Типи аналізу документів:
Традиційний (змістовний): всебічне з'ясування й інтерпретація основних ідей документа, з'ясування логічних зв’язків і суперечностей між ними (ґрунтується на аналізі та синтезі, порівнянні, визначенні, оцінюванні, інтуїції дослідника).
Зовнішній – передбачає відновлення історичних і соціальних умов створення документа.
Внутрішній – аналіз змісту документального джерела, з'ясування відображених у ньому конкретних зв’язків.
Контент-аналіз використовують коли:
Потрібна висока точність, об’єктивність аналізу
Є багато несистематизованого матеріалу за тривалий час
Предмет аналізу повторюється з певною частотою
Суть контент-аналізу: у відібраних із сукупності за певною методикою, вибіркою текстах фіксується наявність або відсутність у них ключових понять дослідження – категорій. Завдання дослідника – знайти в текстах такі ознаки – одиниці аналізу, які відповідали б визначеним категоріям. Виявлені в кожному тексті ознаки фіксують за доп. кодів, що дає змогу комп’ютеризувати обробку зібраної інформації.
Опитування – метод збору первинної вербальної інформації, оснований на безпосередньому (інтерв’ю) чи опосередкованому (анкета) соціальному взаємовпливі між дослідником і опитуваним. Ознаки:
Взаємовплив дослідника і опитуваного
В ході опитування дослідник одержує не розв'язок проблеми, а її оцінку чи спосіб розв'язання
Якість, надійність і достовірність інформації залежать від правильно вибраних умов опитування, поведінки анкет ера і побудовою запитальника.
Найоптимальніші умови опитування – спеціально відведена кімната. Важливе формулювання запитань і те, як їх задають.
Види опитування: анкетування, інтерв’ю, соціометричне опитування.
Анкетування – проводять тоді, коли треба опитати велику кількість людей на великій території, звести до мінімуму вплив дослідника на респондента і коли характер запитань дозволяє опитуваному самостійно, без допомоги дослідника, відповісти на них, а можливий вплив оточуючих на респондента несуттєвий.
За способом розповсюдження анкетування є: Пресове, Поштове, Роздаткове
Преамбула (легенда) анкети – готує респондента до роботи, ознайомлює з метою опитування, правилами заповнення анкети. Пояснює, як буде забезпечена анонімність.
За способом відповіді запитання поділяють на:
Відкриті: відповідь анкетований має сформулювати і записати сам. Використовують, якщо варіанти відповідей передбачити важко, або якщо важливо те, як саме опитуваний формулює відповідь.
Закрите: містить всі можливі варіанти відповіді, вибір одного або кількох варіантів. Використовують, коли можна передбачити усі можливі варіанти відповідей.
Поліваріантні – коли опитуваний може відзначити будь-яку кількість варіантів відповідей.
ранговані – коли треба пронумерувати за важливістю всі або кілька пропонованих варіантів відповідей.
Альтернативні – відзначити 1 правильну відповідь.
Напівзакрите: крім пропонованих варіантів відповідей можна подати свій. Використовують, коли можна передбачити основні варіанти відповідей, однак імовірні і непередбачувані.
За метою дослідження запитання є:
Програмово-тематичні (основні) – відповіді дають підставу для висновків про явище, що вивчається
Функціональні – для оптимізації опитування (стимуляція уваги, можливість відпочити, перевидання уваги)
Фільтрувальні – можливість виділити частину респондентів за якоюсь ознакою (чи мають стосунок до теми)
Контрольні – зіставлення з іншими запитаннями, або ж стосуються наперед відомих чи вигаданих фактів. Мета – з'ясувати, наскільки щиро опитуваний відповідає.
Прийом проективної техніки – коли відповіді на запитання стосовно когось проектуються на самого опитуваного.
Форма запитань:
Особова – спонукає відповідати стосовно себе.
Безособова – не про реальну поведінку опитуваного, а про його уявлення стосовно того, як треба чи як чинять інші у пропонованій ситуації
Техніка стадійного розгортання запитань Геллапа:
першу групу мають становити запитання-фільтри, які з'ясовують, наскільки опитуваний обізнаний із проблемою взагалі.
Друга група – запитання для з'ясування, як опитуваний ставиться до цієї проблеми взагалі.
Третя група – як опитуваний ставиться до конкретних аспектів проблеми (закриті запитання).
Четверта група – про причини таких поглядів (напівзакриті запитання).
П’ята група – про силу тих поглядів (закриті запитання).
«Паспортичка» або соціально-демографічний блок запитань – про вік, освіту, стать, професію опитуваного; дають змогу систематизувати відповіді за певними соціально-демографічними ознаками. Наприкінці анкети.