Ф інансування інноваційних проектів

10.1. Сутність інновацій та інноваційного процесу

10.2. Інноваційний проект та його основні складові

10.3. Обґрунтування доцільності фінансування інноваційних проектів

10.4. Особливості фінансування інноваційних про- ектів за участю венчурного капіталу

10.5. Роль банків у фінансовому забезпеченні інноваційних проектів

10.6. Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу

10.1. Сутність інновацій та інноваційного процесу

Життєздатність національної економіки значною мірою визначається масштабами та якістю наукових досліджень і новітніх технологій, що впроваджуються. У зв’язку з цим, у складний для України період становлення ринкових відносин украй важливим є не тільки збереження промислового потенціалу, а й його структурне перетворення з поступовим оновленням окремих ланок виробництва за рахунок використання технологій більш високого рівня — інновацій.

Сьогодні термін «інновація» став широко використовуватися в українській економіці як самостійно, так і для визначення таких споріднених понять, як «інноваційна діяльність», «інноваційний процес», інноваційне рішення» тощо. Уперше цей термін був введений австрійським економістом Й. Шумпетером у працях «Теорія економічного розвитку» (1912 р.) і «Капіталізм, соціалізм і демократія» (1942 р.). Й. Шумпетер зазначає, що інновація є головним джерелом прибутку: «Без розвитку немає прибутку, без прибутку немає розвитку». Таким чином, прибуток виникає з інновації, і вона, у свою чергу, спонукає підприємця вводити все нові й нові інновації і дає йому для цього необхідні кошти.

Слово «інновація» є синонімом нововведення і може використовуватися разом з ним. У літературі зустрічається кілька підходів до визначення сутності інновацій.

В одному разі нововведення характеризується як результат творчого процесу у вигляді нової продукції (техніки), технології, методу тощо; в іншому — як процес введення нових виробів, елементів, підходів, принципів замість діючих.

Інновація — це використання у тій або іншій сфері суспільної діяльності (виробництві, освіті тощо) результатів інтелектуальної праці, технологічних розробок, спрямованих на удосконалення соціально-економічної діяльності. Найважливішою ознакою інновацій в умовах ринкового господарства виступає новизна її споживчих властивостей. Значення терміна «інновація» залежить від конкретної мети дослідження, виміру або аналізу об’єкта.

Інновації можна розглядати і як якісні зміни у виробництві, вони можуть стосуватися техніки, технології, форм організації виробництва і управління. Інновації тісно взаємозв’язані і є якісною основою розвитку продуктивних сил, підвищення ефективності виробництва. За своїм характером інноваційна діяльність — одна з форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу (НТП) у виробництво та соціальну сферу. Вона передбачає виробництво і поширення принципово нових видів техніки і технологій, реалізацію довгострокових науково-технічних програм, фінансування фундаментальних досліджень.

Характерними рисами інновацій, що відрізняють їх від незнач­них кількісних змін у технічній базі виробництва (дрібних техніч- них удосконалень), є якісний стрибок унаслідок реалізації винаходів (критерій новизни), а також високий економічний та соціаль- ний ефект від інновацій (критерій ефективності).

Основними критеріями класифікації інновацій є:

1. комплексність набору класифікаційних ознак, що враховуються для аналізу та кодування;

2. можливість кількісного (якісного) визначення критерію;

3. наукова новизна і практична цінність ознаки класифікації, що застосовується.

З урахуванням данних критеріїв інновації класифікують за ознаками, наведеними у табл. 10.1.

Впровадження інновацій тільки тоді закінчується успіхом, коли ефект для економіки та суспільства (у широкому розумінні) суттєво перевершує поточні витрати, і інновація використовується протягом значного періоду часу. При цьому необхідно враховувати і побічні, другорядні ефекти інновації, які часто чинять негативний вплив, наприклад на навколишнє середовище.

Згідно із Законом України «Про інноваційну діяльність» від 4 лип­ня 2002 р. № 40-IV інновації — це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Значення терміна «інновація» залежить від конкретної мети дослідження, вимірювання або аналізу об’єкта. У зв’язку з цим вирізняють такі основні типи інновацій:

• товарна інновація — введення нового продукту;

• технологічна інновація — введення нового методу виробництва;

• ринкова інновація — створення нового ринку товарів або послуг;

• маркетингова інновація — освоєння нового джерела постачання сировини або напівфабрикатів;

• управлінська інновація — реорганізація структури управління;

• соціальна інновація — запровадження заходів щодо покращання життя населення;

• екологічна інновація — запровадження заходів щодо охорони навколишнього середовища.

Таблиця 10.1