Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект трьох розділів книги.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
119.3 Кб
Скачать

Види гіпотез:

  • Описові – стосуються структури об’єкта та функцій його компонентів

  • Пояснювальні – стосовно причиново-наслідкових звязків у явищі та його з навколишнім світом

  • Основні та неосновні

  • Первинні та вторинні

Аналітичний план дослідження – якщо гіпотеза описова; мета – перевірити гіпотезу, якщо підтвердиться, одержати кількісні та якісні характеристики об’єкта.

Експериментальний план – якщо гіпотеза пояснювальна; мета – встановити причиново-наслідкові зв’язки в об’єкті, чинники його функціонування та розвитку.

Стратегічний план дослідження КСД – можна знайти ознаки всіх 3 планів. Переважає 1.

Вибір методу збору інформації залежить від предмета дослідження, проблеми і гіпотези.

Операціоналізація понять – пошук соціальних індикаторів, які характеризують досліджуване явище, і розроблення методики фіксації таких індикаторів – часткових понять. Операційні поняття – означають явища, які безпосередньо вивчатиме дослідник.

Послідовні процедури для досліджуваних явищ: номінація поняття – інтерпретація – операціоналізація – індексація ознак явища.

Шкали – системи відношення між числами, які позначають конкретні соціальні факти (індексами).

Типи шкал:

  • Найменування – відображає лише тотожність або відмінність одиниць спостереження. Використовують для аналізу інформації, одержаної із альтернативних запитань і запитань-меню.

  • Порядку – якщо соціальні індикатори можна розташувати у певному порядку наростання або спаду.

  • Інтервальна – дає змогу зафіксувати, наскільки індикатор однієї одиниці спостереження відрізняється від індекатора іншої. Використовують для фіксації інформації про вік, стаж, зарплату, час.

Закон великих чисел: закономірності об’єктивного світу формуються і чітко виявляються лише в масовому процесі й лише за достатньо великої кількості елементів сукупності.

Вибірковий метод: маючи досить велику кількість подібних елементів сукупності, можна, вивчаючи частину елементів, зробити висновок про властивості й тенденції сукупності. Головне – щоб вибрати тв. Об’єкти, які дають уявлення про масу собі подібних.

Вибірка – добір таких одиниць з усієї маси, які разом дають досить точну характеристику сукупності.

Генеральна сукупність – яку соціолог досліджує, вибіркова сукупність – частина генеральної, відображає її риси.

Репрезентативність – властивість вибіркової сукупності відображати риси генеральної. Залежить від правильності побудови та обсягу вибірки.

  1. При обсязі генеральної сукупності до 200 одиниць, вибірка – половина ген.сукупності (не менше за 25)

  2. При обсязі генеральної сукупності до 2000 од., вибірка – десята її частина.

  3. При обсязі генеральної сукупності до 10000 од, вибірка – 1\15-1\20.

  4. При більших генеральних сукупностях вибірка є не менша 1000-3000.

Кореляція – функціональна залежність між двома чи кількома величинами.

Що однорідніша генеральна сукупність, то меншою може бути вибірка. Що менш відомо про генеральну сукупність, то більшою має бути вибірка.

Види вибірки:

  • Стихійна – якщо нема потреби у високій точності, результати потрібно мати оперативно

  • Квотна – дотримання пропорцій (квот) у доборі одиниць спостереження. Репрезентативність залежить від повноти представлення у квотах типотворчих параметрів генеральної сукупності.

  • Імовірнісна – забезпечення всім елементам генеральної сукупності однакові можливості потрапити до вибірки.

    • Проста – застосовують у великих генеральних сукупностях за правилами випадкового добору.

    • Систематична – добір ведуть з усієї сукупності з рівними інтервалами – кроками вибірки.

    • Серійна (гніздова) – ймовірнісним шляхом добирають сукупності одиниць спостереження (гнізда) і піддають їх суцільному обстеженню.

    • Районована (стратифікована) – генеральну сукупність поділяють на райони (страти) і ведуть всередині ймовірнісний добір одиниць спостереження.

Комбінована вибірка – застосування принципів побудови різних вибірок.

Похибки репрезентативності:

  • Випадкові – залежать від способу добору одиниць спостереження, коливання ознаки в сукупності, призводять до перебільшення чи до зменшення реального значення вимірюваних змінних.

  • Систематичні – порушено принцип випадкового добору у формуванні вибірки, одиниці спостереження замінено з порушенням правил чи інструкцій, дослідження не охоплює всієї вибіркової сукупності, періодичність повторення елементів генеральної сукупності збігається з кроком вибірки.

Аналітичний етап: обробка інформації (приведення її до стану придатності для аналізу), аналіз, подання висновків.

Етапи підготовки польових документів:

  1. Перевірка на повноту та якість заповнення польових документів

  2. Кодування інформації, яку вони містять (кожна позиція, за якою збирають інформацію, і варіанти цієї інфи одержують свій номер. Виникає система чисел, придатна для комп’ютерної обробки)

  3. Визначення частки у процентах зафіксованих ознак у загальному масиві: скільки разів у відсотках щось трапляється в тексті. Це первісний(простий) обрахунок.

Типи обробки інформації:

  1. Ручний – якщо дослідження на невеликій вибірці, а зібрана інфа не потребує складного аналізу.

  2. Механізований – якщо є значний масив інфи, передбачає застосування різних механічних пристроїв (перфоратора).

  3. Комп'ютерний – передбачає наявність відповідної програми, попереднє кодування інформації, занесення всієї інфи до комп’ютера, обробка спеціальною програмою.

Компютерна обробка дає змогу застосувати до неї статистичні методи аналізу:

  • Типологічний (таксономічний) – встановлюють класифікаційні ознаки, за якими одиниці спостереження поділяють на групи

  • Дисперсійний – дослідити зв’язки між кількома зафіксованими в кожній одиниці спостереження ознаками, незалежними одна від одної, та їх вплив на кількісну зміну.

  • Факторний – встановити суть невідомої ознаки, яка впливає на зв’язки зафіксованих ознак. Одержують набір нових, укрупнених ознак, які називають факторами.

Зміст і мета етапу аналізу – пояснити сенс окремих результатів, об'єднати і виділити узагальню вальні положення, звести їх в одну теоретичну систему.

Предмет аналізу – числа. Мета – витлумачити певні суспільні явища і проблеми.

Обгрунтованість аналізу залежить від:

  • Програми дослідження

  • Повноти використання одержаної інформації

  • Глибини знань дослідника про об’єкт і предмет дослідження

  • Обізнаності дослідника з правилами аналізу соціологічної інформації

Звіт – підсумковий документ, де викладають хід аналізу і його результати; містить програму, матеріали аналізу, польові документи, первісну інформацію у вигляді таблиць і висновки, практичні рекомендації. Це загальний (повний) звіт. Скорочений – короткий опис і суть результатів, практичні рекомендації. Доповідна записка – найголовніші висновки з дослідження.

10