Беріл Наталія Олексіївна
Керівник навчального закладу – менеджер освіти
Сучасні тенденції модернізації освіти зумовлюють оновлення управління загальноосвітніми навчальними закладами. Перед керівниками шкіл постають нові завдання, які потребують умінь аналізувати великий обсяг фактичного матеріалу, узагальнювати тенденції, прогнозувати розвиток педагогічної системи школи, приймати рішення, організовувати їх виконання, оцінювати результати. Керівники шкіл все більше відчувають вплив ринкових відносин, усвідомлюють, що управлінські процеси не обмежуються внутрішньошкільним управлінням. Посилюється вплив соціуму, громадськості на управлінську діяльність.
Постановка проблеми
За таких умов діяльність керівників шкіл значно ускладнюється, оскільки вони вже не є пасивними виконавцями формальних інструкцій та вказівок. Практика показує, що більшість керівників навчального закладу добре усвідомили необхідність власної активності, самостійності, що вони повною мірою відчувають відповідальність за прийняті рішення.[5]
В останнє десятиліття в Україні активно поширюється ідея про професійну підготовку керівників ЗНЗ, яка може здійснюватись у 2 етапи: набуття вищої педагогічної освіти та додаткової вищої освіти в галузі менеджменту організацій. Дана ідея частково закладена в концепцію Закону України «Про загальну середню освіту» ( ст. 24 п. 2 ). [8]
В Національній Доктрині розвитку освіти в Україні, законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» йде мова про необхідність набуття керівниками навчального закладу статусу, такого як «менеджер організації», «керівник навчального закладу», «керівник школи – професіонал з управління закладом освіти». Керівник несе персональну відповідальність перед державою за організацію та якість навчально - виховної роботи з учнями, зміцнення їх здоров'я та фізичний розвиток, а також за фінансово – господарський стан закладу. [1]
Управління школою стає професійною діяльністю, зміст якої виходить за межі педагогіки. Професіоналізм сучасного керівника визначається знаннями управління.
Метою даної роботи є теоретичне обґрунтування засад виникнення сучасного керівника навчального закладу – менеджера освіти. Визначити технології, уміння, що необхідні менеджеру освіти для ефективного управління. Здійснити це можливо шляхом аналізу сучасної наукової літератури.
Науковці, що досліджують проблеми управління – це Л. І. Даниленко,
В. І. Маслов, Г. В. Єльнікова.
Виклад основного матеріалу
Як стверджує О. І. Зайченко «…. сучасний керівник закладу освіти повинен мати належну теоретичну і практичну підготовку, бачення педагогічних проблем, творчу фантазію, вміти в своїй діяльності поєднувати педагогічну практику і науку; впроваджувати інновації.» [9]
В. Маслов визначив такі найбільш значущі якості керівника ЗНЗ, як: стійка соціально - значуща мотивація, зацікавленість у праці, здатність до організації колективу на вирішення завдань; схильність до аналітично - творчого мислення, абстрагування і моделювання шляхів розвитку педагогічних процесів; оперативність мислення, його конструктивність; комунікативність, відкритість, здатність до емпатії; інтелектуальна та психологічна готовність до прийняття нестандартних рішень, вміння раціонально організовувати свою діяльність та діяльність інших; схильність до лідерства…[8]
Реформування освіти вимагає якісної високотехнологічної підготовки керівника навчального закладу. У зв'язку з цим обрана актуальна тема, …. сучасний керівник, менеджер освіти має бути здатним:
усвідомлювати завдання реформування;
творчо осмислювати мету і завдання функціонування закладу освіти і управління ним, перспективи його розвитку, сутність інноваційних теорій, ідей;
оволодівати знаннями з теорії управління соціальними системами, філософії освіти, психології управління, педагогіки, основ ринкової економіки, менеджменту, фінансів і права, маркетингу, комп'ютерної грамоти, державних та іноземних мов…
Менеджер – керівник освіти виконує п'ять функцій:
планування;
організація роботи;
кадрове забезпечення;
керівництво;
контроль;
Сучасна система керівництва та контролю в школі занадто об'ємна, розгалужена та багатофункціональна. Ось чому керівник навчального закладу має формувати таку управлінську команду, яка може ефективно й результативно організовувати, регулювати та контролювати всі сфери життєдіяльності школи.
Все частіше зустрічається поняття «менеджмент».
Щодо етимології терміну одностайної думки немає, але більшість науковців схиляється до того, що термін має американське походження і можна перекласти так:
управління, керування, завідування;
дбайливе, чуйне ставлення ( до людей );
уміння справлятися ( з роботою ).
Підходи, що найбільше часто використовуються при визначенні поняття менеджмент, можна представити у вигляді такої моделі [8]
Процес
Функції управління
Мистецтво управління
Люди, що керують
організацією
Менеджмент
Наука управління
Апарат або органи
управління
Менеджмент – це уміння досягати поставлених цілей, використовуючи інтелект, працю, мотиви поведінки інших людей – за В. Г. Гамаюновим.
Ю. А. Конаржевський у визначенні менеджменту підкреслює, що він є новою філософією управління, яка підвищує роль управління та менеджера в суспільному житті, а також соціальну значимість професії управління. Врахування основних закономірностей теорії менеджменту в практиці управління обґрунтованим, ціле відповідним.
Керівник як менеджер – лідер є носієм змін, мотивує співробітників до досягнення мети, веде інших до успіху. Використання менеджером саме теорії менеджменту дозволить максимально враховувати особистісний потенціал кожного працівника, створити умови для його професійного розвитку, взаємодії в процесі професійної діяльності, заохотити до досягнення максимально можливого результату на відміну від командно – адміністративної форми управління. [8]
Професійна діяльність менеджера освіти в сучасному суспільстві висуває цілу низку вимог, за визначенням М. Гриньова, О. Штепи вони характеризуються акцентом на певних уміннях, притаманних ефективному управлінню:
діагностичні: на основі різноманітних даних щодо розвитку школи;
прогностичні: передбачати тенденції, майбутні умови та стани розвитку освіти;
проектувальні: конкретизувати зміст майбутньої діяльності школи у вигляді схем, моделей;
координаційно – регулюючі ( організаторські ): усвідомлювати завдання та зміст роботи, яку треба виконати для досягнення мети в школі; реалізувати заплановані рішення в життя, здійснювати поточну координацію і регулювання взаємодії між виконавцями, підрозділами організації;
комунікативні: встановлювати доброзичливі стосунки з усіма, хто має відношення до реалізації мети та завдань управління;
мотиваційні: стимулювати діяльність людей, формувати у них позитивні спонукання до роботи;
емоційно – вольові: формувати та підтримувати у людей високий емоційний тонус, впевненість у досягненні мети, успішне вирішення поставлених завдань;
оцінні: об'єктивно оцінювати ступінь досягнення мети управління, виконання розроблених управлінських рішень, якість роботи колективу школи, окремих виконавців, виявляти позитивне та недоліки, їх причини;
когнітивні: бути компетентним у питаннях теорії та практики управління освітою, у всіх проблемах, що належать до мети, завдань, змісту роботи;
мовні: володіння усною, діловою мовами, переконливо та красномовно спілкуватися.
Управлінські
функції
Гностичні
Діагностичні
Емоційно-вольові
Проектувальні,
організаторські, комунікативні,
порівняльно-оцінні
Прогностичні
Ці уміння, їх сукупність, викликають зацікавленість працівників, оскільки виходять за межи педагогіки і значною мірою забезпечують досягнення результату в сучасних умовах.
Управління школою як соціальною системою передбачає наявність у керівника знань щодо ознак школи як об'єкта соціального управління: відкритості, нестабільності, місця в ієрархії державного управління, взаємозв'язків з іншими установами, громадськими організаціями тощо. Серед безлічі факторів, яки впливають на ступінь ефективності системи управління суспільним розвитком, необхідно виділити соціальну адекватність управлінських впливів. Соціально адекватний керівник – це така людина, яка:
поєднує цілеспрямованість із сильною волею і досвідом
глибоко переконана, що в складних умовах перехідного періоду необхідна особистісна і політична урівноваженість, а не популістська істеричність;
не заплямувала себе прагненням до особистого збагачення;
розуміє і сприймає владу як засіб забезпечення прав громадян [4]
Управлінська діяльність відображається у функціях, які складають основний зміст і становлять закінчений цикл певних дій, тому менеджмент – це система планування, організації, мотивації і контролю, необхідна для визначення та досягнення цілей організації. Для виконання управлінських функцій на достатньо високому рівні сучасної школи має поєднувати значну психолого – педагогічну культуру з високим рівнем компетентності, професійними здібностями та певним ціннісним спрямуванням особистості, у якому зінтегровані ставлення суб'єкта до оточуючої дійсності, до інших, до себе.
«Компетенція» від латинського competens, що означає «здібний» або «досягти, відповідати». З англійською
здібності та вміння здійснювати необхідну діяльність;
спеціальна сфера знань;
спеціальні вміння для виконання певних професійних обов'язків.
«Компетентний» - особа, що має рівень знань та спеціальних умінь, що є достатніми і відповідають певним професійним стандартам. Отже, бути компетентним – уміти мобілізувати в кожній конкретній ситуації знання та досвід, успішно задовольняти індивідуальні та соціальні потреби, діяти та виконувати поставлені завдання. Сучасний менеджер освіти повинен володіти компетенція ми, які визначають зміст та структуру професіоналізму його діяльності.
Сутність професіоналізму, за визначенням І. Зязюна, полягає в поєднанні професійної культури та професійної самосвідомості, що дозволяє на високому рівні здійснювати професійну діяльність. З цього можна зробити висновки. По-перше, професійна культура та професійна самосвідомість мають бути вже сформовані у того, кого призначають керівником навчального закладу. По-друге, професіоналізм є інтегративним утворенням, яке виявляється в професійній діяльності. Підтвердження цього знаходимо в працях Н. Кузьміної, А. Деркача, які виокремили професіоналізм особистості та професіоналізм діяльності педагога.
На рівні управління освітньою установою можна говорити як про внутрішньо шкільний менеджмент, так і про внутрішньошкільне управління, тому що за наявності визначених відтінків, що відрізняють значення і слововживання термінів «менеджмент» і «управління», автори схильні розглядати їх як синоніми. Специфічні особливості управління навчальним закладом випливають з її призначення як установи, створеної для задоволення освітніх потреб людей і тому головна особливість управління полягає в неможливості точного і виміру результатів освіти, термінів їхнього досягнення, особливо в частині виховання. Тому керівники змушені користуватися описовими показниками і час досягнення багатьох цілей дуже приблизний.
Модуль менеджера освіти можна представити схемою:
Менеджер
Завдання управління
Модель
навчально-виховного процесу
Ефективна діяльність
навчального закладу
Місією менеджера освіти є створення середовища для динамічної взаємодії освітніх процесів та розвитку в учнів готовності до зміню
Висновки
На основі аналізу літератури можна зробити висновок щодо зростання вимог до професіоналізму керівників навчальних закладів в умовах модернізації освіти.
Керівник навчального закладу – менеджер освіти – має володіти технологіями менеджменту, щоб не залишитись осторонь від реалій сучасного життя. Один з напрямків оновлення управлінської діяльності – це набуття знань і умінь щодо управління соціальними системами, а керівник навчального закладу має бути соціальним лідером. Перехід від адміністративної форми управління, використання теорії менеджменту дозволить врахувати особистісний потенціал кожного працівника, створити умови для його професійного розвитку. Управління сучасною школою характеризується протиріччям між прагненням керівників до творчого пошуку та недосконалістю нормативно – правової бази.
Проведений аналіз літературних джерел передбачає продовження науково-дослідної роботи для розкриття роботи менеджера освіти.
Список використаних джерел
Закон України «Про освіту». – К., 1996. с. 21
Закон України «Про загальну середню освіту» / Відомості Верховної ради України. – 1999. - №28. с. 40
Концепція 12 – річної середньої загальної школи / Директор школи. – 2002. - №1.
Бурега В. В. Социально – адекватный менеджмент/ В поисках новой парадигмы. Монография.- К.: Академия, 2001.- 272 с.
Возний І. В. Оновлення управління навчальним закладом / Управління школою. – 2009. - №4 с. - 8.
Гаєвський Б. А. Основи науки управління: Навч. посібник. – К.: МАУП. – 1997. – 112с.
Гамаюнов В. Г. Дидактичний менеджмент: навчаюче управління. – Х.: Основа, 2004. – 80 с.
Даниленко Л. І. Менеджмент інновацій в освіті. – К.: Шкільний світ, 2007. – 120 с.
Єлісеєв В.В. Планування роботи школи. Підручник для директора №1-2, 2004.-с.12
УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Вижва Неоніла Володимирівна,
У статті розглядаються теоретичні, методичні, організаційно-економічні аспекти управління персоналом.
Ключові слова: управління персоналом, цілі, задачі, засоби управлінн, структура.