Кервник школи- менеджео сучасної освіти

Завора Алла Валеріївна

В умовах розбудови національної системи освіти України на сучасному етапі її розвитку важливого значення набуває діяльність керівника загальноосвітнього закладу як професіонала,спроможного створити творче освітнє середовище в закладі освіти та навколо нього.

Постановка проблеми

Усе частіше у своєму житті ми натрапляємо на поняття «менеджмент». Щодо етимології цього терміна, одностайної думки немає, але більшість науковців схиляється до того, що цей термін має американське походження і перекладається так:

• управління, керування; правління, керівництво;

• дбайливе, чуйне ставлення (до людей).

У вітчизняних словниках термін «менеджмент» тлумачиться так: управління виробництвом; сукупність принципів, методів, форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності. За своєю суттю «менеджмент» можна вважати синонімом терміна «управління», але поняття «управління» набагато ширше.

Автори «Освітнього менеджменту» (за редакцією Л.Даниленко, Л.Карамушки) наголошують на тому, що «шкільний менеджмент — це комплекс організаційних форм, цілеспрямованих впливів керівника школи на діяльність персоналу та прийомів управління взаємодією освітніх процесів, до яких належить навчально-виховний, навчально-пізнавальний та самоосвітній процеси». Саме шкільний менеджмент має певні особливості, що виражені у притаманних школі принципах, чинниках, формах організації освітніх процесів, її місії, меті, засобах діяльності, традиціях.

Місією директора-менеджера є створення середовища для динамічної взаємодії освітніх процесів та розвитку в учнів готовності до змін.

Мета управлінської діяльності шкільного менеджера полягає у визначенні способів подолання невідповідностей між стандартом освіти та розвитком в учнів готовності до змін.

Виклад основного матеріалу

Завдання шкільного менеджменту полягає в розробці та реалізації організаційної структури управління взаємодією освітніх процесів з урахуванням можливих варіантів за всіма їх параметрами.

Досягнення цілей менеджменту можливе за умови, якщо керівник навчального закладу має чітке уявлення про ті завдання, які він виконує.

Завданнями менеджменту як дієвої взаємодії освітніх процесів у школі є забезпечення:

• відображення періодичності й послідовності як окремих дій виконавця, так і всієї управлінської діяльності керівника;

• визначення вимог до якості результату діяльності та ефективності способів досягнення цілей, забезпечення оптимальних затрат зусиль і часу;

• визначення кількості необхідної інформації та її основних джерел з позицій оптимальності (необхідності і достатності);

• визначення і передбачення основних правил контролю, врахування динаміки взаємодії та результатів діяльності виконавців.

Ділова кар’єра та її організація

Для повної самовіддачі від працівників, забезпечення успіху будь – якої освітньої установи чи організації слід надати їм можливості професійного розвитку, тобто набуття педагогічними працівниками нового рівня знань, вмінь та навичок для подальшого використання у своїй професійній діяльності. Управління має наголошувати на плануванні та розвитку кар’єри. Періодичні оцінки професійних якостей своїх працівників використовуються не тільки для прийняття будь – яких рішень, а й для визначення потреб у розвитку окремих особистостей. У зв’язку з цим професійна, або службова кар’єра оцінюється за її співвідношенням з рівнем особистих досягнень фахівця, станом його життєвого і професійного шляху відповідністю потребам і мотивам особистості. Це вигідно як кожній організації або установі з погляду поліпшення виконання працівниками своїх обов’язків, так і самим працівникам завдяки повнішій, напруженішій та змістовнішій роботі і можливості, таким чином, зробити кар’єру.

Першим кроком у плануванні професійної кар’єри є визначення інтересів, схильностей, можливостей і навичок особистості. Кар’єра кожної особистості проходить певні етапи. І тут важливим є те, щоб керівники розуміли характер та природу кожного етапу. Адже етап, на якому перебуває працівник, впливає на його знання у виборі конкретної роботи.

Ключові моменти кар’єри важко передбачити - вони еволюційні і є результатом процесу відкриття. Деякі люди не можуть визначити ключові моменти своєї кар’єри до того часу, доки не зіткнуться з необхідністю зробити головний вибір.

На визначення ключових моментів кар’єри впливають досвід минулої роботи людини, її інтереси, турботи про сім’ю, здібності та орієнтації, які показують, що є найбільш важливим для неї на поточний момент. Наукового обґрунтування сутності, поняття сутності, поняття кар’єри і кар’єрного процесу в нашій країні, на жаль, немає. Тому суспільство по – різному ставиться до кар’єри, часто – густо як до відхилення від соціальної норми. В Україні таке ставлення має історичне коріння.

Одні вважають, що кар’єра – це шлях до успіху, досягнення кращого становища у суспільстві. Це успішне просування вперед у галузі службової діяльності. (Тут слід чітко розрізняти такі поняття, як кар’єра і кар’єризм. Кар’єризм – це гонитва за особистими успіхами, прагнення до особистого благополуччя, просування на службі в особистих інтересах. Це прагнення викликане корисливими цілями на шкоду інтересам суспільної справи).

Основною складовою поняття кар’єра є просування, тобто рух у перед. Кар’єра – це процес, який визначається як проходження, послідовність зміни робочого стану людини, тобто кар’єра – не статистичний, стабільний стан, а процес зміни подій, активне просування людини в освоєнні та вдосконаленні способів життєдіяльності.