9.Первинні засоби пожежогасіння.

Вода – найбільш поширена і дешева вогнегасна речовина. Вогнегасні властивості води можна підвищити в 2,5 рази, додаючи до неї поверхнево активні речовини(зволожувачі) використовується для гасіння пожеж кла-су А. Вода застосовується у вигляді компактних і розширених струменів і як пара. Вогнегасний ефект компактних струменів води полягає у змочуванні поверхні, зволоженні та охолодженні твердих горючих матеріалів.

Струменем води гасять тверді горючі речовини; дощем і водяним паром – тверді, волокнисті, сипучі речовини.

Водяну пару застосовують для гасіння пожеж у приміщеннях об’ємом до 500 м 3 і невеликих загорянь на відкритих установках.

Водою не дозволяється гасити: електроустановки під напругою, матеріали, що зберігаються поряд з карбідом і негашеним вапном, мета-левий натрій, калій, магній та інші речовини, які при дії з водою виділя-ють горючі або вибухові речовини, а також нафту, бензин, оскільки, ма-ючи велику питому вагу, вода накопичується внизу цих речовин і збільшує площу горючої поверхні, сприяє розтіканню вогню.

Вуглекислота використовується для гасіння пожеж класів А,В(Е), а також горючих рідин і твердих речовин. Вуглекислотний вогнегасник слід тримати за ручку для уникнення обмороження рук, зберігати подалі від тепла.

Не можна гасити вуглекислотою спирт і ацетон(розчиняють вуглеки-слоту ), а також фотоплівку , целулоїд, які горять без доступу повітря.

Повітряно-механічна піна використовується для гасіння твердих ре-човин та легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею, що горить. Нею не можна гасити електрообладнання, що перебуває під напругою, вона псує цінне обладнання, книги, папери. Повітряно-механічною піною не можна гасити вогонь у місцях, де знаходяться калій, натрій, магній, оскі-льки внаслідок їх взаємодії з водою, що знаходиться в піні, виділяється водень, котрий посилює горіння.

Інертні та негорючі гази(вуглекислий газ і азот) знижують концент-рацію кисню в осередку пожежі та гальмують інтенсивність горіння. Во-ни застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих матеріалів, устаткування під напругою, пожеж в архівах, бібліо-теках, музеях тощо.

Галогеновуглеводи володіють інгібіторними властивостями до горін-ня, гальмуючи реакції окислення. Порівняно з вуглекислим газом і азотом вони є більш ефективними та завдяки змочуванню можуть застосовува-тись для гасіння тліючих речовин та матеріалів. о них належать: броми-стий метилен, йодистий метилен, бромистий етил та інше.

Вогнегасні порошки можна використовувати для різноманітних спо-собів пожежогасіння всіх видів речовин. Основним компонентом порош-ку ПСБ є бікарбонат натрію(NaHCO3), ПФ – діамоній фосфат.

Пісок використовується для гасіння невеликої кількості розлитих го-рючих рідин.

Для підвищення ефективності гасіння пожеж необхідно використо-вувати вогнегасники(найпоширеніші – ОХП-10, ОУ-2; ОУ-5; ОУ-8; ОУ-10; ОПС-6, ОПС-10, ОП-10(3), ОП-5-02).

Хімічно-пінні вогнегасники(ОХП-10 й ін.) призначені для гасіння легкозаймистих та горючих рідин. Для приведення вогнегасника в дію необхідно повернути важіль запірно-пускового пристрою на 180°, повер-нути вогнегасник вверх дном і направити струмені піни в осередок пожежі. Діючою речовиною тут є вуглекислий газ, який інтенсивно перемі-щує рідину, утворюючи при цьому піну.

Вуглекислотні вогнегасники (ОУ-2 і ін.) застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин та матеріа-лів, електропроводок, що знаходяться під напругою до 1000 В, а також інших предметів. Діючою речовиною є вуглекислота. При випаровуванні 1 л Н2СО3 утворюється 509 л СО2.

Хладонові(аерозольні) вогнегасники (ОАХ-3, ОА-3 і ін.) містять за-ряд галогеновуглеводнів(бромистий етил, хладон 114В2 та ін.), які при виході з вогнегасника створюють струмінь з мідрібнодисперсних крап-лин. Ці вогнегасники використовують при гасінні електроустановок під напругою до 380 В, різноманітних горючих твердих і рідких речовин, за винятком лужних, лужноземельних металів та їх карбідів, а також речо-вин, що здатні горіти без доступу повітря.

Порошкові вогнегасники(ОПС-6, ОПС-10, ОП-100 й ін.) є універса-льними і характеризуються широким діапазоном застосування, у т.ч. для гасіння лужних, лужноземельних металів та їх карбідів. Для створення тиску в корпусі порошкових вогнегасників використовують стиснутий газ, як правило, азот, вуглекислий газ чи повітря. У дію порошкові вогне-гасники приводяться проколюванням мембрани усередині корпуса, що

знаходиться між порошком і газом.