Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2. Структура уроків при використанні інтерактив...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
57.86 Кб
Скачать

3 Етап: надання необхідної інформації

Мета етапу — дати учням достатньо інформації, щоб потім на її основі ви­конувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. Для того щоб зекономити час, мож­на подати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернутися до неї, особливу увагу звернути на практичні поради, якщо є потреба, прокоментувати основні поняття або організувати невеличке опитування.

Ця частина уроку займає близько 10-15 % часу.

Під час повідомлення необхідної інформації доречними будуть такі інтерактивні вправи: "Мозковий штурм", "Карусель", "Кути", "П'ять слів-три слова", "Інтерв'ю за три кроки", "Гронування", "Кубування", "Системний опе­ратор", "Діаграма Вена", "Морський бій - 2".

Ці інтерактивні вправи дають змогу зосередити увагу учнів на процесі пізнан­ня, виявити їхні помилки, дати їм змогу відчути свої сили та більшу впевненість зустрічаючись з новим матеріалом ("Я вже щось знаю"); зібрати інформацію про те, як можна було б використати знання учнів щодо теми уроку.

4 Етап: усвідомлення (практичне засвоєння навчального матеріалу)

Інтерактивна вправа – центральна частина заняття, що займає 50-60 % часу на уроці. Її метою є практичне засвоєння навчального матеріалу, досягнен­ня поставлених цілей уроку.

Під час її проведення обов'язковою є така послідовність роботи:

  1. Інструктування, під час якого вчитель розповідає учням про цілі вправи, правила, послідовність дій і кількість часу, відведеного на виконання завдань;запитує, чи все зрозуміло учасникам (2-3 хв).

  2. Об'єднання учнів у групи та розподіл ролей (1-2 хв).

  3. Завдання, під час якого є організатором, помічником, ведучим дискусії, а також надає учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці (5-15 хв).

  4. Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв).

Далі іде рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається спеціальним обговоренням або за допомогою інших прийомів (5-9 хв).

Серед центральних інтерактивних вправ доцільними є: «Система позначок "Допомога"», "Ажурна пилка", "Читання з передбаченням", "Пошуки людсько­го скарбу", "Пішохідний тур", метод "Прес, "Обери позицію", "Добре - погано", "Навчаючи - вчуся".

5 Етап: рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання результатів уроку

Рефлексія - дуже важливий етап інтерактивного заняття.

Багато вчителів до кінця уроку втомлюються і проводять нечітке, коротке обговорення. Учні погоджуються, що на уроці було цікаво і на тому все закін­чується. На жаль, учителі не враховують, що підбиття підсумків - найважливі­ша частина інтерактивного уроку. Саме тут підводять риску під знаннями, які учні повинні були засвоїти.

Рефлексія є природним невід'ємним і найважливішим компонентом інтерак­тивного навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю:

  1. усвідомити, чого вони навчилися;

  2. згадати деталі свого досвіду, що були необхідні для виконання завдання;

  3. оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання;

  4. порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших та інколи скоригувати певні позиції;

  5. рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки;

  6. учителеві - побачити реакцію учнів на навчання та вносити необхідні ко­рективи.

Усвідомлення змісту здійснюється у різних формах: під час індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, в письмовій та усній формах.

Рефлексія застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, фраг­ментів уроку:

  1. З якою метою ми виконували цю вправу?

  2. Які думки вона у вас викликала? Які почуття?

  3. Чого ви особисто навчилися?

  4. Чого б хотіли навчитися у подальшому?

Підсумковий етап має такі функції:

    1. пояснити зміст опрацьованого;

    2. порівняти реальні результати з очікуваними;

    3. проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;

    4. зробити висновки;

    5. закріпити чи відкоригувати засвоєння знань;

    6. намітити нові теми для обмірковування;

    7. встановити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитися в майбутньому;

    8. скласти план подальших дій.

Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяль­ності - її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результа­ти тощо.

Методика проведення рефлексії на уроці включає такі етапи:

  1. Припинення діяльності (з можливістю продовження роботи).

  2. Відновлення послідовності виконаних дій.

  3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, про­дуктивності, відповідності поставленим завданням тощо.

  4. Виявлення і формулювання результатів рефлексії. їх може бути виявлено кілька видів:

А) предметна продукція діяльності – ідеї, пропозиції, відповіді на запитання тощо;

Б) способи, що їх використовували чи створювали у процесі діяльності;

В) гіпотези щодо майбутньої діяльності.

  1. Перевірка гіпотез у наступній діяльності.

Важливим в ефективності рефлексії є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим особливостям учнів. Рефлексія може бути вербальною, а ще це можуть бути малюнки, схеми, графіка тощо.

Рефлексія тісно пов'язана з постановкою мети. Правильне, чітке формулю­вання учнями мети свого навчання є передумовою її досягнення і усвідомлення. Отже, рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності та її нової мети.

Підсумковий етап містить 3 стадії.

  1. Установлення фактів. (Що відбулося?)

  2. Аналіз причин. (Чому це відбулося?)

  3. Планування дій. (Що нам робити далі?)

Технологія проведення підсумкового етапу

І стадія

  1. Використовуйте відкриті запитання: як? чому? що?

  2. Виражайте почуття.

  3. Наполягайте на описовому, а не оціночному характері коментарів.

  4. Говоріть про реально зроблене.

ІІ стадія

  1. Запитуйте про причини: чому? як? хто?

  2. Вникніть у відповіді: Чому цього немає? Що було б якби?

  3. Шукайте альтернативні теорії: Чи є інша можливість?

  4. Доберіть інші приклади.

  5. Наведіть думки незалежних експертів.

ІІІ стадія

Домагайтеся, щоб учні взяли на себе зобов'язання щодо подальших дій (складання плану подальших дій).

Рефлексія займає 20 % часу уроку.

5