Розділ 3: Охорона праці

3.1 Характеристика об’єкту з точки зору охорони праці

Тема бакалаврської роботи – організація простору і дії концерт-холу. Проектом запропонований такий перелік приміщень як:

1. комплекс для глядачів (вхідний вестибюль, касові кабіни, гардероб,санвузли, кафе)

2. демонстраційний комплекс (зал для глядачів, сцена, кармани, приміщення технологічного забезпечення сцени, приміщення, що обслуговують сцену (приміщення для творчого і технічного персоналу)

3. адміністративно-господарські приміщення;

4. виробничі приміщення;

На даний тип культурно-видовищних споруд можливі різноманітні впливи, які небезпечні або шкодять здоров’ю людини. До них відносяться такі впливи як:

• Вплив шуму. Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини і заважають його роботі та відпочинку. Тому шум вважається несприятливим звуком, а саме у пропонованому проектом концерт-холі. Шкідливий та небезпечний вплив шуму на організм людини встановлено тепер з повною визначеністю. Ступінь такого впливу переважно залежить від рівня та характеру шуму. Численні дослідження підтвердили той факт, що шум належить до загально фізіологічних подразників, які за певних обставин можуть впливати на більшість органів та систем організму людини. Так, за даними медиків дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо. Із загальної кількості захворювань, які перераховані вище, останнім часом значно зросла частка тих, які спричинені саме шумовим впливом.

• Небезпека пожежі. При проектуванні будинків та споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід виконувати заходи пожежної безпеки згідно з вимогами ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность». Кількість поверхів та місткість залів для глядачів слід приймати залежно від ступеня вогнестійкості споруди. Ширину і довжину шляхів евакуації людей із залів для глядачів та з будинків кінотеатрів,відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля визначають розрахунком за погодженням з органами державного пожежного нагляду залежно від необхідного часу евакуації людей із залів для глядачів. При цьому ширина шляхів евакуації не повинна бути меншою за встановлену ДБН В.1.1-7. У залах для глядачів, де передбачається трансформація, евакуаційні виходи слід розраховувати, виходячи з максимальної місткості залу для глядачів. Незалежно від результатів розрахунку ширина дверних прорізів у залі для глядачів по­винна бути не менше 1,2 м і не більше 2,4 м, ширина кулуарів – не менше 2,4 м. Ширина дверного прорізу для виходу з ложі допускається 0,8 м. Двері виходів із залу для глядачів повинні обладнуватись пристроями для самозачинення та ущільненнями у притулах. Кількість евакуаційних виходів із залу для глядачів, із фойє, із сцени (естради), з робочих галерей та колосникового настилу, з трюму, оркестрової ями та сейфа згорнутих декорацій слід проектувати не менше двох. Зал для глядачів і сцена потрібно виконувати з негорючих матеріалів. Витрати води для внутрішнього пожежогасіння з пожежних кранів слід приймати будинках клубів, центрів дозвілля зі сценами і театрів незалежно від місткості – два струменя не менше 2,5 л/с і два струменя з витратою не менше 5 л/с кожний. Пожежні крани встановлюють біля входів до залу для глядачів і на сцену чи естраду,біля входів на сходові площадки.

• Освітлення. Світло впливає на діяльність людини. При поганому освітленні в людини може погіршитись зоровий апарат, продуктивність праці, неточність та необережність дій. У залах для глядачів місткістю 800 місць і більше, має бути передбачена установка резервного електропостачання для живлення або автоматичного перемикання на неї світильників аварійного (евакуаційного) освітлення та пожежної сигналізації в разі відключення зовнішніх джерел електропостачання. У кінотеатрах із залами будь-якої місткості, які мають два незалежних джерела електропостачання,автономна установка для резервного електропостачання не передбачається. Постановочне освітлення чи система постановочного освітлення повинні забезпечувати можливість здійснення на сцені об'ємного багатокольорового освітлення акторів та деко­раційних установок, світлової проекції. Склад освітлювальних установок, вибір системи регулювання постановочного освітлення сцен і естрад залежить від при­значення будинку чи споруди, його типу і визначається завданням на проектування.

• Санітарно – гігієнічні вимоги. Необхідно дотримуватися такого режиму прибирання репетиційних залів: вологе прибирання - після кожної репетиції або один раз на добу; миття підлоги - у міру забруднення або два рази на тиждень; генеральне прибирання - один раз на місяць (протирання вікон, зняття пилу зі стін, стель тощо). Туалетні та вбиральні у сценічній частині розташовуються одна над одною, але не рідше ніж через один поверх. Вимоги до обладнання туалетів і вбиралень у сценічній частині аналогічні вимогам до обладнання туалетів і вбиралень у частині для глядачів. Кімнати для особистої гігієни жінок необхідно розташовувати суміжно з жіночими вбиральнями із загальним тамбуром, а також облаштовувати додатково тамбур перед входом у кімнату для особистої гігієни жінок. Душові розміщують поблизу артистичних убиралень і виробничих приміщень. Біля душових передбачають місця для переодягання, обладнані лавками, вішалками для рушників і одягу. Прибирання душової проводять після кожної репетиції, спектаклю, концерту.

• Впливи пилу. Запиленість виробничих приміщень – один з найшкідливіших факторів виробничого середовища. Пил викликає захворювання, є причиною підвищеної пожежо-, вибухо- та електронебезпеки виробничого процесу.

• Вимоги безпечної експлуатації технологічного і механічного обладнання. Вірогідність нещасного випадку зростає, як тільки людина попадає в поле дії небезпечного або шкідливого фактору. Це небезпечні зони, що характеризуються певним видом небезпеки, її інтенсивністю, часом і простором дії. До головних моментів аналізу небезпек належить пошук відповідей на такі питання:

1) які об’єкти є небезпечними;

2) яким надзвичайним подіям можна запобігти;

3) які надзвичайні події неможливо усунути і як часто вони

матимуть місце;

4) яку шкоду не усунуті надзвичайні події можуть спричинити

людям, об’єктам, навколишньому середовищу.

• Вентиляція і опалення. У створенні сприятливих умов праці ефективним засобом є вентиляція – процес організованої і регулярної заміни у приміщеннях забрудненого повітря на чисте і свіже. Залежно від способу переміщення повітря вентиляція буває природна і механічна (штучна). раціональна вентиляція, кондиціонування повітря та опалення при-міщень. Вони є найбільш поширеними способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Наслідки поганий вентиляції не змушують на себе чекати: надлишок вологи, теплоти і шкідливих речовин загрожують духотою, утворенням конденсату, цвілі. До того ж офісний повітря забруднене величезною кількістю домішок, які виділяються будівельними матеріалами, лакофарбовими покриттями, меблями, оргтехнікою, за рахунок використання парфумерії, куріння. Найбільш ефективною системою є припливно-витяжна вентиляція. Поєднуючи в собі малі витрати на монтаж, низьке енергоспоживання, стабільність і можливість функціональної гнучкості, вона забезпечує оптимальний мікроклімат у приміщенні.