Проблема ритуалу в роботі к. Вульфа «до ґенези соціального. Мімезис. Перформативність. Ритуал»

Темою даної роботи є дослідження ритуалу як однієї із утворюючих складових соціального у поглядах німецького антрополога професора Вільного університету Берліна Крістофа Вульфа. У своїй роботі «До ґенези соціального. Мімезис. Перформативність. Ритуал» дослідник намагається прослідкувати походження соціального. Актуальність цієї проблеми виникає від недостачі емпіричного матеріалу, давнини подій і відмінності світогляду прадавніх людей. У процесі своєї роботи К. Вульф приходить до того, що соціальне складається в ритуальних взаємодіях між людьми. «Ритуали конституюють спільноти; без них соціальне не можливе. Саме тому вони грають роль у всіх суспільних сферах» [1; с. 19].

Чим же є для К. Вульфа ритуали? До якої сфери вони належать: індивідуального чи соціального? Даючи визначення терміну, німецький антрополог вичерпно дає відповідь і щодо самого поняття і щодо належності ритуалів до сфери соціального. Більше того, «ритуали, –за К.Вульфом,- це соціальні драми, в яких компенсуються відмінності. Вони є інсценуванням і представленням соціального, в яких формується, перформативно створюється спільнота» [1: с. 20]. Їх вплив посилюється за рахунок зв’язку перформативних і символічних елементів. Найбільш наглядним це буде на прикладі сімейних ритуалів. Останні виражаються різноманіттям варіацій. До них належать: спільна трапеза, Різдво, дні народження, хрестини, весілля, тощо. Навіть якщо вони певним чином відрізняються в кожній окремій сім’ї, то в ритуальному сенсі зберігається подоба. «Ритуали можна охарактеризувати як тілесні, перформативні, експресивні, символічні, регулярні, не інструментальні, ефективні; вони мають характер, що повторюється, однорідний, обмежений в часі і просторі, публічний і операційний характер» [1; 22].

Перша спроба проаналізувати ритуали та їх функції як єдине системно організоване ціле належить Е.Дюркгейму. В своїй інтерпретації ритуалу Дюркгейм відобразив власне розуміння природи соціального і природи релігійного життя [2]. Досліджуючи конкретні релігійні вірування і обряди туземців Австралії, Дюркгейм приходить до висновку, що розділення їх світу на священний і мирський породжує відокремлення суспільства як реальності особливого роду від поцейбічного життя: суспільство – це священне, а мирське – вульгарне і профанне. Тобто австралійські аборигени розрізняють два життя – два світи, і цей дуалізм знаходить своє вираження в релігійному культі – в ритуалах і обрядах.

В свою чергу Крістоф Вульф в своїх дослідах намагається йти далі і акцентує увагу лише на соціальних ритуалах і майже не відводить місце релігійним. Ніби вказуючи цим самим на основну задачу ритуалів – творити соціальне.

Слід відмітити спробу німецького антрополога пояснити індивідуальне не співвідносячи з соціальним, а соціальне, через індивідуальне і ставить в центр свого дослідження співвідношення тілесного і соціального в масштабі конкретної людини. Однак в своєму досліджені автор спирається на ритуали та ритуалізацію, а ця сфера є показником соціального для Вульфа: «ритуал – це соціальна практика» [1; с. 112]. Більше того, ритуали, на думку Крістофа Вульфа, «конституюють практику. Завдяки своєму перформативному характеру вони створюють суспільство і формують соціальне» . Загалом же, спектр ритуалів і ритуалізацій досить широкий. Вони займають місце від релігійної до політичної сфери. Тому вплив ритуалу виходить за рамки простої дії релігійного значення в певному культі. Більше того, соціальне складається з ритуальних взаємодій між людьми.

Підсумовуючи все вище сказане, зауважимо, що розглянута нами робота Крістофа Вульфа є потужним дослідженням ґенези соціального та ритуалів як факторів його творення. Наукове значення цієї роботи є таким, що без результатів дослідження К.Вульфа, дослідження антропологами проблеми ритуалів та ритуалізація в соціумі буде не повним.

Література:

1. Вульф К. К генезису социального. Мимезис, перформативность, ритуал/Пер. с нем. Г. Хайдаровой. СПб.: Интерсоцис, 2009. 164 с

2. Первісні форми релігійного життя: Тотемна система в Австралії пер. з фр. Г. Філіпчука та Зої Борисюк. – К.: Юніверс, 2002. – 424 с.

Хоанг Тхи Кук

Южно-украинский национальный педагогический университет

имени К. Д. Ушинского