МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Ю. КОНДРАТЮКА

Кафедра теплогазопостачання та вентиляції

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту “Опалення та вентиляція житлового будинку”

301-БП.07267.ПЗ

Виконалa студенткa:

групи 301-БП

Кобець Н.О.

Керівник роботи:

Кутний Б.А.

Полтава 2010

Зміст

1. Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій 4

1.1 Загальна характеристика будинку 4

1.2. Опис кліматичного району 4

1.3. Визначення градусодіб опалювального періоду 4

1.4. Визначення необхідного опору теплопередачі огороджуючих конструкцій 4

2. Тепловий баланс приміщень 5

2.1. Втрати тепла через огороджуючі конструкції 5

2.2. Втрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря 5

2.3. Втрати теплоти ізольованими трубопроводами 6

2.4. Визначення побутових теплонадходжень 6

3. Конструювання системи опалення 11

3.1 Прокладання трубопроводів та розміщення опалювальних приладів 11

3.2 Розрахункова схема головної вітки системи опалення 12

4. Гідравлічний розрахунок системи водяного опалення 13

5. Підбір обладнання теплового пункту 17

6. Розрахунок опалювальних приладів 19

7. Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів 22

7.1 Визначення повітрообмінів у приміщеннях 22

7.2 Конструювання вентиляційної системи будинку 22

7.3 Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів 23

8. Специфікація системи опалення 24

ЛІТЕРАТУРА 25

1. Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій

1.1 Загальна характеристика будинку

Необхідно запроектувати систему опалення і вентиляції для дванадцятитиповерхового двохсекційного житлового будинку в м. Харків. Матеріал зовнішніх стін – цегла, товщина стін – 510мм .

1.2. Опис кліматичного району

Місто Харків знаходиться в нормальній зоні вологості, тривалість опалювального періоду = 189 діб, середня температура опалювального періоду = - 2,1°С, = -23°С.

Вітровий режим (січень)

Пн	Сх	Пд	Зх

1.3. Визначення градусодіб опалювального періоду

Нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції визначається залежно від показника градусодіб опалювального періоду, який знаходимо за формулою

, (1.1)

де - тривалість опалювального періоду (при середньорічній температурі повітря нижче або рівній +8^ОС); - температура внутрішнього повітря будівлі, ^ОС; - середня температура опалювального періоду, ^ОС .

.ГДОП=189×(23 – (-2,1))=4176,9

1.4. Визначення необхідного опору теплопередачі огороджуючих конструкцій

В курсовій роботі допускається спрощення: товщина стін утеплювача не розраховується, загальна товщина стін приймається 0,51 м. Вважається, що матеріал утеплювача підібраний таким чином, щоб він міг забезпечити вище вказану товщину стін.

Відповідно до ГДОП за СНИП 2.ІІІ-79 табл. 3 лінійною інтерполяцією вибираємо відповідні опори теплопередачі:

Для зовнішніх стін:

2,8 м₂· С°/Вт

Для горищних перекриттів:

3,3 м₂· С°/Вт

Для перекриття над підвалом:

2,8 м₂· С°/Вт

Для вікон та балконних дверей

0,5 м₂· С°/Вт

Для вхідних дверей:

0,44 м₂· С°/Вт

Таким чином, підбираємо вікна подвійного засклення в дерев’яній рамі з 0,51 м₂· С°/Вт, що задовольняє умові (1.2).

2. Тепловий баланс приміщень

Система опалення житлового будинку компенсує втрати теплоти приміщеннями. Додатковим (до системи опалення) джерелом теплоти є побутові теплонадходження.

Розрахунок теплової потужності системи опалення будівлі виконується за формулою, Вт,

, (2.1)

де коефіцієнт, що враховує додаткову теплопередачу в приміщення, яка пов’язана зі збільшенням площі поверхні опалювальних приладів (порівняно з розрахунковою), приймається за таблицею 1 додатка 12*[3](в даному випадку 1,08); коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов’язані з розміщенням опалювальних приладів відносно зовнішніх стін, і приймається за табл.2 додатка 12*[3](в даному випадку 1,07);

- витрати теплоти на нагрівання вентиляційного (інфільтрованого) зовнішнього повітря, Вт; - втрати теплоти через огороджуючі конструкції, Вт; втрати тепла ізольованими трубопроводами в підвалі та на горищі, Вт; - побутові теплонадходження, Вт.

2.1. Втрати тепла через огороджуючі конструкції

Однією з головних складових тепловтрат приміщення є втрати теплоти через зовнішні огороджуючі конструкції. Їх визначають за формулою

, (2.2)

де - опір теплопередачі огороджуючої конструкції, м² * ^оС / Вт;

- розрахункова площа огороджуючої конструкції по “зовнішньому” обміру; - розрахункова температура внутрішнього повітря, котру приймаємо за додатком А11,⁰С; - середня температура найбільш холодної пятиденки забезпеченістю 0,92 , яка визначається за 1 ,⁰С ; n – коефіцієнт, що враховує фактичне зменшення розрахункової різниці температур для огороджуючих конструкцій, які відокремлюють опалювальні приміщення від неопалювальних і безпосередньо не контактують із зовнішнім повітрям [2]; - додаткові втрати теплоти у частках від головних втрат. котрі, згідно з [3], приймаються для зовнішніх огороджуючих конструкцій, орієнтованих у напрямку, з якого у січні віє вітер зі швидкістю вищою за 4,5м/сек, із повторюваністю не менше ніж 15% [1], у розмірі 0,05 (при швидкості вітру до 5м/сек) і в розмірі 0,1 (при швидкості 5м/сек та більше).