Види гіпотез:
Описові – стосуються структури об’єкта та функцій його компонентів
Пояснювальні – стосовно причиново-наслідкових звязків у явищі та його з навколишнім світом
Основні та неосновні
Первинні та вторинні
Аналітичний план дослідження – якщо гіпотеза описова; мета – перевірити гіпотезу, якщо підтвердиться, одержати кількісні та якісні характеристики об’єкта.
Експериментальний план – якщо гіпотеза пояснювальна; мета – встановити причиново-наслідкові зв’язки в об’єкті, чинники його функціонування та розвитку.
Стратегічний план дослідження КСД – можна знайти ознаки всіх 3 планів. Переважає 1.
Вибір методу збору інформації залежить від предмета дослідження, проблеми і гіпотези.
Операціоналізація понять – пошук соціальних індикаторів, які характеризують досліджуване явище, і розроблення методики фіксації таких індикаторів – часткових понять. Операційні поняття – означають явища, які безпосередньо вивчатиме дослідник.
Послідовні процедури для досліджуваних явищ: номінація поняття – інтерпретація – операціоналізація – індексація ознак явища.
Шкали – системи відношення між числами, які позначають конкретні соціальні факти (індексами).
Типи шкал:
Найменування – відображає лише тотожність або відмінність одиниць спостереження. Використовують для аналізу інформації, одержаної із альтернативних запитань і запитань-меню.
Порядку – якщо соціальні індикатори можна розташувати у певному порядку наростання або спаду.
Інтервальна – дає змогу зафіксувати, наскільки індикатор однієї одиниці спостереження відрізняється від індекатора іншої. Використовують для фіксації інформації про вік, стаж, зарплату, час.
Закон великих чисел: закономірності об’єктивного світу формуються і чітко виявляються лише в масовому процесі й лише за достатньо великої кількості елементів сукупності.
Вибірковий метод: маючи досить велику кількість подібних елементів сукупності, можна, вивчаючи частину елементів, зробити висновок про властивості й тенденції сукупності. Головне – щоб вибрати тв. Об’єкти, які дають уявлення про масу собі подібних.
Вибірка – добір таких одиниць з усієї маси, які разом дають досить точну характеристику сукупності.
Генеральна сукупність – яку соціолог досліджує, вибіркова сукупність – частина генеральної, відображає її риси.
Репрезентативність – властивість вибіркової сукупності відображати риси генеральної. Залежить від правильності побудови та обсягу вибірки.
При обсязі генеральної сукупності до 200 одиниць, вибірка – половина ген.сукупності (не менше за 25)
При обсязі генеральної сукупності до 2000 од., вибірка – десята її частина.
При обсязі генеральної сукупності до 10000 од, вибірка – 1\15-1\20.
При більших генеральних сукупностях вибірка є не менша 1000-3000.
Кореляція – функціональна залежність між двома чи кількома величинами.
Що однорідніша генеральна сукупність, то меншою може бути вибірка. Що менш відомо про генеральну сукупність, то більшою має бути вибірка.
Види вибірки:
Стихійна – якщо нема потреби у високій точності, результати потрібно мати оперативно
Квотна – дотримання пропорцій (квот) у доборі одиниць спостереження. Репрезентативність залежить від повноти представлення у квотах типотворчих параметрів генеральної сукупності.
Імовірнісна – забезпечення всім елементам генеральної сукупності однакові можливості потрапити до вибірки.
Проста – застосовують у великих генеральних сукупностях за правилами випадкового добору.
Систематична – добір ведуть з усієї сукупності з рівними інтервалами – кроками вибірки.
Серійна (гніздова) – ймовірнісним шляхом добирають сукупності одиниць спостереження (гнізда) і піддають їх суцільному обстеженню.
Районована (стратифікована) – генеральну сукупність поділяють на райони (страти) і ведуть всередині ймовірнісний добір одиниць спостереження.
Комбінована вибірка – застосування принципів побудови різних вибірок.
Похибки репрезентативності:
Випадкові – залежать від способу добору одиниць спостереження, коливання ознаки в сукупності, призводять до перебільшення чи до зменшення реального значення вимірюваних змінних.
Систематичні – порушено принцип випадкового добору у формуванні вибірки, одиниці спостереження замінено з порушенням правил чи інструкцій, дослідження не охоплює всієї вибіркової сукупності, періодичність повторення елементів генеральної сукупності збігається з кроком вибірки.
Аналітичний етап: обробка інформації (приведення її до стану придатності для аналізу), аналіз, подання висновків.
Етапи підготовки польових документів:
Перевірка на повноту та якість заповнення польових документів
Кодування інформації, яку вони містять (кожна позиція, за якою збирають інформацію, і варіанти цієї інфи одержують свій номер. Виникає система чисел, придатна для комп’ютерної обробки)
Визначення частки у процентах зафіксованих ознак у загальному масиві: скільки разів у відсотках щось трапляється в тексті. Це первісний(простий) обрахунок.
Типи обробки інформації:
Ручний – якщо дослідження на невеликій вибірці, а зібрана інфа не потребує складного аналізу.
Механізований – якщо є значний масив інфи, передбачає застосування різних механічних пристроїв (перфоратора).
Комп'ютерний – передбачає наявність відповідної програми, попереднє кодування інформації, занесення всієї інфи до комп’ютера, обробка спеціальною програмою.
Компютерна обробка дає змогу застосувати до неї статистичні методи аналізу:
Типологічний (таксономічний) – встановлюють класифікаційні ознаки, за якими одиниці спостереження поділяють на групи
Дисперсійний – дослідити зв’язки між кількома зафіксованими в кожній одиниці спостереження ознаками, незалежними одна від одної, та їх вплив на кількісну зміну.
Факторний – встановити суть невідомої ознаки, яка впливає на зв’язки зафіксованих ознак. Одержують набір нових, укрупнених ознак, які називають факторами.
Зміст і мета етапу аналізу – пояснити сенс окремих результатів, об'єднати і виділити узагальню вальні положення, звести їх в одну теоретичну систему.
Предмет аналізу – числа. Мета – витлумачити певні суспільні явища і проблеми.
Обгрунтованість аналізу залежить від:
Програми дослідження
Повноти використання одержаної інформації
Глибини знань дослідника про об’єкт і предмет дослідження
Обізнаності дослідника з правилами аналізу соціологічної інформації
Звіт – підсумковий документ, де викладають хід аналізу і його результати; містить програму, матеріали аналізу, польові документи, первісну інформацію у вигляді таблиць і висновки, практичні рекомендації. Це загальний (повний) звіт. Скорочений – короткий опис і суть результатів, практичні рекомендації. Доповідна записка – найголовніші висновки з дослідження.