Вимоги до анкети:

1. Усі запитання всі опитуванні мають інтерпретувати однаково.

2. Формулювання запитань має підтримувати в опитуваного бажання відповідати.

3. У побудові запитань треба враховувати:

   1. Можливу необізнаність респондента.

   2. Що частина опитуваних не може чітко формулювати своїх думок.

До інтерв’ю вдаються якщо:

• Опитуваний самостійно не зможе чітко й адекватно сформулювати відповіді за запитання

• Вплив навколишнього середовища, який може зменшити інтерв’юер, суттєвіший за вплив на респондента самого інтерв’юера

• Невелика кількість людей, яких треба опитати

• Це єдиний спосіб одержати інформацію

Відмінності соціологічного і журналістського інтерв’ю:

• Журналіст ставить запитання одній людині, соціолог багатьом, бо його цікавить думка соц..групи, яку ця людина представляє

• Соц..інтерв'ю є стандартизованим, не можна порушити формулювання запитань

• Соціолог має спеціальний документ (план інтерв'ю чи опитувальний лист), де фіксує відповіді і який є основою для подальшого аналізу

Спільне між інтерв'ю і анкетою:

• Це документи для фіксації вербальної інформації

• Однакова послідовність запитань, вимоги щодо їх формулювання

• Розпочинаються преамбулою

• Передбачають використання різних типів запитань

• Відмінність – анкету заповнює опитуваний, а опитувальний лист – інтерв’юер

Інструкція інтерв’юерові – документ, що регламентує поведінку інтерв’юера в конкретних випадках, містить інформацію про правила заповнення опитувальних листів.

Способи запису відповідей: скорочені або стенографічні записи, запис розмови на магнітофонну плівку, робота з протоколістом, метод польового кодування.

Метод польового кодування – опитувальний лист за формою максимально уподібнюється до анкети, інтерв’юер відмічає коди, якими позначено можливі варіанти відповідей.

Соціологічні дослідження:

• Емпіричні і теоретичні

• Прикладні та фундаментальні

Фундаментальні дослідження – якщо об’єктом є універсальні зв’язки та суспільні процеси.

Прикладні дослідження – якщо завдання соціологічного дослідження зорієнтовані на розв'язання практичних проблем і не передбачають здобуття нових теоретичних знань.

За методикою дослідження є:

• Панельні – повтор через певний період часу; аби простежити зміни ситуації, обєкта

• Ролінгові – повторювані з коротким інтервалом; аби простежити динаміку змін

• Моніторингові – постійні

Соціологічними не є:

• Рейтингові дослідження – аби встановити рівень важливості певних явищ, осіб із погляду громадської думки

• Екзит-поли – опитування виборців на виході з виборчих дільниць.

Програма КСД – теоретична основа соціологічних процедур дослідження (збору, обробки й аналізу інформації). Містить обґрунтування важливості КСД, визначення його мети і завдання, об’єкта і предмета дослідження, гіпотезу і на підставі цього – виклад методики збору й обробки інформації, обґрунтування запланованих соціологічних процедур, типу вибірки, її опис.

Етапи КСД:

• Розроблення програми

• Підготовка польових документів

• Пробне дослідження придатності польових документів

• Основні польові дослідження

• Підготовка відомостей до математичної обробки і сама обробка

• Аналіз результатів

• Написання звіту

Привід до КСД – проблемна ситуація.

Програма містить:

• Проблема – окреслює суперечність в соціальній дійсності

• Мета – розв’язати суперечність

• Об’єкт – носій проблеми

• Предмет – містить ті елементи і властивості об’єкта, що найповніше розкривають проблему

Інтерпретація понять – переведення проблемної ситуації у формулювання наукових термінів, розкладання кожного поняття на такі операційні складові, які потім можна досліджувати за допомогою кількісних методів.

Гіпотеза – припущення, яке висувають для пояснення конкретних явищ дійсності: щодо загальних результатів майбутнього дослідження, причин та наслідків тих явищ, які він вивчає.

Розвідувальний план дослідження – зібрати інформацію, достатню для формулювання гіпотези.

Якість гіпотези залежить від правильного формулювання.