- •Вимір лінійних переміщень
- •1. Загальні зведення про прилади
- •1.1. Прогиномір системи н.Н. Аистова (6пао)
- •1.2. Індикатори міг і іч-10
- •2. Постановка лабораторної роботи
- •2.1. Теоретичне переміщення окремих точок консольної балки
- •2.2. Експериментальне визначення переміщень точок конструкцій.
- •2.3. Визначення кута повороту частини консольної балки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
1.2. Індикатори міг і іч-10
І
ндикатори
відносяться до приладів для виміру
переміщень окремих точок конструкції
в невеликих межах (0-10 мм). Це прилади
контактної дії, тобто вони вимагають
безпосереднього зв'язку з точкою виміру
прогину. Точність приладу від 0,01 до
0,001 мм із межею виміру від 10 мм до 1 мм.
Чим менше границя виміру індикатора,
тим вище його точність. Щоб уникнути
люфту в конструкції приладу передбачена
додаткова шестірня 5, зі спіральною
пружиною 6, зачепленою шестірнею 3.
Лінійне переміщення штока 4 через
клімальєру 8 приводить в обертання
шестірню 3.
Рисунок 2. – Кінематична схема індикатора годинникового типу:
1 - шкала, що показує міліметри;
2 - шкала, що показує соті частки мм;
3 - мала шестірня;
4 - металевий стрижень;
5 - противолюфтова шестірня;
6 - спіральна пружина;
7 – шарнірна опора;
8 – лінійна шестірня, клімальєра.
2. Постановка лабораторної роботи
Роботу приладів для виміру переміщень розглянемо на прикладі консольної балки навантаженою зосередженою силою. Переміщення окремих точок балки зіставимо з результатами переміщення тих же точок визначених теоретичним шляхом.
Рисунок 3. – Схема установки приладів на консольній балці
2.1. Теоретичне переміщення окремих точок консольної балки
Рисунок 4. – Схема деформованої консольної балки
Рівняння осі згинаючого моменту:
, (1)
де
- сила прикладена до консольної балки;
- довжина
консольної балки від жорсткого закрепа
до точки додатка навантаження;
- відстань
від закладення балки до місця установки
приладу.
Зв'язок між радіусом кривизни осі балки і відношенням згинаючого моменту до жорсткості поперечного переріза балки при вигині:
, (2)
где
- кривизна осі балки,
- радіус кривизни.
Кривизна осі балки може бути визначена з формули:
. (3)
Підставляючи рівняння (2) у формулу (3) одержуємо:
. (4)
Перша
похідна
,
що входить у знаменник формули (4),
представляє тангенс кута
між віссю
і дотичної до пружної лінії. Практично
цей кут малий (менше 0,01 радіана) і тоді
вираження
і значенням
можна зневажити.
Тоді рівняння (4) прикмет вигляд:
. (5)
Ми
знаємо, що вираження
,
а тому що кути
дуже малі, то можна прийняти
,
з іншого боку кривизна осі балки (
формула(2)) це є друга похідна:
.
(6)
Для одержання первісної функції рівняння (6) візьмемо інтеграл вираження (6):
. (7)
Переміщення в будь-якій точці балки можна визначити по формулі:
.
(8)
2.2. Експериментальне визначення переміщень точок конструкцій.
У залежності від поставленої задачі можна визначити абсолютне переміщення точки на етапі, що нас цікавить, навантаження конструкції або приріст переміщення точки між етапами навантаження конструкції.
У першому
випадку переміщення точки конструкції
визначаємо по формулі:
, (9)
где
- поточний відлік по приладу;
- відлік
по приладу при навантаженні на конструкцію
рівної нулю.
В другому
випадку збільшення переміщення точки
конструкції
при збільшенні навантаження визначається
по формулі:
, (10)
де
- відлік по приладу на попередньому
етапі навантаження конструкції.
