Профільне навчання як вимога часу (структура, форми організації, ефективність)

Створення системи профільного навчання у старшій школі є одним з положень міжнародних стандартів середньої освіти, зміст яких визначається процесами глобалізації, розвитку світового освітнього простору. Нові підходи до організації освіти в старшій школі обумовлені необхідністю створення реальних умов для врахування індивідуальних особливостей, інтересів та потреб учнів, формування в них адекватних уявлень про майбутню професію. У статті розглянуто профілізацію як один з основних принципів організації навчання у старшій школі в Україні.

Постановка проблеми

Входження України до європейського освітнього простору, рух до навчання світового рівня, що диктується процесами глобалізації та інтеграції, – основний вектор розвитку національної системи освіти. Нові підходи до організації освіти у старшій школі закладено в Національній доктрині розвитку освіти (2002), законі України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Концепції профільного навчання у старшій школі, в якій ідея профільності старшої школи була теоретично обґрунтована групою науковців Інституту педагогіки АПН України. Перехід системи освіти на новий тип – гуманістично-інноваційної дасть змогу зробити освіту в Україні конкурентноспроможною в європейському та світовому освітньому просторі, сформувати покоління молоді, здатної робити особистісний духовно-світоглядний вибір, здобувати необхідні знання, набувати навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, навчатися протягом життя.

Виклад основного матеріалу

Перехід від національних до міжнародних стандартів навчання передбачає дотримання певних єдиних вимог, серед яких як обов’язкові для узгодженого стандарту середньої освіти визначені такі:

– денне навчання тривалістю не менше 12 років;

– диференціація програм старших класів.

Впровадження профільного навчання у старшій школі – вимога часу, що відповідає загальній тенденції розвитку старшої школи в провідних країнах світу та положенням міжнародних стандартів середньої освіти.

Процес входження профільності у структуру дванадцятирічної школи відбувається поступово. У ньому можна виділити два напрями. Перший – це перехід одинадцятирічної школи до навчання за допомогою перехідних типових навчальних планів (Наказ МОН України від 25.04.2001 р. № 342 «Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02-2004/05 навчальні роки»). Другий – дванадцятирічна структура школи, яка має концептуальний і логічний початок із 2010 року. Такий підхід потребує серйозного наукового та методичного опрацювання.

Сучасні умови модернізації системи освіти в Україні потребують критичного вивчення і творчого застосування всього найціннішого з вітчизняного та зарубіжного науково-практичного педагогічного досвіду. Проведений аналіз вітчизняного досвіду показав, що спроби профільної диференціації навчання здійснювалися у системі загальної середньої освіти, починаючи з середини ХІХ сторіччя, але в основному як окремі елементи модернізації освітньої системи, що, зазвичай, не мало масового характеру (В.О.Сухомлинський, Л.А.Гордон, [4, 6, 9]).

Світова практика організації профільного навчання не залишилася поза увагою науковців, що досліджували проблему зовнішньої диференціації навчання, – І.Є. Унт, М.К. Гончарова, О.І. Бугайова, П.П.Сікорського, А.М Джуринского та ін. Це питання активно обговорюється і нині на сторінках сучасної педагогічної преси [5, 7, 8].

Серед сучасних українських вчених, які вивчають шляхи реалізації Концепції профільного навчання, можна виділити В.Мадзігона, В.Синьова, М.Тимченка, Б.Федоришина. На їхню думку, старша школа як вагома складова початкової ланки процесу безперервної професійної освіти вимагає розгляду для створення науково обґрунтованої системи допрофільного і профільного навчання в загальноосвітніх закладах ІІ – ІІІ ступеня.

Мета статті – виділити основні способи і принципи організації старшої школи в Україні.

Об’єктом дослідження стала організація профільного навчання старшокласників у загальноосвітніх закладах. Предмет дослідження – структура та форми організації профільного навчання.

Завданням дослідження є вивчення структури та форм організації профільного навчання в загальноосвітніх закладах та визначення шляхів ефективного впровадження профілізації.

Профільне навчання — вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Мета профільного навчання — забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Передумовами профільного навчання є реалізація змісту профільної освіти, забезпечення принципу профільної диференціації навчання в середній школі, присутність умови педагогічної культури, варіативність освіти, диференційований процес навчання, диференційований підхід у виховному процесі, створення умов професійного самовизначення учнів засадами індивідуалізації та профілізації навчання.

Профіль навчання — це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно орієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти, кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи, соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону, перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.

Профільне навчання в 10—12-х класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарним, природничо-математичним, технологічним, художньо-естетичним, спортивним, їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі (див. схему).