5. Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочинів проти правоохоронної діяльності.

Розглядувані злочини можуть бути вчинені як загальними, так і спеціальними суб’єктами. За окремі злочини встановлюється кримінальної відповідальності з чотирнадцятирічного віку.

Із суб’єктивної сторони існує певний взаємозв’язок суб’єктів у злочинах проти правоохоронної діяльності та взаємодія таких суб’єктів що передбачає:

а) з боку представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовців – виконання службових чи громадських обов’язків у точній відповідності з наданими правами;

б) з боку інших осіб – дотримання вимог щодо невтручання у виконання представником влади, працівником правоохоронного органу, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем службових чи громадських обов’язків як гарантування дотримання їх прав.

Кримінально-правовий захист виконання представником влади, працівником правоохоронного органу, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем службових чи громадських обов’язків прямо пов’язаний з вимогою законності такого виконання.

Мотив у злочинах проти правоохоронної діяльності розкривається через юридичні конструкції:

“під час виконання представником влади службових обов’язків” (ч. 1 ст. 342 КК);

“під час виконання працівником правоохоронного органу службових обов’язків” (ч. 2 ст. 342 КК);

“під час виконання членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку (ч. 2 ст. 342 КК);

“з метою перешкодити виконанню працівником правоохоронного органу службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень (ст. 343 КК);

“у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків” (ст. ст. 345, 347, 348 КК);

“у зв’язку з діяльністю члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця щодо охорони громадського порядку” (ст. 348 КК).

Мотивом злочинів, спрямованих проти виконання представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку правоохоронної діяльності є невдоволення виконанням обов’язків зазначеними особами. Мотив невдоволення виконанням обов’язків може бути представленим як:

а) помста, викликана невдоволенням виконанням представником влади працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку як в минулому, так і нині;

б) невдоволення фактом виконання представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку в майбутньому.

Поряд з мотивом невдоволення виконання представником влади працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку можуть бути присутні й інші мотиви. Причому мотив може “жити” в свідомості суб’єкта і реалізуватися в майбутньому.

Мета в злочинах проти правоохоронної діяльності прямо чи опосередковано міститься в юридичних конструкціях досліджуваних складів злочинів:

“під час виконання ним (представником влади, працівником правоохоронного органу) службових обов’язків”,

“під час виконання цими особами (членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем) покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку” – ст. 342 КК;

“з метою перешкодити виконанню ним (працівником правоохоронного органу) службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень” (ст. 343 КК),

“у зв’язку з виконанням цим працівником (працівником правоохоронного органу) службових обов’язків” – ст. ст.345, 347, 348 КК;

у зв’язку з їх ( члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця) діяльністю щодо охорони громадського порядку – ст. 348 КК.

Постановка мети відбувається на основі мотиву. Якщо мотивом злочину є невдоволення виконанням представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем, що має місце, мало чи буде мати, то, виходячи з цього, метою злочинів буде уявлення про бажаний результат – запобігти виконанню представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем діяльності щодо охорони громадського порядку, припинити або змінити характер такого виконання чи вчинити посягання за минулу діяльність.

Мета запобігання виконанню працівником правоохоронного органу службових обов’язків, діяльності члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця щодо охорони громадського порядку, її припинення або зміни характеру чи вчинення посягання за минулу діяльність може поєднуватись з іншою метою.

Вина в злочинах проти правоохоронної діяльності. Наявність вказівки в складах зазначених злочинів на мотив та мету свідчать, що дані посягання вчиняються лише з прямим умислом.

9