Визначення сили тяжіння в пункті Ледово

Таблиця 6.2

№ №	Рік визначення	Сила тяжіння, мГал
1	1958	981565.34 Потсдамська
2	1966	981565.322 система
3	1967	981565.262 - / --
4	1968	981565.29 - / --
5	1970	981565.317 - / --
6	1971	981565.31 - / --
7	1971	981565.385 - / --
8	1974	981565.314 - / --
9	1974	981565.352 Потсдамська
10	1974	981565.299 система
11	1975	981551.362 (МГСС-71)

З подальшим удосконаленням апаратури і методів вимірювань величини прискорення сили тяжіння на опорних пунктах ця величина визначається повторно з більш високою точністю (табл. 6.2).

Для обліку зміщення нуль-пункта, приведення зйомок в єдину систему і з метою усунення накопичення похибки створюється польова опорна мережа гравіметричних пунктів підвищеної точності. Пункти польової опорної мережі прив'язуються до пунктів Державної опорної мережі I і II класів. Надійно закріплені на місцевості пункти утворюють мережі III класу. Підвищена точність вимірювань забезпечується застосуванням більш високоточних гравіметрів, багаторазовими спостереженнями, використанням швидких засобів пересування.

Гравіметричні зйомки

Гравіметричною зйомкою називають одночасне вимірювання сили тяжіння і визначення координат пунктів. Сукупність усіх гравіметричних спостережень, що виконуються на Землі, називають світовою гравіметричною зйомкою. Зйомки, що виконуються на територіях довжиною сотні і тисячі кілометрів називають регіональними. За результатами регіональних зйомок складають гравіметричні карти масштабів 1:500000 і дрібніші.

Рис. 6.4 Методики гравіметричних спостережень:

а - одноразових вимірювань, б - повторних вимірювань в зворотному ході, в - повторних вимірювань в прямому ході, г - рандомізації завад, різницевого нуль-пункту, д - вимірювання окремих приростів

Зйомки масштабу 1:200000 - 1:50000 в межах однієї або декількох трапецій відповідного масштабу проводять з метою вивчення геологічної будови надр. Перетин ізоліній звітних карт відповідно складає 2 і 0,5мГал.

При пошуках родовищ твердих корисних копалин проводять гравіметричні зйомки масштабу 1:10000 і крупніше. Для вирішення інженерних задач проводять високоточні зйомки 1:1000 і 1:500 по мережі 5×5м.

За характером розподілу пунктів спостереження на місцевості зйомки ділять на майданні і профільні. При розташуванні пунктів уздовж лінії зйомку називають профільною. Профільні зйомки проводяться для вирішення задач вивчення глибинної будови при глибинному геологічному картуванні (ГГК) і геологічному до вивченні площ (ГДП), уточнення місць закладення пошукових і розвідувальних свердловин, вивчення загальної структури гравіметричного поля на ділянці досліджень, тощо. Методика зйомки визначається змістом поставленої задачі.

Площинною (майданною) називається зйомка, результати якої дозволяють побудувати карту ізоаномал сили тяжіння.

Методика зйомки визначається:

1) видом зйомки;

2) точністю зйомки, масштабом і перетином ізоаномал звітної карти;

3) системою розташування і густотою рядових пунктів спостереження, системою вихідних і опорних пунктів;

4) технікою польових вимірювань;

5) точністю і способами проведення геодезичних робіт.

Спостереження на пунктах рядової мережі виконують окремими рейсами, що спираються на пункти опорної мережі. Точність спостережень на рядових в пунктах 1,5 - 2 рази нижче, ніж на опорних.

Гравіметричні опорні пункти повинні по можливості розташовуватися на площі досліджень рівномірно, мати стійку основу для встановлення приладу. Зручно поєднувати пункти опорної гравіметричної мережі з пунктами геодезичних мереж. Створення опорного пункту має супроводжуватися визначенням 2 - 3 пунктів супутників.

Густота мережі пунктів спостережень, точність вимірювань, характеристики застосовуваної техніки регламентуються діючими Державними стандартами та інструкціями.

Перед проведенням гравіметричної зйомки гравіметри обов’язково повинні пройти перед польову підготовку, яка включає:

а) дослідження залежності показань приладу від атмосферного тиску, температури, режиму транспортування;

б) вивчення характеру зміщення нуль-пункта;

в) визначення ціни поділки;

г) визначення часу становлення відліку;

д) перевірку герметичності;

е) визначення повного діапазону без перебудови;

є) визначення люфту вимірювального пристрою;

ж) співставлення результатів вимірів різними приладами.

Національна система метрологічного забезпечення вимірювань сили тяжіння запропонована І. Д. Буланже. Вона складається з системи еталонних полігонів, що охоплюють весь діапазон зміни сили тяжіння на території країни: Московський еталонний полігон, Кольський високоточний гравіметричний полігон, Якутський гравіметричний полігон та ін Масштаб системи задається абсолютними вимірами.