Тема 3. Кримінально-правовий склад злочинів проти правоохоронної діяльності.

План.

1. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту.

2. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності.

3. Характеристика об’єктів злочинів проти правоохоронної діяльності.

4. Об’єктивна сторона злочинів проти правоохоронної діяльності.

5. Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочинів проти правоохоронної діяльності.

1. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту.

Під правоохоронною діяльністю як об’єктом кримінально-правового захисту розуміється реалізація працівниками державних органів під час виконання ними службових обов’язків хоча б однієї з наведених нижче функцій:

1) досудове розслідування в кримінальних справах чи адміністративне провадження.

Зокрема, необхідно констатувати, що досудове розслідування в кримінальних справах та адміністративне провадження, - це лише процесуальна діяльність. Розкриття правопорушень поза рамками процесуальних дій не належить до цього виду правоохоронної діяльності. Кримінально-правового захисту потребує не діяльність будь-яких органів з виконання рішень, вироків, ухвал і постанов судів, постанов органів розслідування і прокурорів, а саме діяльність Державного департаменту України з питань виконання покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, а також у межах, визначених законами України, Державної виконавчої служби, військових частини, гауптвахт і дисциплінарного батальйону;

2) виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів розслідування і прокурорів працівниками: установ виконання покарань, кримінально-виконавчої інспекції, Державної виконавчої служби, військової частини, гауптвахти і дисциплінарного батальйону чи працівниками органів внутрішніх справ;

3) оперативно-розшукова;

4) адміністративна, профілактична, охоронна функція міліції;

5) припинення правопорушень при переміщенні людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон;

6) припинення правопорушень при незаконному використанні лісу, незаконному полюванні, незаконному зайнятті рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом;

7) нагляд і контроль за виконанням законів.

Під кримінально-правовим захистом правоохоронної діяльності розуміється система норм КК України щодо відповідальності за посягання на виконання працівниками правоохоронних органів службових обов’язків та система норм, які регулюють застосування цими працівниками вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу, і вибудовуються з положень обставин, що виключають злочинність діяння. Зазначені проблеми є кримінально-правовими. Саме закон про кримінальну відповідальність визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинними, надає право на захист охоронюваних прав та інтересів особи, суспільних і державних інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Ключовим поняттям у цій сфері є громадський порядок – це стан суспільних відносин, який складається в громадських та будь-яких інших місцях внаслідок поведінки людей і який реально відображає відповідність такої поведінки вимогам соціальних норм, що їх регулюють. Громадськими місцями належить визнавати такі місця, які призначені для загального користування, де відбувається спілкування людей для задоволення їх потреб. Причому стан суспільних відносин, який складається в будь-яких інших місцях, характеризує громадський порядок лише за умови його впливу на стан суспільних відносин, який створюється в громадських місцях.

Діяльністю міліції, членів громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовців по забезпеченню громадського порядку слід вважати ту, об’єктом захисту якої є відносини громадського порядку. Або іншими словами – виконання будь-якого з обов’язків міліції згідно з ст. 10 Закону України “Про міліцію” вважається діяльністю з охорони відносин громадського порядку за наявності таких умов:

а) виконання його в громадському місці (або в іншому місці, якщо стан суспільних відносин, що тут складається, негативно впливає на стан суспільних відносин в громадському місці) та

б) в разі його спрямованості на забезпечення належного громадського порядку як стану суспільних відносин громадського порядку.

Об’єктом охорони міліції, членів громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовців є суспільні відносини громадського порядку, врегульовані лише правовими нормами. Охорона відносин громадського порядку міліцією, членами громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями і полягає у забезпеченні такого їх стану, який повністю відповідав би правовим встановленням.