
- •Керівник навчального закладу – менеджер освіти
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Управління в системі дошкільної освіти
- •Виклад основного матеріалу
- •Організація роботи з підвищення науково-методичного рівня педагогічних працівників професійно-технічної освіти
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Профільне навчання як вимога часу (структура, форми організації, ефективність)
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Структура профільного навчання
- •Кервник школи- менеджео сучасної освіти
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Ділова кар’єра та її організація
- •Наведемо основні типи кар’єрних процесів
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу Планирование
- •Работа с педагогическим коллективом
- •Работа с детским коллективом
- •Роль классного руководителя в формировании взаимодействия детского, родительского и педагогического коллективов
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •1 Этап. Взаимодействие между классным руководителем и родителями.
- •Конфлікт як соціальне явище і його значення для суспільної організації, поняття і види конфліктів
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Конфлікт як соціальне явище і його значення для суспільної організації. Поняття і види конфліктів.
- •Висновки
- •Роль керівника загальноосвітнього навчального закладу в процесі управління конфліктами
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Проблема морально – етичних відносин у трудовому колективі
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Стратегія розвитку загальноосвітнього навчального закладу в умовах змін
- •Постановка проблеми
- •Виховання гуманізму у підростаючого покоління ххі століття
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Теоретико-методологічну основу дослідження становлять законодавчі документи про освіту і виховання в Україні:
- •Дослідно- експериментальна робота передбачає:
- •1.3. Нормативне - правове забезпечення виховного процесу :
- •Психодіагностичне забезпечення експерименту
- •Характеристика моделі гуманістично спрямованої особистості підлітка
- •“ Ставлення до себе” .
- •2.“ Ставлення до людини”.
- •3.”Ставлення до ціннісно-орієнтаційної діяльності”
- •4.”Ставлення до інтелектуальної діяльності”
- •5. “ Поведінковий критерій”.
- •Система роботи школи щодо виховання гуманістично спрямованої особистості в позаурочний час.
- •Нетрадиційні методи, що побудовані на принципах народної педагогіки
- •Основні сходини виховання гуманістично спрямованої особистості.
- •Формування моральних рис особистості.
- •Гуманістично-спрямована особистість
- •Якості, що визначають змістовий бік гуманістично спрямованої особистості
- •Якості, що визначають оптимальну форму вираження гуманістично спрямованої особистості
- •Управління системою національного виховання учнів загальноосвітньої школи
- •Виклад основного матеріалу
- •Висновки
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Аналіз сучасних методів управління навчальним закладом
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Постановка проблеми
- •Виклад основного матеріалу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Педагогчний аналіз в управлінні школою
- •Постановка проблеми
Роль классного руководителя в формировании взаимодействия детского, родительского и педагогического коллективов
Основу щкольной жизни составляют межличностные взаимодействия, в процессе которых учителя, учащиеся и родители оценивают друг друга. В этом взаимодействии у всех его участников формируются ожидания, связанные с собственным поведением и с поведением других. В данном случае, категорию «взаимодействие» целесообразно рассматривать как категорию межличностную, особый вид общения, в котором активную позицию занимают все его участники: педагог, родитель, ребенок. Через систему выстраиваемых взаимосогласуемых действий и обеспечивается взаимоприемлемый результат.
Постановка проблеми
Содержание понятия «взаимодействие» можно определить как установление межсубъектного, межличностного взаимосогласуемого общения. Психологический словарь определяет взаимодействие как «процесс непосредственного или опосредованного воздействия объектов (субъектов) друг на друга, порождающее их взаимную обусловленность и связь». В таком взаимодействии все участники выступают как равноправные партнеры. Цель такого взаимодействия – установление личностного взаимопонимания по определенному кругу проблем и задач. Взаимодействие начинается с общения, которое, в ходе своего развития выходит на деятельностный уровень, становясь взаимодействием. Таким образом, взаимодействие можно рассматривать как систему взаимосогласуемых действий субъектов общения, когда предпринимаемые действия одного субъекта обусловливают логику действий другого.
Виклад основного матеріалу
Основу щкольной жизни составляют межличностные взаимодействия, в процессе которых учителя, учащиеся и родители оценивают друг друга. В этом взаимодействии у всех его участников формируются ожидания, связанные с собственным поведением и с поведением других. На наш взгляд, в данном случае, категорию «взаимодействие» целесообразно рассматривать как категорию межличностную, особый вид общения, в котором активную позицию занимают все его участники: педагог, родитель, ребенок. Через систему выстраиваемых взаимосогласуемых действий и обеспечивается взаимоприемлемый результат.
Основным звеном связи горизонтали «дети – родители – педагоги» является классный руководитель. Развивая идеи педагогики сотрудничества, организуя творческое взаимодействие детей и взрослых, классный руководитель создает максимально комфортную атмосферу для созидания растущей личности, формирования тех социально ценных качеств, на которые во все последующие годы ориентируется школа: инициатива, самостоятельность, целеустремленность и др. Сегодня, как никогда раньше, школа без семьи и семья без школы не способны справиться со сложнейшими задачами становления человека. Только вместе с родителями и педагогами, общими усилиями классный руководитель может создать благоприятные условия для раскрытия многосторонних способностей, помочь ребенку по достоинству оценить красоту окружающего мира, научиться понимать другого человека, любить и быть любимым.
При организации взаимодействия детского, родительского и педагогического коллективов классному руководителю необходимо учитывать поэтапность решения данной задачи.