3. Еластичність пропозиції за ціною, значення які вона приймає і фактори, що впливають.

Концепція цінової еластичності, також прийнятна і до пропозиції. Якщо виробники чутливі до зміни цін, то пропозиція вважається еластичною, і навпаки, якщо підприємці слабо реагують обсягом пропозиції товарів на зміну ціни, то ця пропозиція вважається нееластичною.

де: Q_{s 1} і Q_{s 2}- величина пропозиції до і після зміни;

P ₁ і P ₂ - ціна товару до і після зміни.

З начення, які приймає коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною (E_sp):

1. E_sp > 1 – еластична пропозиція.

%  Q_s  %  P

2. E_sp < 1 – нееластична пропозиція

%  Q_d < %  P

3. E _sp = 1 – пропозиція з одиничною

еластичністю.

%  Q_s = %  P

S

4. E_sp = 0 – повністю нееластична пропозиція.

%  Q_s = const при  %  P

5. E_dp   - повністю еластична пропозиція.

min %  P   %  Q_s

Фактори, що впливають на еластичність пропозиції за ціною.

1. Мобільність ресурсів. Під якою розуміється легкість, з якою необхідні економічні ресурси можуть бути притягнуті з інших сфер виробництва чи переорієнтовані на інші цілі (чим більш мобільні ресурси, тим вища еластичність пропозиції за ціною, і навпаки).

2. Можливість заміщення факторів виробництва. Чим вища взаємозамінність факторів, тим вища еластичність пропозиції за ціною, і навпаки.

3. Фактор часу. Це період часу, який мають підприємці для того, щоб відреагувати на зміни цін на товари. Чим довший такий період часу, тим більш можливіші зміни в обсязі пропозиції товару, а отже, і вища еластичність пропозиції за ціною.

У зв’язку з цим розрізняють такі інтервали за часом тривалості:

1. Найкоротший ринковий період (рис. 1а). Це період часу настільки малий, що підприємці не встигають відреагувати на зміни попиту і ціни, тобто пропозиція повністю нееластична.

а) найкоротший період; б) короткостроковий період в) довгостроковий

період

Рис. 1. Види періодів в залежності від фактору часу.

Зміна ціни в межах Р₁ – Р₂ лише нормує споживання фіксованої кількості продукції, але не призводить до зміни обсягу її виробництва. Наприклад, фермер вивіз на ринок машину продуктів, що швидко псуються. Не дивлячись на те, яка буде в той день ціна він буде їх продавати і буде намагатися все продати.

2. Короткостроковий період (рис. 1б). У підприємця з’являється певний час на те, щоб відреагувати на зміну попиту і ціни. В цьому періоді виробничі потужності виробника залишаються незмінними, але підприємці можуть їх використовувати більш чи менш інтенсивно, за рахунок зміни використання змінних ресурсів (робочої сили, електричної енергії тощо). В даному періоді пропозиція стає більш еластичною, ніж вона була в найкоротшому періоді.

3. Довгостроковий період (рис. 1в). Він достатньо тривалий для того, щоб підприємці встигли вжити всіх бажаних заходів відносно пристосування до стану ринку, що змінився, включаючи і зміну виробничих потужностей підприємства (наприклад, побудували додатковий завод, або продали один завод). Пропозиція стає в даному випадку ще більш еластичною.