19

Тема1. Сутність, принципи і класифікація страхування

1. Необхідність страхового захисту

2. Історія розвитку страхових відносин

3. Страхування як економічна категорія

4. Страховий фонд

5. Принципи страхування

6. Страховики та страхувальники

7. Поняття класифікації, її наукове та практичне значення

8. Комерційне та соціальне страхування

9. Форми проведення страхування

10. Системи страхування. Франшиза

11. Перестрахування і співстрахування

1.1. Необхідність страхового захисту

Страхування — найдавніша категорія суспільних відносин. Виникнувши у період розпаду первісно-общинного ладу, воно поступово стало супутником суспільного виробництва. Спочатку страхування було тісно пов'язане зі словом «страх». Власники майна відчували страх за його збереження, за можливість зни­щення або втрати у зв'язку зі стихійним лихом, підпалом, крадіж­ками та іншими непередбаченими небезпеками, що супроводжу­ють людське життя.

Ризиковий характер життєдіяльності — головна причина хви­лювань кожного власника майна і товаровиробника за своє мате­ріальне благополуччя. На цьому ґрунті виникла ідея відшкоду­вання матеріального збитку шляхом солідарного його розподілу між зацікавленими власниками майна. Якби кожний окремо взя­тий власник намагався відшкодувати збитки за свій рахунок, то він мав би створювати матеріальні і грошові резерви, рівні за роз­мірами вартості того майна, яке було пошкоджено.

Тим часом життєвий досвід, заснований на багаторічних спо­стереженнях, дав змогу дійти висновку про випадковий характер настання надзвичайних подій і нерівномірності завданих збитків. Кількість зацікавлених юридичних та фізичних осіб досить часто буває більшою, ніж кількість потерпілих від різних небезпек. За таких умов солідарний розподіл збитку між зацікавленими суб'єк­тами відчутно зменшує наслідки лиха та інших випадковостей. Чим більше суб'єктів бере участь у розподілі збитку, тим менша частка коштів припадає на одного учасника. Так виникло страху­вання, суть якого полягає у солідарному замкнутому розподілі збитку.

Найпримітивнішою формою розподілу збитку було натуральне страхування. За рахунок запасів зерна, фуражу та інших одно­рідних, легко подільних продуктів, потерпілим селянським госпо­дарствам які формувалися шляхом подушних натуральних внесків, надавалася матеріальна допомога. З розвитком товарно- грошових відносин натуральна форма поступилася місцем стра­хуванню у грошовій формі.

Розподіл збрітку у грошовій формі створив широкі можливості найперше для взаємного страхування, коли сума збитку відшкодо­вувалася його учасниками на солідарних засадах або після кож­ного страхового випадку, або в кінці господарського року. Взаємне страхування в умовах розвитку капіталістичних відносин пере­росло у самостійну галузь страхової справи. Таким чином утворився універсальний засіб страхового захисту приватної власності.

Термін страхування, який виражає перерозподільчі відносини з приводу відшкодування збитку, треба відрізняти від інших смис­лових значень цього слова. Наприклад, поняття страху ватія застосовують у значенні підтримки в якійсь справі, оберігання від нещасного випадку під час проведення небезпечних робіт, вико­нання циркових номерів тощо.

У галузі страхової справи цей термін застосовують у значенні інструмента відшкодування збитку.

Відомі українські вчені В.Д. Базилевич та К.С. Базилевичⁱнеобхідність страхового захисту пояснюють таким чином.

З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріаль­ного благополуччя за умови настання випадкових, непередбачу- ваних, а також передбачуваних, але небажаних, і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих.

Економічну зумовленість страхового захисту пояснюють необ­хідністю створення такого різновиду людської діяльності, який Грунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкоду­вання збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров'я та (або) матеріального благополуччя подій, як фізичним, так і юри­дичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення.

У соціальному плані страхування є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпе­чення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.

В юридичному аспекті страхування є різновидом цивільно- правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випад­ків), визначених договором страхування або чинним законодав­ством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів.

Міжнародний аспект страхового захисту, на думку вчених, зводиться до усунення національних відмінностей у законодав­ствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господа­рюючих суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечили страховикам достатні фінансові гаран­тії — з іншого боку.