
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4
ВИМІР ДЕФОРМАЦІЙ
в ЕЛЕМЕНТАХ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
Ціль роботи: Ознайомитися з визначенням деформацій в згинальних елементах при статичному навантаженні.
Прилади й інструменти: важільні тензометри Гугенбергера; подовжувачі і струбцини для тензометрів; штангенциркуль; масштабна лінійка; гирі.
1 Загальні положення
Відносні деформації в елементах конструкцій визначаються, виходячи з закону Гука по формулі:
,
(1)
де
- модуль пружності;
-
нормальні напруги, для згинальних
елементів визначається за формулою
.
При випробуванні конструкцій вимірюють місцеві лінійні поздовжні і поперечні деформації волокон (фібр).
Під
впливом на конструктивний елемент
зовнішнього навантаження, матеріал
деформується (деформації розтягання
чи стиску), при цьому відбуваються
лінійні переміщення. Наприклад, візьмемо
дві довільні точки 1 і 2 на елементі, що
згинається, (рис.1). На елементі без
навантаження відстань між точками 1 і
2 буде дорівнює
,
після прикладення навантаження елемент
конструкції деформується, місце
розташування точок зміниться і
переміститься в 1' і 2', відстань між ними
стане
.
Різниця довжин
та
,
дає збільшення відповідних деформацій
елемента
,
що відповідають, конструкції. Деформація
елемента конструкції величина відносна
і визначається як відношення збільшення
переміщень
на вимірюваній базі
,
тобто деформація визначається за
формулою:
(2)
Рисунок 1 – Деформована схема частини балки.
,
(3)
і тоді середня деформація на ділянці 1-2 складе:
(4)
де
- діюче зусилля на конструкцію;
і
-
відстань від місця прикладення
навантаження до точки 1 і 2;
-
ширина і товщина поперечного перерізу
конструктивного елемента.
,
і
--
Таблиця
1–Розрахунок деформації балки при
=
см
Найменування показника |
Умовне позначення |
Одиниця виміру |
Ступінь навантаження |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
Величина навантаження |
|
кН |
|
|
|
|
|
Згинальний момент |
|
кН*см |
|
|
|
|
|
Нормальні напруження |
|
кН/см2 |
|
|
|
|
|
Величина деформацій |
|
- |
|
|
|
|
|
Усі прилади для виміру лінійних деформацій називаються тензометрами.
До тензометрів пред'являються наступні вимоги:
1. конструкція тензометра повинна давати можливість змінювати величину бази;
2. коефіцієнт збільшення повинний бути таким, щоб забезпечити необхідну точність виміру деформації;
3. маса і габаритні розміри тензометра повинні бути можливо мінімальними;
4. центр ваги тензометра повинний бути максимально наближений до поверхні випробовуваного елемента, щоб положення було стійким.
Тензометри поділяються на механічні, електричні, електромеханічні й ін.
Механічні тензометри забезпечують вимір взаємного переміщення двох точок, зокрема, лінійних деформацій волокон на визначеній довжині, що називається базою приладу. Якщо лінійні деформації, які отримані в результаті виміру, розділити на величину бази, то одержимо деформацію на вимірюваній ділянці.
На базах від 2 мм до 200 мм переміщення волокон не перевищують 10-6-10-3 мм. Це дуже малі величини і їхній вимір вимагає точних і чутливих приладів. В основі тензометрів з механічною схемою лежить використання важелів чи системи важелів і гвинтів. У залежності від співвідношення плечей, кроку гвинта і чутливості пристрою, що фіксує збільшення переміщення, тензометри можуть мати різну точність.