
- •Керівник навчального закладу – менеджер освіти
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Управління в системі дошкільної освіти
- •Виклад основного матеріалу
- •Організація роботи з підвищення науково-методичного рівня педагогічних працівників професійно-технічної освіти
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Профільне навчання як вимога часу (структура, форми організації, ефективність)
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Структура профільного навчання
- •Кервник школи- менеджео сучасної освіти
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Ділова кар’єра та її організація
- •Наведемо основні типи кар’єрних процесів
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу Планирование
- •Работа с педагогическим коллективом
- •Работа с детским коллективом
- •Роль классного руководителя в формировании взаимодействия детского, родительского и педагогического коллективов
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •1 Этап. Взаимодействие между классным руководителем и родителями.
- •Конфлікт як соціальне явище і його значення для суспільної організації, поняття і види конфліктів
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Конфлікт як соціальне явище і його значення для суспільної організації. Поняття і види конфліктів.
- •Висновки
- •Роль керівника загальноосвітнього навчального закладу в процесі управління конфліктами
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Проблема морально – етичних відносин у трудовому колективі
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Стратегія розвитку загальноосвітнього навчального закладу в умовах змін
- •Постановка проблеми
- •Виховання гуманізму у підростаючого покоління ххі століття
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Теоретико-методологічну основу дослідження становлять законодавчі документи про освіту і виховання в Україні:
- •Дослідно- експериментальна робота передбачає:
- •1.3. Нормативне - правове забезпечення виховного процесу :
- •Психодіагностичне забезпечення експерименту
- •Характеристика моделі гуманістично спрямованої особистості підлітка
- •“ Ставлення до себе” .
- •2.“ Ставлення до людини”.
- •3.”Ставлення до ціннісно-орієнтаційної діяльності”
- •4.”Ставлення до інтелектуальної діяльності”
- •5. “ Поведінковий критерій”.
- •Система роботи школи щодо виховання гуманістично спрямованої особистості в позаурочний час.
- •Нетрадиційні методи, що побудовані на принципах народної педагогіки
- •Основні сходини виховання гуманістично спрямованої особистості.
- •Формування моральних рис особистості.
- •Гуманістично-спрямована особистість
- •Якості, що визначають змістовий бік гуманістично спрямованої особистості
- •Якості, що визначають оптимальну форму вираження гуманістично спрямованої особистості
- •Управління системою національного виховання учнів загальноосвітньої школи
- •Виклад основного матеріалу
- •Висновки
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Аналіз сучасних методів управління навчальним закладом
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Педагогчний аналіз в управлінні школою
- •Постановка проблеми
Проблема морально – етичних відносин у трудовому колективі
Костюченко О.О.
В статті розглядаються проблеми морально-етичних відносин у трудовому колективі компанії. Через аналіз деяких форм науково — методичної роботи пропонуються шляхи вирішення проблем у покращенні шляхів та умов підвищення ефективності формування морально-етичних відносин у трудовому колективі на прикладі компанії „Ньютон”. Розглядаються питання: моральне самовиховання працівників трудових колективів, моральний приклад керівника трудового колективу, самоосвітня діяльність працівника.
Ключові слова: морально-етичні відносини, взаємовідносини працівників трудових колективів, підвищення кваліфікації, самоосвіта, моральне самовиховання.
Постановка проблеми
Актуальність дослідження проблеми відносин у трудовому колективі загалом, формування морально-етичних якостей суб’єкта взаємовідносин, зокрема, обумовлена потребами практики, насамперед, становленням ринкових відносин, формуванням і утвердженням нового типу носія виробничих відносин, демократизацією управління економічними процесами і суспільством як таким, утвердженням у ньому нових морально-етичних регулятивів та культурних цінностей.
Проте на взаємовідносини у трудових колективах організацій, як і на інші суспільні інституції, негативно впливають кризовий стан економіки, падіння моралі в суспільстві. Як показали дослідження, на підприємстві, яке охоплювалося дослідженням, було виявлено конфлікти, непорозуміння, зумовлені моральною невихованістю окремих керівників та працівників, безвідповідальним ставленням до виконання функціональних обов'язків, порушенням принципу соціальної справедливості, соціальною незахищеністю і т. ін. У деяких представників колективу було виявлено факти зловживання службовим становищем. На думку 58 % опитаних працівників, керівник їхніх трудових колективів не є справедливою і чесною людиною. Усі ці негативні явища негативно впливають на загальний стан справ у трудових колективах.
Як показує життєва практика, успіхи у діяльності працівників організацій значною мірою залежать від морально-етичних взаємовідносин на підприємстві. У колективі, де люди згуртовані, працюють сумлінно та ініціативно, де з позицій високої вимогливості та доброзичливості оцінюють свою діяльність і роботу колег, сповна виявляються і творчі здібності працівника. Відповідно зовсім іншу картину можна спостерігати на підприємствах, де відповідальність за стан справ у колективі, вимогливість до себе та інших, новаторський підхід, творчий пошук, взаємодопомога та підтримка не стали нормою повсякденної діяльності.
Отже, недостатня розробленість цих питань, необхідність підвищення ефективності процесу формування морально-етичних взаємовідносин у трудових колективах підприємств і зумовили вибір теми даного дослідження.
Виклад основного матеріалу
Трудовий колектив - це організована група, яка виконує ряд важливих соціальних функцій [4]. Успіх виконання усіх завдань, що постають перед трудовим колективом компанії, залежить від того, які взаємовідносини складаються у ньому.
У психолого-педагогічній літературі [3, 7, 8] міжособистісні відносини класифіковано за такими ознаками:
за формою - офіційні та неофіційні;
за носіями - міжособистісні, міжгрупові, міжколективні;
за сферами діяльності - службові, суспільно-політичні, побутові;
за ступенем довіри - приятельські, доброзичливі, товариські, дружні, негативні;
за ступенем стійкості - тимчасові (кон'юнктурні) та постійні; - за ступенем зрілості - зрілі та незрілі;
за способом регулювання - відносини субординації, координації, співпраці та змагання.
Морально-етичні взаємовідносини дозволяють більш якісно виконувати працівниками свої безпосередні професійні обов’язки, є важливою умовою ефективної діяльності працівників компаніїв.
Таким чином можна сказати, що процес формування морально-етичних взаємовідносин у колективі підприємства обумовлений впливом багатьох факторів, від яких залежить зміст взаємовідносин, їхня спрямованість і стійкість, а також тенденції розвитку. Логіко-соціальногдіялькістний підхід у вивченні факторів дозволяє класифікувати їх на три основні групи: соціальні (об'єктивно існуючі взаємовідносини у суспільстві; ступінь соціальної захищеності; дотримування принципу соціальної справедливості; організація та умови життєдіяльності у компанії взагалі і у відділах зокрема та інші.); соціально-психологічні (досвід взаємовідносин; домінуюча в колективі компанії громадська думка, традиції, настрої та інші.); особистісно-психологічні (моральний світогляд; рівень моральної вихованості і звички поведінки та інші.
Отже, за результатами даного дослідження можна визначити основні шляхи підвищення ефективності формування морально-етичних взаємовідносин у колективі компанії, якими можуть бути:
активна робота працівників з удосконалення професійної діяльності, що сприяє підвищенню ефективності процесу формування морально-етичних взаємовідносин:
цілеспрямована робота керівників і працівників з морального самовиховання, яка досягається створенням у відділах і у компанії сприятливих умов, що дозволяють займатися самовихованням; формуванням у них стійких мотиваційних установок на розвиток морально-етичних якостей; цілеспрямованим керівництвом.
Установлено, що необхідною умовою підвищення ефективності формування морально-етичних взаємовідносин у трудових колективах є забезпечення морального прикладу їхніх керівників, що досягається удосконаленням морально-етичних якостей начальників відділів, демократизацією стилю їхнього керівництва і підвищенням рівня професійної підготовки.
Аналіз динаміки процесу формування морально-етичних взаємовідносин у колективі компанії показав, що одними педагогічними заходами проблему не розв'язати. Необхідні відповідні умови для того, щоб сформувати найвищий рівень морально-етичних взаємовідносин у трудових колективах компанії.
Такими умовами є:
визначення нових підходів до розв'язання питання підбору, розстановки і навчання керівників трудових колективів компанії;
визначення нових підходів до підбору, розстановки і навчання працівників;
розробка нових підходів до морального виховання членів трудового колективу компанії;
визначення нових підходів з утвердженні принципу соціальної справедливості у трудових колективах;
розробка нових підходів до створення умов формування морально-етичних взаємовідносин у трудових колективах компанії.
Необхідним є розроблення практичних рекомендацій для керівників компанії та трудових колективів, врахування яких сприяє більш успішному, ефективному розв'язанню завдань з формування морально-етичних взаємовідносин у колективі компанії.
Висновки
Морально-етичні взаємовідносини у колективі компанії - складна сукупність моральної діяльності і поведінки керівників, працівників у процесі їхньої взаємодії, що базується на свідомому виконанні норм і принципів загальнолюдської моралі, вимог етичних норм, високій культурі спілкування і морально-етичній вихованості.
У таких взаєминах виявляються особливості, пов'язані з недостатньо продуманою регламентацією цих відносин статутами та наказами; особливістю комплектування трудового колективу; недосконалою системою атестації працівників; різним складом відділу; яскраво вираженою спрямованістю на підготовку чесних, порядних трудових кадрів що відповідають рівню державних і міжнародних стандартів.
Найбільш продуктивно формування морально-етичних взаємовідносин у колективі компанії здійснюється за таких умов: наявність відповідних соціальних і організаційних умов; створення методики визначення початкового рівня розвитку морально-етичних взаємовідносин; виявлення причин, що стримують цей процес, і розв'язання притаманних йому суперечностей; визначення основних напрямів роботи керівників відділів; внесення відповідних коректив у трудовий процес з урахуванням змін рівня сформованості морально-етичних взаємовідносин; наявність системи психолого-професійної підготовки працівників; використання кодексу морально-етичних взаємовідносин у колективі компанії; застосування комплексу методів, засобів і прийомів педагогічного впливу на членів трудового колективу; забезпечення морального прикладу керівника відділу; активізація роботи працівників з удосконалення професійної діяльності і морального самовиховання.
Список використаних джерел
Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. - М., 1992.
Барабанщиков А.В., Пересько П.Й. Отдел - главное звено предприятия.-М.: ВПА, 1989.
Белкин П. Г.. Емельянов Б. Н., Иванов М. А. Соцыальная психология трудового колектива. - М.: Наука, 1987.
Видиш М.М. Самовиховання працівників як важливий шлях формування морально-етичних взаємовідносин у колективі відділу / Вісник Технологічного університету Поділля №4, ч. 2. - Хмельницький: ХТУП, 1999. - СІ 52 - 155.
Давыдов В.В., Лазарев В.С., Неверкович С.Д. К проблеме совершенствования методов подготовки руководителей // Психологический журнал. – 1999. – №1. – С. 32–41.
Корнеліус Х., Фєйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты. – М.: СТРИНГЕР, 1998. – 212 с.
Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Знання, 2005. – 556 с.
Левицкий В. Н. Психология управлення персоналом: Методические рекомендации. - К.: МАУП, 1997.
Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 248 с.
Немов Р.С. Психология. - М.: Просвещение, 2002. - 301 с.
Лягушева
????