «оповіді слуги каноніка» дж. Чосера)
- •Філософія м.М. Бахтіна в контексті філософії події
- •Колективна інтеціональність як онтологічна категорія філософії дж. Серля
- •Истоки обращения к метафизике в современных философских дискуссиях
- •Істина третього роду: онтологія поетичного слова за густавом шпетом
- •Секція історії філософії
- •Міфологічний континуум новочасної доби (б. Де фонтенель)
- •Час як життя душі
- •«Масова людина» у філософській рефлексії хосе ортеги-і-гассета
- •Християнський діалог як методологія читання текстів
- •Уроки dynamis: плотин боковым зрением
- •Антропологічна філософія л. Фойєрбаха та її вплив на подальший розвиток філософської думки
- •Представление о бессмертии и погибели в философии августина аврелия
- •Концепция пустотности дхарм в учении мадхьямиков
- •Проблема містичного єднання у філософії й. Екхарта
- •До питання ірраціоналізму західної християнської містики
- •К вопросу о социально–практическом аспекте концепции знания Платона
- •Традиція дослідження творчості Дельоза та Гваттарі у Франції кінця XX – початку XXI ст.: історико–філософський аспект
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Комплекс и перверсия как трансформация Желания Другого
- •Проблема зависти в психоанализе
- •Трансгуманизм: «за» и «против»
- •Пространство события любви
- •Жизнь как ценное бремя?
- •Філософська есхатологія: підгрунтя для існування
- •Двойники в пространстве виртуальности
- •Досвід буття особи в проекті метафізичної антропології сучасного томізму
- •Історична еволюція поглядів людини на культуру міста
- •Міський простір: загальна характеристика
- •Дарування – домінантний символ архаїчних суспільств
- •Екологічна раціональність в антрополгічному вимірі
- •Секція етики
- •Психолоґічні знання як чинник особистої етики
- •Роль экоэтики в коэволюции общества и природы
- •Человек Этический: Цель или средство?
- •Ивашина Роман, Ивашина Елена Белгородский государственный университет справедливость: от платона к н.Н. Страхову. Решение многовекового вопроса
- •Естетично-смислові засади та етичні імперативи науки крізь призму філософської рефлексії
- •Асиметричність стосунку між я та іншим як характерна особливість етико-філософської концепції еманюеля левінаса
- •Аксіологія життя в парадигмі екологічної етики
- •Етика спілкування
- •Секція філософії і теорії культури
- •Срібне століття як культурологічний феномен
- •Дискурс-анализ как стратегия исследования фотографии
- •Основні репрезентації нового націоналістичного дискурсу в українському кінематографі
- •Мріяти вперед, мріяти назад
- •Барокова архітектура в необароковій поезії
- •Опозиція «сакральне-профанне» в аспекті проблеми структурних зсувів культурного простору
- •Репрезентация сексуального образа в постсоветском кинематографе
- •Понятие хореографической культуры в социальной философии
- •Фигура читателя: ретроспектива хх века и новые решения
- •Комунікаційні засади представлення технообразу
- •Сучасне мистецтво крізь призму філософського дискурсу
- •Елементи середньовічної та барокової моделей культури в постмодернізмі
- •Инсталляция как феномен постмодерна
- •Архітектура як текст: концепція палімпсесту
- •Гуманізація чи дегуманізація вищої освіти?
- •Мистецтво як виразник чуттєвої культури і самосвідомості людини
- •Соціокультурні витоки кризи національної ідентичності в Україні
- •Ценность как артефакт (общность vs общество) в концепции ф.Тенниса.
- •Телесность как способ становления женской субъективности в практиках современного искусства
- •Секція релігієзнавства та філософії релігії
- •Догматичні та культові особливості західної та східної церков
- •Релігійна ідентичність сучасного українства
- •Протестантизм в соціокультурному просторі незалежної України: основи віровчення та конфесійна диференціація
- •Термінологічні аспекти дослідження феномену магії
- •Практика чод в тибетской Ваджраяне
- •Любов бога до людини і любов людини до бога за вченням б.Спінози
- •Довіра як основа сповідального відношення з абсолютним ти у рамках філософії м. Бубера та є. Левінаса
- •Естетична цінність природи: православне бачення
- •Обряд вигнання злих духів в католицькій і православній традиціях
- •Утвердження національних християнських традицій у діяльності церковних діячів волині початку хх століття
- •Місце антитринітарних течій в суспільному русі україни
- •Потенциал изучения религиозности современной студенческой субкультуры в социокультурном аспекте
- •Секція соціальної філософії та філософії політики
- •Неопатримоніалізм: на зламі «традицій» і «сучасності»
- •Проблема гуманизма в современном украинском обществе
- •Значення та вплив політичної боротьби на шляху до побудови демократичного суспільства
- •Проблема впливу стереотипів на групову ідентифікацію
- •Іслам та європа у контексті парадигми політичного дискурсу доби постмодерну: мультикультурний вектор та європейські демократичні цінності
- •Методологічний та емпіричний рівень аналізу механізмів влади Мішеля Фуко
- •Ідея Пан’Європи в контексті загальноєвропейських інтеграційних процесів
- •Влияние сми на политику и развитие демократии
- •Політичний міф у масовому суспільстві: проблема модифікації суспільної свідомості
- •Толерантність як соціально-філософська проблема
- •Актуальні проблеми протидії корупції у вишах
- •К. Калхун: націоналізм як рушійний елемент державотворення
- •Релігія як основа легітимації суспільних інститутів
- •Соціальний феномен самовідречення у контексті теорії р. Кайуа
- •Погляди Микити Шаповала на поняття нації
- •Нация и национальное государство
- •Протести в арабському світі крізь призму «психології мас» гюстава лебона
- •Деформалізація інститутів пострадянської держави
- •Самоорганізаційні засади етноцентричної моделі розвитку українського народу
- •Поняття європи у філософії історії ернста трьольча
- •Передумови та особливості становлення «соціальної держави» за умов ліберальної ринкової економіки
- •Харьковский национальный университет имени в. Н. Каразина война и свобода: диалектика взаимосвязи
- •Стан і тенденції розвитку неурядових аналітичних центрів в Україні
- •Типологія підходІв до реконструкції інтелектуальної історії дослідницької програми соціального капіталу
- •Нова історична соціологія Пьотра Штомпки: «зміни» та суспільне становлення
- •Проблема ритуалу в роботі к. Вульфа «до ґенези соціального. Мімезис. Перформативність. Ритуал»
- •Особенности смыслового наполнения понятия «национальный менталитет» в социально-философском знании
- •Символика современного социума: путь из бытия к кажимости
- •Методологічні інновації у контексті ґендерних досліджень
- •Секція медіа-філософії
- •Медиа и/или сообщение
- •Етика засобів масової інформації в політичних комунікаціях
- •Мем как средство инкультурации
- •Медиафилософия – философия обезболивания
- •Моделі діяльності телебачення: політичний вимір
- •Метод культурної аналітики льва мановіча
- •Воздействие телерекламы на потребителя в современном обществе
- •Філософія інформаційного насильства
- •Фотография в создании воображаемого образа
- •Вплив здобутків теорії інформації на сучасний характер соціальної комунікації
- •Диалог как основа активного конструирования личности в условиях медиакультуры (по работам м.М.Бахтина)
- •Перекройка кинематографа. Нитки питера гринуэя в иголке алена бадью
- •Реалити шоу как манифестация базовых концептов культуриндустрии
- •Секція української філософії та українознавства
- •Ранні релігійні вірування та міфологія дохристиянських слов’ян
- •Українські мислителі 20-30-х років хх століття про новітню західну філософію: підходи, характеристики, проблеми
- •Чи можна засвідчити, що існує слов’янська філософія в наш час?
- •Філософські погляди г. С. Сковороди
- •Народницький та модерністський дискурс в українській культурі кінця хіх – початку хх ст.
- •Проблема формування національної ідеї в сучасній україні
- •Михайло Павлик у пошуках суспільного ідеалу
- •Харків: еволюція самопрезентації міста (на прикладі туристичних путівників)
- •Розвиток сільського зеленого туризму як фактор популяризації етнокультури
- •Вишиванка мого краю
- •«Утаємничене серце»: вираз специфіки українського світобачення
- •Ідея інтертекстуальності у творчості Леся Курбаса
- •Сучасне українське суспільство: морально-етична характеристика
- •Громадські організації національних меншин у формуванні української політичної нації: правовий аспект
- •Українська етнічна культура в філософському, історичному та культурному аспектах (за роботами л.Гумільова)
- •«Єпископські саги» як джерело релігійно-філософської думки та історії християнства середньовічної Ісландії»
- •Образ Чорнобильської трагедії як домінантний фактор інкультурації сучасних українців
- •Секція російської філософії
- •Постмодерн в современной российской философии: проблемы существования
- •Методологічні проблеми вивчення панславізма
- •Історія філософії права к. О. Неволіна
- •Советская идеология и русская ментальность. Соотношение явлений
- •Историческое зарождение и формирование анархических взглядов юного м.А.Бакунина
- •Александр зиновьев – философ, поэт, гражданин
- •Секція «марксистські практики та сучасність»
- •Ідея університету
- •К исследованию специфики отчуждения при постиндустриальном капитализме
- •К исследованию специфики духовного труда в современном капитализме
- •Проблема ефективності парламентаризму та представництва в працях в. Леніна
- •Марксистські практики і сучасність: досвід вітчизняного правознавства
- •Еще раз к вопросу о том, стали ли мы просвещенными. (или от и. Канта и к. Маркса к современности)
- •Секція валеософії та валеоетики
- •Уровень сформированности духовных ценностей у стУдентов в наличии валеологического компонента в программе подготовки
- •Генеза поняття «фастфуд» та його місце у раціоні
- •Використання лабораторних тварин: мета досі виправдовує засоби?
- •Феномен «энергии ци» в аспекте пересмотра парадигмы западной медицины
- •Проблемы человека в контексте валеософии и валеоэтики
- •Валеософское понимание взаимосвязи души и тела человека
- •Місце японської культури харчування у раціоні сучасних українців
- •Феномен творчої діяльності людини в аспекті проходження точки самотрансценденції
- •2. Франкл в. Человек в поисках смысла.
- •3. Головин с. Ю. Словарь практического психолога.
- •Погляд студентської молоді на біоетичні аспекти застосування сучасних валеотехнологій клітинно-тканинної терапії
- •Взгляд на аборты
- •На грани себя-в-жизни
- •Духовно-моральна складова здоров'я студентів
Медиафилософия – философия обезболивания
Одним из проявлений постмодерна,а также массовой культуры нашей эпохи является концепция «строительства» человека. Образ тела современного человека формируется и задается медиа-СМИ, вытесняющими боль, болезни. Современные лекарственные хим.препараты универсальны и активно распространяются во всем мире. Технокультура укореняется в сознании, перераспространяется, но не впитывается. Человек может усвоить модель другой культуры мышления, но опыт овладения своим телом остается непостижим, ведь требует не только духовного, но и телесного принятия .
Согласно [1] информационно-техническая среда характеризуется связностью. Человеку технического и информационного общества остается встроить себя в эту структуру. С технологией «построения» тела происходит забвение его способности терпеть боль, бороться с болезнью. Сочетание боль/удовольствие ведет к враждебности по отношению к боли: боль надо побеждать, уничтожать. Ярким примером может служить реклама сильнодействующего обезбаливающего лекарства «Солпадеин», где боль представлена в виде эфемерной мишени, и лучник поражает боль прямо в центр, избавляясь от неё быстро и эффективно. Современник хочет утверждения одного — удовольствия; однако сегодня следует бороться уже не с болью, а с избытком комфорта, с непривычным нарастанием удовольствия. Из-за привычки полагаться на фармакологическое решение психофизиологических состояний, человек прячется, убегает от боли. Сегодня к привычным фармацевтическим средствам добавляется медиареальность, которая помогает быстро «отключиться» от действительной реальности, от переживаний. Граница между действительной и медиа-реальностью размывается, вплоть до доминирования медиа-образа, когда человек все больше начинает жить «виртуальной» жизнью. Эта проблема становится всё острее, и в наши дни через медиа можно наблюдать рефлексию на происходящее. Примером может служить снятый в 2010 году кинофильм «Социальная сеть», в котором рассказывается история о сайте www.facebook.com, где герой-создатель социальной сети в конечном счете «застряет по ту сторону реальности».
Через СМИ к человеку направлен поток информации об обезболивающих, снимающих симптомы, облегчающих боль лекарствах, которые можно принять и боль отступит, можно опять переходить к развлечениям. Ярким примером может стать новая реклама средства «Колдрекс» (основным вещество – парацетамол – не лечащее, а симптоматическое средство), в которой мужчина не может развлечься из-за болезни, но, приняв спасительное лекарство, радостно идет смотреть матч на стадион, не задумываясь о последствиях. Современные врачи видят боль, но не понимают её, медицина задается проблемой устранения боли, за которой прослеживается желание максимально быстро уйти от страданий, не укореняясь в причины. При наращивающихся оборотах борьбы с болью, наблюдается обратная тенденция увеличения больных, основная причина которой состоит в неспособности переносить боль. Противостоянием химико-фармацевтическому обезболиванию является традиционная культура боли [2].
Удовольствие и боль сходны по природе. На это указывают различные философы [3,4]. Что может быть другим полюсом боли, если она сопоставляется с удовольствием? Как следует из [5] им может быть скука. И подтверждением того факта, что боль и скука связаны, может служить ощущение времени: боль «удлиняет», концентрирует время, а скука его «убивает». Скука является таким же порождением цивилизации, как и обезболивающее. С помощью медиа человек научился переносить внимание с боли, скуки на удовольствие, тем самым, принимая очередную «таблетку счастья», рассеивая симптомы, а не искореняя причину.
Скука возникает при бездеятельности и однообразии времяпрепровождения, и как бы «растягивает» время, а боль, труд, занятость наоборот – «укорачивают» время. Таким образом, связывается уже деятельность и боль, т.е. бытие обезболенное по своей сути является бытием бездеятельным, без активности переживаний человека.
Боль и отношение к ней определяется тем, что человек становится продуктом индустриальных, фармакологических и медиа-технологий. «Хлеба и зрелищ», - ревела римская толпа, требуя от своих повелителей даровой пищи и бесплатных развлечений в древнее время. И даже через тысячи лет ситуация не поменялась: людям также необходим этот т.н. «хлеб», который снабжается отборной медиа-обработкой, как средство для продления жизни, и «зрелища» для обезболивания от боли различного этимологического происхождения от самой жизни. Отчуждение человека от боли приводит к отсутствию сострадания к боли, таким образом, приводя, к снижению общей чувствительности людей.
Литература:
1. Бодрийяр Ж. Система вещей / Бодрийяр Ж. Москва, 1995. – 172 c.
2. David В. Morris. Krankheit und Kultur. Krankheit und Kultur. Plädoyer für ein neues Körperverständnis. Antje Kunstmann Verlag, München 2000, 392 s.
3. Фрейд З. Я и Оно: Сочинения / Фрейд З.; - Москва: Эксмо, Харьков: Фолио, 2006. – 865 с.
4. Ницше Ф. Полное собрание сочинений в 13-ти тт., Т. 12: черновики и наброски 1885-1887 гг. / Ницше Ф.; - Москва: Академический проект, 2005. – 560 с.
5. Кант И. Сочинения в 6-ти тт., Т. 6. / Кант И., Москва: Мысль, 1966. – 743 с.
Колотвін Павло
ІСН ОНУ імені І.І. Мечникова