2.4 Вивчення роботи планово-економічного відділу

Охарактеризувати функції та структуру планово-економічного відділу; посадові характеристики робітників відділу, порядок заповнення форм звітності.

2.5 Вивчення роботи відділу організації праці, заробітної плати і бухгалтерії

Описати функції та структуру відділу, посадові характеристики робітників відділу праці, заробітної плати і бухгалтерії; форми і системи заробітної плати.

2.6 Вивчення роботи відділу постачання і збуту

Приймати участь у створенні необхідних умов для правильного і своєчасного прийому сировини. Визначити норми запасу сировини. Приймати участь у виконанні плану реалізації готової продукції

Приймати участь у всіх роботах,що виконують робітники відділу постачання і збуту.

Необхідно описати посадові характеристики робітників відділу постачання і збуту; навести порядок організації роботи приймання вантажів, які доставляють на підприємство; норми запасу сировини і матеріалів на підприємстві.

2.7 Генеральний план підприємства

Ознайомитися з площею території заводу, переліком окремо стоячих будівель, їх призначенням.

Навести коефіцієнти забудови та озеленіння. Площу заасфальтованих покрить описати потоки сировини і готової продукції. Пристрої для зберігання води, палива . Надати критичну оцінку розміщення споруджень на території заводу.

2.8 Будівельна характеристика споруд

Навести типи і стан будинків (головного корпусу, допоміжних приміщень), їх габаритні розміри, поверховість, площа, кубатура.

Охарактеризувати конструкції і матеріали основних елементів будинків: фундаментів, стін, перекриттів, покрівлі, сітка колон, пристрій площадок і сходів у головному корпусі.

Описати розташування і взаємозв’язок виробничих, побутових і службових приміщень. Площі побутових приміщень, їх відповідність встановленим нормам.

До цього розділу додати графічну частину, яка включає план заводу з розстановкою обладнання (масштаб 1:100), повздовжній та поперечний розрізи заводу (масштаб 1:100).

Навести основні типи і стани будинків; конструкцію і матеріали основних будинків.

Викреслити план заводу з розташуванням обладнання.

2.9 Охорона навколишнього середовища

Навести граничнодопустимі концентрації, граничнодопустимі викиди забруднювачів, які встановлюються головними санітарними інспекціями в законодавчому порядку.

Охарактеризувати заходи щодо очищення повітря, стічних вод, ґрунтів.

3 Перелік використаних джерел і нормативної документації

В кінці пояснювальної записки приводиться список використаних джерел i нормативної документації які використовувались при написанні звіту.

Література пишеться в послідовності алфавіту, мовою, на якій вона написана. Вказуються прізвище та ініціали автора, назва літератури, місто i назва видавництва, piк видання i кількість аркушів.

4 План виробничого цеху підприємства

План виконуються з мірилом 1:100 або 1: 50 на одному аркуші паперу формату А1. Рекомендується виконувати їх в проекційному зв'язку. Лист заповнюється кресленням не менше ніж на 75%.

На плані зображуються осі будівлі, стіни, колони, технологічне обладнання ділянки, технологічної лінії згідно з темою проекту, площадки обслуговування 1 сходи.

План виконується з виконанням норм проектування:

• Ширина будівлі приймається з розрахунку не менше 6000 мм на одну

Технологічну лінію (піч) ;

• Відстань між обладнанням та до стіни має бути не меншою 800 мм;

• Основні проходи повинні бути не менше 2000 мм;

• Для обслуговування та ремонту обладнання навколо нього повинен бути прохід не менше 800мм;

• Огорожа площадок висотою не менше

• Нахил сходів до площадках обслуговування 45.

На плани проставляються позиції обладнання (відповідно до позицій в технологічній схемі), висота пощадок, а також проставляються розміри між осями будівлі та від осі будівлі до осей обладнання (або до краю обладнання).

спочатку проводиться укрупнене планування. Будучи найбільш відповідальною частиною технологічного проектування, вона являється творчим процесом і залежить від досвіду проектувальника. Загальний принцип планування підприємства можна представити наступними положеннями:

• Складські приміщення (склади сировини, готової продукції, таропакувальних матеріалів, матеріально-господарські й ін.) Доцільно розміщати на нижньому поверсі, тому що це спрощує механізацію вантажно-розвантажувальних і складських робіт і дозволяє не обмежувати навантаження на одиницю складської площі;

• На першому поверсі рекомендується розміщати також ремонтно-механічні майстерні, трансформаторні підстанції, експедицію.

При ширині виробничого корпусу 18 або 24 м на одному поверсі можна розмістити не менш 3-х або 4-х (віповідно) потокових ліній. Виробничий потік необхідно направляти зліва направо, при реконструкції може бути напрямок виробничого потоку справа наліво у залежності від генерального плану й інших умов.

Потік робітників із санпропускників по робочих місцях повинний співпадати з виробничим потоком, що значно скорочує рух людей повз готову продукцію і підвищує санітарні умови її змісту.

На кожнім поверсі повинні бути передбачені вільні проходи:

• один генеральний прохід по всій довжині цеху шириною не менш 2 м;

• поперечні проходи в торцевих стін шириною не менш 1,5 м;

• проходи між подовжніми рядами машин, а також між устаткуванням і стінами – не менш 1м.

Для пакування готової продукції в зовнішню тару наприкінці виробничого потоку необхідно залишати вільну площадку не менш 35...40% від площі цеху.

У торцевій частини будинку (лівої) або в прибудові розташовуються склади сировини. Вони повинні мати зручний зв'язок з місцями приймання і попередньої обробки сировини, що доцільно проводити в підготовчому відділенні (проміжній лані між складом сировини і виробничим цехом).

Склади сировини повинні бути ізольовані від виробничих приміщень, просіювальне відділення може розташовуватися в складі й відділятися перегородкою.

При проектуванні складів безтарного збереження борошна і цукру необхідно приймати:

- відстань між рядами силосів (бункерів), а також між бункерами і стіною – не менш 0,7 м;

- висота приміщення над силосами (бункерами – не менше 2 м);

- вістань між рядами силосів (бункерів) в нижній частині, на висоті до 2м – не менше 1,2 м.

5 Вимоги до оформлення звіту-щоденника

Під час переддипломної практики студенти складають звіт. Крім описання виконаної роботи в звіті необхідно представити:

• Матеріали, зібрані для виконання дипломного проекту (роботи);

• Схему управління підприємств в цілому, або цехами;

• Апаратурно-технологічну схему виробничого процесу одного з виробів з його техніко-економічними показниками;

• Плани, повздовжні і поперечні розрізи відділень, або підприємства у випадку виконання роботи з реконструкції;

• Форми первинної документації і лабораторних журналів.

Звіт повинен складатися з текстової і графічної частини

Пояснювальна записка виконується друкованим шрифтом times new roman розмір 14 пт., абзац 1,5см вирівнювання тексту по ширині на одній стороні аркуша стандартного розміру, формату А4 (297×210мм)

Першим аркушем записки є титульний лист, який виконується згідно з вимогами (додаток А). Другим аркушем є завдання на переддипломну практику, третім – щоденник, в якому відображається виконана робота студента, четвертим – зміст пояснювальної записки. В щоденнику вказуються назва роботи за підписом керівника переддипломної практики. В змісті вказуються назви розділів і підрозділів пояснювальної записки і номери аркушів, на яких вони починаються.

На четвертому аркуші виконується рамка і основний надпис згідно з ГОСТ 2.104.

П’ятий і наступні аркуші записки виконуються на листах з рамкою і штампом – згідно з ГОСТ 2.104. Відстань від рамки до тексту на початку і вкінці стрічок – не менше 3 мм. Відстань від верхньої або нижньої стрічки до верхньої або нижньої лінії рамки не менше 10 мм.

Текст пояснювальної записки ділиться на розділи. Кожен розділ починається з нового аркуша і нумерується арабськими цифрами без крапки і записаними з абзацного відступу. Підрозділи також нумеруються арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться. Нумерація пунктів проводиться в межах розділу і підрозділу. Номер пункту складається з номеру розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками. Якщо розділ складається з одного пункту, він не нумерується.

При викладенні тексту можуть бути перерахування. Перед кожною позицією перерахування ставиться риска. Якщо на перерахування робиться посилання в тексті, то вони нумеруються малою буквою з дужкою.

Наприклад

А)_________

Б)_________

Заголовки до кожного розділу пишуться великими буквами без крапки в кінці і не підкреслюється . Перенесення слів в заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом – 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу – 8 мм.

Нумерація аркушів записки повинна бути наскрізною.

Текст документу повинен бути чітким і однозначним.

В тексті не допускається застосовувати звороти:

• Звороти розмовної мови;

• Різні терміни для одного поняття;

• Іноземні слова при наявності рівнозначних слів української мови;

• Скорочувати слова, крім скорочень слів встановлених державними стандартами;

• Скорочувати позначення одиниць вимірювання фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць вимірювання в головках і бокових графах таблиць, в поясненнях позначень буквами до формул.

• Застосовувати знак (-) перед значенням величин в тексті (слід писати слово „мінус”);

• Застосовувати без цифр математичні знаки <, >, =, №, %, < > (слід писати словами „більше”, „менше” тощо);

• Застосовувати індекс стандартів без реєстраційного номера.

Якщо в записці застосовуються умовні позначення параметрів, їх слід пояснювати в тексті або в переліку позначень. В тексті числові значення величин з позначенням одиниць вимірювання пишуть цифрами, а без одиниць вимірювання – словами.

Дроби в тексті пишуться в виді десяткових дробів.

При написанні формул застосовуються умовні позначення параметрів, встановлені державними стандартами. Пояснення умовних позначень параметрів, які входять у формулу, проводиться безпосередньо під формулою, якщо раніше пояснення не зроблені в тексті. Пояснення кожного символу дасться з нової стрічки в послідовності, в якій символи приведені в формулі. Перша стрічка пояснення починається з слова „де” без двокрапки після нього.

Формули нумеруються арабськими цифрами, які записуються на рівні формули справа в круглих дужках. Посилання на формули в тексті даються з вказівкою номера формули в дужках (наприклад, в формулі (3.1)). Нумерація формул проводиться в межах кожного розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою.

Ілюстрації виконується по тексту документу, або в кінці його. Вони нумеруються в межах кожного розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і номера ілюстрації, розділених крапкою. Ілюстрації можуть мати назву і пояснювальні дані. Номер ілюстрації і його назву розміщають після пояснень під ілюстрацією.

Текст записки може доповнюватись додатками, які розміщуються в кінці її. В тексті записки на всі додатки повинні бути посилання. Додатки розмішаються в черговості посилання на них. Кожен додаток починають з нового аркушу, зверху зліва аркуша пишуть слово „додаток” і його позначення і заголовок з великої букви. Позначення додатків проводиться великими буквами українського алфавіту (наприклад „додаток А”). Текст додатку може ділитись на розділи, підрозділи, пункти, які нумеруються в межах кожного додатку. Перед номером ставиться позначення цього додатку. Всі додатки перераховуються в змісті документу і вказують їх номери і заголовки.

Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиці. Назва таблиці, якщо вона є, розміщається над таблицею. Таблиці нумеруються арабськими цифрами в межах кожного розділу. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті з написанням слова „таблиця” і її номеру.

Таблиці зліва, справа і знизу обмежуються лініями. Заголовки граф пишуться паралельно стрічкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків граф. Висота строчок таблиці – не менше 8 мм.

Допускається розміщати таблицю вздовж довгої сторони листа.

Якщо строчки або графи таблиці виходять за формат аркушу, її ділять на частини, при цьому кожній частині таблиці повторюють її шапку і бокову графу. При поділі таблиці на частини допускається її шапку або бокову графу заміняти номером графи або стрічки. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і стрічки першої частини таблиці.

Слово „таблиця” вказують один раз справа над першою частиною таблиці. Над іншими частинами пишуть слова „продовження таблиці” і вказують номер таблиці.

Інтервали чисел в тексті записують словами „від” і „до”, якщо після чисел вказана одиниця фізичної величини або числа безрозмірні, і через риску – якщо числа є порядковими номерами. Наприклад:температура від 25 до 28°с; рисунки 1 – 3.

Цифрові значення показників проставляють на рівні останньої стрічки назви показника. Значення показника, приведене в вигляді тексту, записується на рівні першої стрічки назви показника. Цифри в графах таблиць пишуться так, щоб розряди чисел в графі були розміщені один під другим, і повинні мати однакову кількість знаків після коми, якщо вони відносяться до одного показника.