
- •Тексти подаються в авторській редакції
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Секція історії філософії
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Секція етики
- •Секція філософії і теорії культури
- •Секція української філософії та українознавства
- •Секція російської філософії
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Концепция синтеза искусств: манифестация идеи всеединства философии космизма
- •Онтологічний зміст поняття «Особистість»
- •Дигресія: сутнісні інтонування та потенційність «поза–знаходження»
- •Парадокси теорії трансцендентального самообґрунтування і перспектива їхнього розв’язку
- •Епістемологічна інтерпретація поняття «смисл»
- •Человек ищущий: в и вне истины
- •Гносеологічний аспект феномена алхімії (на матеріалі «оповіді слуги каноніка» дж. Чосера)
- •Філософія м.М. Бахтіна в контексті філософії події
- •Колективна інтеціональність як онтологічна категорія філософії дж. Серля
- •Истоки обращения к метафизике в современных философских дискуссиях
- •Істина третього роду: онтологія поетичного слова за густавом шпетом
- •Секція історії філософії
- •Міфологічний континуум новочасної доби (б. Де фонтенель)
- •Час як життя душі
- •«Масова людина» у філософській рефлексії хосе ортеги-і-гассета
- •Християнський діалог як методологія читання текстів
- •Уроки dynamis: плотин боковым зрением
- •Антропологічна філософія л. Фойєрбаха та її вплив на подальший розвиток філософської думки
- •Представление о бессмертии и погибели в философии августина аврелия
- •Концепция пустотности дхарм в учении мадхьямиков
- •Проблема містичного єднання у філософії й. Екхарта
- •До питання ірраціоналізму західної християнської містики
- •К вопросу о социально–практическом аспекте концепции знания Платона
- •Традиція дослідження творчості Дельоза та Гваттарі у Франції кінця XX – початку XXI ст.: історико–філософський аспект
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Комплекс и перверсия как трансформация Желания Другого
- •Проблема зависти в психоанализе
- •Трансгуманизм: «за» и «против»
- •Пространство события любви
- •Жизнь как ценное бремя?
- •Філософська есхатологія: підгрунтя для існування
- •Двойники в пространстве виртуальности
- •Досвід буття особи в проекті метафізичної антропології сучасного томізму
- •Історична еволюція поглядів людини на культуру міста
- •Міський простір: загальна характеристика
- •Дарування – домінантний символ архаїчних суспільств
- •Екологічна раціональність в антрополгічному вимірі
- •Секція етики
- •Психолоґічні знання як чинник особистої етики
- •Роль экоэтики в коэволюции общества и природы
- •Человек Этический: Цель или средство?
- •Ивашина Роман, Ивашина Елена Белгородский государственный университет справедливость: от платона к н.Н. Страхову. Решение многовекового вопроса
- •Естетично-смислові засади та етичні імперативи науки крізь призму філософської рефлексії
- •Асиметричність стосунку між я та іншим як характерна особливість етико-філософської концепції еманюеля левінаса
- •Аксіологія життя в парадигмі екологічної етики
- •Етика спілкування
- •Секція філософії і теорії культури
- •Срібне століття як культурологічний феномен
- •Дискурс-анализ как стратегия исследования фотографии
- •Основні репрезентації нового націоналістичного дискурсу в українському кінематографі
- •Мріяти вперед, мріяти назад
- •Барокова архітектура в необароковій поезії
- •Опозиція «сакральне-профанне» в аспекті проблеми структурних зсувів культурного простору
- •Репрезентация сексуального образа в постсоветском кинематографе
- •Понятие хореографической культуры в социальной философии
- •Фигура читателя: ретроспектива хх века и новые решения
- •Комунікаційні засади представлення технообразу
- •Сучасне мистецтво крізь призму філософського дискурсу
- •Елементи середньовічної та барокової моделей культури в постмодернізмі
- •Инсталляция как феномен постмодерна
- •Архітектура як текст: концепція палімпсесту
- •Гуманізація чи дегуманізація вищої освіти?
- •Мистецтво як виразник чуттєвої культури і самосвідомості людини
- •Соціокультурні витоки кризи національної ідентичності в Україні
- •Ценность как артефакт (общность vs общество) в концепции ф.Тенниса.
- •Телесность как способ становления женской субъективности в практиках современного искусства
- •Секція релігієзнавства та філософії релігії
- •Догматичні та культові особливості західної та східної церков
- •Релігійна ідентичність сучасного українства
- •Протестантизм в соціокультурному просторі незалежної України: основи віровчення та конфесійна диференціація
- •Термінологічні аспекти дослідження феномену магії
- •Практика чод в тибетской Ваджраяне
- •Любов бога до людини і любов людини до бога за вченням б.Спінози
- •Довіра як основа сповідального відношення з абсолютним ти у рамках філософії м. Бубера та є. Левінаса
- •Естетична цінність природи: православне бачення
- •Обряд вигнання злих духів в католицькій і православній традиціях
- •Утвердження національних християнських традицій у діяльності церковних діячів волині початку хх століття
- •Місце антитринітарних течій в суспільному русі україни
- •Потенциал изучения религиозности современной студенческой субкультуры в социокультурном аспекте
- •Секція соціальної філософії та філософії політики
- •Неопатримоніалізм: на зламі «традицій» і «сучасності»
- •Проблема гуманизма в современном украинском обществе
- •Значення та вплив політичної боротьби на шляху до побудови демократичного суспільства
- •Проблема впливу стереотипів на групову ідентифікацію
- •Іслам та європа у контексті парадигми політичного дискурсу доби постмодерну: мультикультурний вектор та європейські демократичні цінності
- •Методологічний та емпіричний рівень аналізу механізмів влади Мішеля Фуко
- •Ідея Пан’Європи в контексті загальноєвропейських інтеграційних процесів
- •Влияние сми на политику и развитие демократии
- •Політичний міф у масовому суспільстві: проблема модифікації суспільної свідомості
- •Толерантність як соціально-філософська проблема
- •Актуальні проблеми протидії корупції у вишах
- •К. Калхун: націоналізм як рушійний елемент державотворення
- •Релігія як основа легітимації суспільних інститутів
- •Соціальний феномен самовідречення у контексті теорії р. Кайуа
- •Погляди Микити Шаповала на поняття нації
- •Нация и национальное государство
- •Протести в арабському світі крізь призму «психології мас» гюстава лебона
- •Деформалізація інститутів пострадянської держави
- •Самоорганізаційні засади етноцентричної моделі розвитку українського народу
- •Поняття європи у філософії історії ернста трьольча
- •Передумови та особливості становлення «соціальної держави» за умов ліберальної ринкової економіки
- •Харьковский национальный университет имени в. Н. Каразина война и свобода: диалектика взаимосвязи
- •Стан і тенденції розвитку неурядових аналітичних центрів в Україні
- •Типологія підходІв до реконструкції інтелектуальної історії дослідницької програми соціального капіталу
- •Нова історична соціологія Пьотра Штомпки: «зміни» та суспільне становлення
- •Проблема ритуалу в роботі к. Вульфа «до ґенези соціального. Мімезис. Перформативність. Ритуал»
- •Особенности смыслового наполнения понятия «национальный менталитет» в социально-философском знании
- •Символика современного социума: путь из бытия к кажимости
- •Методологічні інновації у контексті ґендерних досліджень
- •Секція медіа-філософії
- •Медиа и/или сообщение
- •Етика засобів масової інформації в політичних комунікаціях
- •Мем как средство инкультурации
- •Медиафилософия – философия обезболивания
- •Моделі діяльності телебачення: політичний вимір
- •Метод культурної аналітики льва мановіча
- •Воздействие телерекламы на потребителя в современном обществе
- •Філософія інформаційного насильства
- •Фотография в создании воображаемого образа
- •Вплив здобутків теорії інформації на сучасний характер соціальної комунікації
- •Диалог как основа активного конструирования личности в условиях медиакультуры (по работам м.М.Бахтина)
- •Перекройка кинематографа. Нитки питера гринуэя в иголке алена бадью
- •Реалити шоу как манифестация базовых концептов культуриндустрии
- •Секція української філософії та українознавства
- •Ранні релігійні вірування та міфологія дохристиянських слов’ян
- •Українські мислителі 20-30-х років хх століття про новітню західну філософію: підходи, характеристики, проблеми
- •Чи можна засвідчити, що існує слов’янська філософія в наш час?
- •Філософські погляди г. С. Сковороди
- •Народницький та модерністський дискурс в українській культурі кінця хіх – початку хх ст.
- •Проблема формування національної ідеї в сучасній україні
- •Михайло Павлик у пошуках суспільного ідеалу
- •Харків: еволюція самопрезентації міста (на прикладі туристичних путівників)
- •Розвиток сільського зеленого туризму як фактор популяризації етнокультури
- •Вишиванка мого краю
- •«Утаємничене серце»: вираз специфіки українського світобачення
- •Ідея інтертекстуальності у творчості Леся Курбаса
- •Сучасне українське суспільство: морально-етична характеристика
- •Громадські організації національних меншин у формуванні української політичної нації: правовий аспект
- •Українська етнічна культура в філософському, історичному та культурному аспектах (за роботами л.Гумільова)
- •«Єпископські саги» як джерело релігійно-філософської думки та історії християнства середньовічної Ісландії»
- •Образ Чорнобильської трагедії як домінантний фактор інкультурації сучасних українців
- •Секція російської філософії
- •Постмодерн в современной российской философии: проблемы существования
- •Методологічні проблеми вивчення панславізма
- •Історія філософії права к. О. Неволіна
- •Советская идеология и русская ментальность. Соотношение явлений
- •Историческое зарождение и формирование анархических взглядов юного м.А.Бакунина
- •Александр зиновьев – философ, поэт, гражданин
- •Секція «марксистські практики та сучасність»
- •Ідея університету
- •К исследованию специфики отчуждения при постиндустриальном капитализме
- •К исследованию специфики духовного труда в современном капитализме
- •Проблема ефективності парламентаризму та представництва в працях в. Леніна
- •Марксистські практики і сучасність: досвід вітчизняного правознавства
- •Еще раз к вопросу о том, стали ли мы просвещенными. (или от и. Канта и к. Маркса к современности)
- •Секція валеософії та валеоетики
- •Уровень сформированности духовных ценностей у стУдентов в наличии валеологического компонента в программе подготовки
- •Генеза поняття «фастфуд» та його місце у раціоні
- •Використання лабораторних тварин: мета досі виправдовує засоби?
- •Феномен «энергии ци» в аспекте пересмотра парадигмы западной медицины
- •Проблемы человека в контексте валеософии и валеоэтики
- •Валеософское понимание взаимосвязи души и тела человека
- •Місце японської культури харчування у раціоні сучасних українців
- •Феномен творчої діяльності людини в аспекті проходження точки самотрансценденції
- •2. Франкл в. Человек в поисках смысла.
- •3. Головин с. Ю. Словарь практического психолога.
- •Погляд студентської молоді на біоетичні аспекти застосування сучасних валеотехнологій клітинно-тканинної терапії
- •Взгляд на аборты
- •На грани себя-в-жизни
- •Духовно-моральна складова здоров'я студентів
Типологія підходІв до реконструкції інтелектуальної історії дослідницької програми соціального капіталу
Дослідницька програма соціального капіталу (надалі ДПСК), що формується в широкому міждисциплінарному колі соціальних наук в останній чверті 20-того століття претендує на визнання за нею значних зрушень у полі соціальної теорії. У ході свого розвитку ДПСК намагається розширити власний інтелектуальний контекст залучаючи до дискурсу про соціальний капітал не лише «класичні» теорії соціального капіталу, інтуїції попередників, а й намагаючись вести діалог з соціологічною класикою. З одного боку це свідчить про спроби закорінення концепту та теорії соціального капіталу у соціологічній традиції, з іншого про нагоди вдало використати ідеї класиків з метою подальшої розбудови теорії.
Здійснимо розгляд наявних в ДПСК спроб побудови власної інтелектуальної історії. Як правило інтелектуальна історія ДПСК є імпліцитною у межах ширших досліджень. Д. Кастіліоне пропонуючи побудувати експліцитну інтелектуальну історію «соціального капіталу», вказує, що ДПСК складає найбільший вплив на соціальну теорію не через з’ясування внутрішньої структури концепту, а радше через дискурс про соціальний капітал (стосовно його концептуалізації та усталення), що разом з тим залучає до розв’язання низки проблемних питань.[1; с. 178]. Д. Кастіліоне указує на використання дослідниками соціального капіталу загалом трьох основних історіографічних підходів [1; с. 178], а саме:
1. реконструкція інтелектуальних і концептуальних контекстів, в яких з’являється поняття «соціальний капітал» (ідеться про дослідження найбільш впливових концепцій та виявлення інтелектуальних горизонтів їх авторів: П. Бурдьє, Дж. Коулмана, Р. Патнама);
2. звернення до попередників, на яких указують власне автори впливових концепцій (ідеться зокрема про Ґ. Лурі, Дж. Джейкобс, Г. Беккера, Л. Ганіфана, тощо).
3. звернення до передумов виникнення у межах класичного спадку соціальної теорії. У даному випадку ідеться не лише про знаходження певних засновків та проблемних моментів, а й про ті положення класиків, що інтерпретуються на новий лад у межах теорії соціального капіталу.
При побудові інтелектуальної історії «соціального капіталу» у кожному з трьох випадків дослідник стикатиметься з певними складностями:
1. складність реконструкції, пов’язана з віддаленістю у часі, що утім не заперечує сподівань на успіх у пошуку констеляцій та вибіркової спорідненості у межах «класичних» для ДПСК інтелектуальних будов.
2. відсутність інтелектуальної послідовності поміж вжитком поняття соціальний капітал різними авторами-попередниками, та відносну маргінальність запропонованих до розгляду інституцій (наприклад, ринок праці) щодо ядра концепту «соціальний капітал».
3. небезпеки пов’язані з третім шляхом мають радше теоретичний аніж методологічний характер. Передусім це відсутність вжитку поняття соціального капіталу в творах класиків, а отже, в подальшому складність і небезпека інтерпретації, коли «старі» побудови видаватимуть за нові лише за зміни вивіски на «соціальний капітал».
Для інтелектуальних розвідок в царину історії «соціального капіталу» зорієнтованих на інтерпретацію та апропріацію класичного спадку, на позір центральною виявляється фігура А. де Токвіля. Утім, М. Вулкок у пошуку зв’язків з класикою початково указує на А. Сміта та дискусії в класичній політичній економії стосовно ролі та співвідношення егоїстичного інтересу, чесноти, морального чуття і т.д. в конституюванні економічного суспільства та його відтворенні[3; c. 161]. А. Портес та Дж. Сенсенбреннер в статті "Закоріненість та іміграція: зауваги щодо соціальних детермінант економічної дії"[2; с. 1323] пропонують визначити соціальний капітал через неекономічні очікування членів колективу. Відповідно до типу очікувань виділяються чотири типи (джерела) соціального капіталу. Кожен з типів пов’язаний з категоріями запозиченими у межах класичної соціальної теорії [2; с. 1323-1324]:
«Інтроекція цінностей» (Е. Дюркгайм і М. Вебер) – мотивації пов’язані з моральним характером певних економічних трансакцій, що обумовлені спершу інтеріоризованими цінностями.
«Реципрокність (взаємність) обміну» (Ґ. Зіммель). Соціальний капітал виникає унаслідок серій реципрокних (взаємних) обмінів у межах груп.
«Обмежена солідарність (bounded solidarity)» (К. Маркс). Термін «bounded solidarity», що пропонується А. Портесом, вказує на спорідненість з Марксовим розумінням класової солідарності. Внутрішня згуртованість класу є обмеженою, і має бути протиставленою зовнішнім впливам. При цьому така згуртованість має апропріативний (пристосовний) характер.
«Вимушена довіра (enforceable trust)». Тип соціального капіталу у теоретичному розгляді пов’язаний з концепцією матеріальної (субстантивної) раціональності М. Вебера. Джерелом соціального капіталу у даному випадку постають мотивації до дії, що відповідають інтересу групи.
Безперечно, такий підхід, що полягає у відвертому транслюванні ідей класиків в сучасних інтелектуальних контекстах потребує серйозного застереження, що його вдало формулює Д. Кастіліоне: «теорія соціального капіталу ризикує отримати старе вино у новій пляшці»[1; с. 182].
Література:
1. Castiglione D. Social capital as a research programme / D. Castiglione // The Handbook of Social Capital. - NY: Oxford University Press. - 2008. - pp. 177-199.
2. Portes A., Sensenbrenner J. Embeddedness and immigration: Notes on the social determinants of economic action / A. Portes, J.Sensenbrenner // American Journal of Sociology, 98. - 1993. - pp. 1320-1350.
3. Woolcock M. Social Capital and Economic Development: Towards a Theoretical Synthesis and a Policy Framework / M. Woolcock // Theory and Society, 27 (2). - 1998. - pp. 151–208.
Сергієнко Надія
Київський національний торговельно-економічний університет