2. Принципи народовладдя

Конституція визначає як загальні принципи безпосередньої демократії, так і інституціональні (спеціальні), зокрема принципи виборів, референдумів тощо. Пріоритетними є природно загальні принципи, притаманні всім або більшості форм безпосереднього народовладдя.

Відповідно до Основного Закону загальними принципами безпосередньої демократії є:

- принципи суверенності народу;

- єдиновладдя народу;

- повновладдя народу;

- безпосереднього волевиявлення народу;

- поєднання безпосередньої і представницької демократа;

- пріоритетності безпосереднього народовладдя в системі демократії;

- політичного плюралізму;

- конституційності й законності;

- загальності у здійсненні безпосереднього народовладдя;

- рівності у здійсненні безпосереднього народовладдя;

- принцип реальності безпосереднього народовладдя;

- гарантованості безпосереднього народовладдя та його захисту.

1. Принцип суверенності (суверенітету) народу означав верховенство влади народу, відсутність над ним іншої суспільної влади всередині країни або за її межами, в міжнародних відносинах. Він закріплений у ст. 5 Конституції України. Суверенітет народу (нації) означав верховенство влади народу як щодо політичних інститутів (партій, держави), так і щодо економічних, ідеологічних, соціальних та інших структур і окремих спільностей, а також незалежність, рівноправність у відносинах з іншими народами і державами.

2. Принцип єдиновладдя народу означав, що народ, як зазначається у ст. 5 Конституції, єдиним джерелом влади в Україні. Політичні партії, їхні блоки, державні органи й організації, засоби масової інформації та інші інститути суспільства і держави сприяють здійсненню влади народом, тобто безпосередньому народовладдю, проте єдиним джерелом влади (повноважень), яку отримують органи державної влади та органи місцевого самоврядування, є народ, його воля. Воля народу втілюється в нормах Конституції, законах та інших правових актах.

3. Принцип повновладдя народу означав, що народ є єдиним джерелом політичної влади в Україні в усіх сферах діяльності суспільства і держави і що органи держави й місцевого самоврядування отримують насамперед владу безпосередньо від народу, що влада партій поширюється лише на їх членів, і від імені народу можуть виступати лише органи, обрані (сформовані) й уповноважені народом. А сутністю принципу повновладдя народу у сфері безпосередньої демократії є, звичайно, право народу вирішувати будь-які суспільні питання, за винятками, встановленими Конституцією і законами.

4. Принцип безпосереднього волевиявлення народу означає можливість прийняття ним рішень безпосередньо шляхом голосування чи в інший передбачений законодавством спосіб при формуванні органів державної влади або органів місцевого самоврядування, прийнятті Конституції і законів або внесенні змін до них тощо.

5. Принцип поєднання безпосередньої і представницької демократії надає можливість обговорення і вирішення одних і тих самих питань загальнонаціонального (загальнодержавного) або місцевого значення як безпосередньо народом шляхом референдуму чи в іншій формі, так і органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

6. Принцип пріоритетності безпосереднього народовладдя означає пріоритет безпосередньої демократії щодо представницької через її походження, зміст, юридичну силу актів та інші обставини. Вищим виявом пріоритетності безпосередньої демократа є прийняття конституцій шляхом загальнонаціонального референдуму та внесення до них змін, вирішення на референдумі питань суверенітету, незалежності держави, територіальних змін тощо.

7. Принцип політичного плюралізму у здійсненні безпосереднього народовладдя охоплює насамперед багатоманітність форм безпосереднього народовладдя (вибори, референдуми, народні обговорення тощо), а також можливість політичної діяльності існуючих політичних партій, за винятком діяльності, заборонених Конституцією і законами, а також можливість утворення нових політичних партій і громадських організацій і вступу до них.

8. Принцип конституційності безпосереднього народовладдя — це можливість визначення його найважливіших засад і зокрема самих принципів та встановлення певних, зазвичай у виняткових випадках, обмежень насамперед і переважно Конституцією України.

9. Принцип загальності у здійсненні безпосереднього народовладдя означає, що кожен громадянин України має право брати участь у здійсненні влади незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання тощо.

10. Принцип рівності у здійсненні безпосередньої демократії означає рівні умови для всіх суб'єктів безпосереднього народовладдя, зокрема з-поміж кандидатів, виборців та інших суб'єктів та учасників виборчого та інших процесів, рівність їх прав, повноважень, рівність голосів виборців під час голосувань тощо.

11. Принцип реальності безпосереднього народовладдя означає відповідність Конституції і законам та міжнародним стандартам існуючих суспільних відносин у сфері безпосереднього народовладдя, їхній справжній демократизм. Відтак це насамперед дотримання періодичності проведення виборів та застосування інших форм безпосереднього народовладдя, зокрема референдумів, справжній демократизм виборчого і референдного процесів, тобто порядку проведення виборів і референдумів, та інших форм безпосереднього народовладдя.

12. Принцип гарантованості безпосереднього народовладдя полягає у його захищеності, непорушності, недоторканності. Цей принцип безпосередньо встановлюється Конституцією і законами. Чинне законодавство про вибори, референдуми та інші форми безпосереднього народовладдя передбачає систему нормативно-правових і організаційно-правових гарантій здійснення безпосередньої демократа.

Поряд із загальними принципами безпосереднього народовладдя Конституцією і законами України передбачаються спеціальні (інституційні), зокрема принципи виборів, референдумів тощо.