Методика № 2 Дослідження психологічної атмосфери в групі (за ф. Фідлером)

Мета: визначити психологічну атмосферу в групі.

Матеріали та обладнання: опитувальник, ручка.

Інструкція для студентів. Нижче приведені протилежні за змістом пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу в групі. Чим ближче до правого чи лівого слова в кожній парі ви розташуєте знак „X", тим більш вираженою буде ознака у вашій групі. Отже, для атмосфери у

вашій групі характерні:

№ п/п	Позитивні характеристики	Бали					Негативні характеристики
1.	Приязність	1	2	3	4	5	Ворожість
2.	Узгодженість	1	2	3	4	5	Неузгодженість
3.	Задоволеність	1	2	3	4	5	Незадоволеність
4.	Захопленість	1	2	3	4	5	Байдужість
5.	Проду ктивність	1	2	3	4	5	Непродуктивність
6.	Теплота	1	2	3	4	5	Холодність
7.	Співпраця	1	2	3	4	5	Відсутність співпраці
8.	Взаємна підтримка	1	2	3	4	5	Недоброзичливість
9.	Цікавість	1	2	3	4	5	Нудьга
10.	Успішність	1	2	3	4	5	Неуспішність

Чим менше балів ви набрали, тим більш сприятливою є психологічна атмосфера у вашій групі.

45

Методика № з

Визначення положення члена групи в міжособистісних відносинах, мікрогруп і джерел їхнього утворення (соціометрія)

Мета: визначити симпатії - антипатії між членами групи, а також соціально-психологічні статуси окремих її членів, визначити мікрогрупи у контактному (первинному) колективі.

Матеріал: заготовлені відповіді членів групи з прізвищами обраних для спільних дій партнерів (для роботи, відпочинку, гри І Т.П.).

Процедура проведення. Досліджуваним ставиться питання стосовно надання переваги 3 членам групи в якомусь аспекті життєдіяльності: "З ким би ти хотів сидіти за однією партою?", "... піти в туристичний похід?" і т. д.

Студенти одержують листочки, на яких написані чотири прізвища. Зверху праворуч зазначене прізвище того, хто вибирав. Нижче - прізвища тих, кого вибрали. Поруч розташовані цифри 1, 2, 3. Ось зразок такого листочка:

1. Лушин С. Акульшин Д.

2. Миколаїв М.

3. Папин К.

Усі листочки треба розкласти за алфавітом. Результати опитування з кожного листочка занести в соціометричну матрицю за зразком (взаємний вибір позначають кружком) (мал.2).

Соціометрична матриця, або основна таблиця результатів, як її іноді називають, будується за зразком турнірних таблиць спортивних змагань. По вертикалі записуються під номерами за алфавітом прізвища всіх членів групи, зверху, по горизонталі — лише їх номери. З верхнього кута в правий нижній проводять діагональ, перекреслюючи розташовані по цій лінії клітки квадрата. На відповідних перехрещеннях, згідно зі зробленим вибором, проставляються "плюси"; якщо вибір взаємний "плюс" обводиться кружечком. Потім підраховується загальна кількість виборів, одержаних школярами, і кількість з них взаємних.

Далі необхідно визначити наступні категорії учнів:

1. «зірок» - що набрали найбільшу кількість виборів (6 і більше);

2. «переважаючих» - що набрали переважну більшість виборів (4 - 5 виборів);

3. «прийнятих» - що одержали більшість виборів (1-3 вибори);

4) «ізольованих» — не мають жодного вибору. Вирахуйте коефіцієнт взаємності ( КВ ) у класі за формулою:

КВ =^х100%, Я

де Я - загальне число виборів, зроблене в експерименті всіма учнями класу, а Я , загальне число взаємних виборів. Так, виходячи з наведеної матриці, можна визначити, що

КВ= 70/96 X 100 % =73%. Для виявлення мікрогруп на основі першої матриці будують другу (мал.З)

Порядок складання другої матриці наступний. Заготовлюють таку ж сітку, як і для першої матриці. З верхнього кута в правий нижній проводять діагональ, перекреслюючи розташовані по цій лінії клітки квадрата. З першої матриці вибирають будь-якого школяра, що має взаємний вибір. Його порядковий номер і прізвище заносять у перший рядок матриці. Цей же номер проставляють у першій клітці зверху (на мал. 3-18 - Некрасов). Потім з першої матриці вибирають тих, хто знаходиться у взаємному виборі з занесеним у перший рядок. Його порядковий номер і прізвище записують у другий рядок (на мал. 3-27 -Путьков). Цей же номер заносять зверху в другий стовпчик. У відповідні клітки матриці записують знак « Ф ». Наступний член групи, що знаходиться у взаємному виборі з № 18, записують у третій рядок зі збереженням його номера з першої матриці. Номер ставлять у третій стовпчик. Знак « Ф » проставляють у відповідні клітки. Вибір з першої матриці треба продовжувати до повної вичерпаності взаємних виборів в усіх, кого заносять у наступний рядок. Інакше кажучи, повинно замкнутися коло осіб із взаємним вибором. Того, хто не має взаємного вибору, записують наприкінці матриці. Мікрогрупа може складатися з двох і більше людей.

47

46

46

Методика № 4 Діагностика ефективності педагогічних комунікацій (модифікований варіант анкети зо О. О. Леонтьєвим)

Інструкція. Експертам, які мають досвід спілкування з аудиторією (класом), пропонується карта комунікативної діяльності. Кожен експерт, працюючи незалежно, оцінює ті чи інші дії педагога, користуючись запропонованими шкалами, після чого знаходиться узагальнена оцінка.

Карта комунікативної діяльності

Доброзичливість	765432 1	Недоброзичливість
Зацікавленість	7654321	Байдужість
Заохочення ініціативи студентів (учнів)	765432 1	Придушення ініціативи
Відкритість (вільне виявлення почуттів, відсутність „маски")	765432 1	Закритість (прагнення триматися за соціальну роль, острах своїх недоліків, тривого за престиж)
Активність (увесь час у спілкуванні, тримає студентів (учнів) у „тонусі")	765432 1	Пасивність (не керує процесом спілкування, пускає його на самохід)
Гнучкість (легко схоплює і розв'язує виниклі проблеми, конфлікти)	765432 1	Жорстокість (не зауважує змін у настрої аудиторії (класу), спрямований ніби сам на себе)
Диференційованість (індивідуальний підхід до студентів (учнів))	765432 1	Відсутність диференційованості у спілкуванні (немає індивідуального підходу до студентів (учнів))

Обробка даних. Підраховується середня експертна оцінка. Діапазон цих оцінок може коливатися від 7 до 49 балів. На основі середньої оцінки експертів робиться висновок про ступінь комунікативної ефективності педагога.

Інтерпретація даних. Якщо середня оцінка експертів коливається в межах 49-45 балів, то комунікативна діяльність дуже інтенсивна і близька до моделі активної взаємодії. Педагог досяг вершин своєї майстерності, вільно володіє аудиторією (класом). Як диригент прекрасно розподіляє свою увагу, усі засоби спілкування органічно вплетені у взаємодію з студентами (учнями). Пересічному спостерігачеві може здатися, що зібралася

50

компанія добре знайомих між собою людей для обговорення останніх подій. Однак при цьому всі зайняті загальною справою, заняття досягає поставленої мети.

44-35 балів. Висока оцінка. Дружня, невимушена атмосфера панує в аудиторії (класі). Всі учасники заняття зацікавлено спостерігають за педагогом або обговорюють поставлене питання. Активно висловлюються думки, пропонуються варіанти вирішення проблеми. Стихійність відсутня. Педагог коректно спрямовує хід заняття, не забуваючи віддавати належне гумору і дотепності присутніх. Усіляка вдала пропозиція одразу підхоплюється і заохочується помірною похвалою. Заняття проходить продуктивно, в активній взаємодії сторін.

34—20 балів характеризують педагога як такого, який задовільно опанував засоби спілкування. Його комунікативна діяльність досить вільна за формою. Він легко всановлює контакт зі студентами (учнями), однак не всі знаходяться у полі його уваги. В імпровізованих дискусіях він спирається на більш активну частину присутніх, інші ж виступають частіше в ролі спостерігачів. Заняття проходить жваво, однак не завжди досягає поставленої мети. Зміст заняття може мимоволі бути принесеним у жертву формі спілкування. Тут можливі прояви елементів моделей диференційованої уваги та негнучкого реагування.

19-11 балів - низька оцінка комунікативної діяльності. Має місце однобічна спрямованість навчально-виховного впливу з боку педагога. Незримі бар'єри спілкування заважають живим контактам сторін. Аудиторія пасивна, ініціатива подавляється домінуючою позицією педагога. Його стиль проявляється в авторитарній або неконтактній моделі спілкування.

При дуже низьких оцінках (10-7 балів) всяка взаємодія зі студентами (учнями) відсутня. Спілкування розвивається за моделями дикторського або гіпорефлексивного стилю. Воно деперсоналізоване, за своїм психологічним змістом анонімне і практично нічим не відрізняється від масової публічної лекції або виступу по радіо. Педагогічні функції обмежуються лише інформаційною стороною.

51

6