4.Контрольні питання для самопідготовки.

Якість самопідготовки можна перевірити, відповівши на запитання:

- для яких верстатів та операцій можна використати УДГ ?

- які основні схеми настроювання УДГ ?

- у яких випадках використовується кожна з схем ?

- як працює кожна з схем настроювання ?

- з яких основних частин складається УДГ ?

- призначення кожної з основних частин УДГ ?

- у змозі лі Ви нарисувати усі чотири основні кінематичні схеми

настроювання УДГ ?

5. Список рекомендованої літератури

5.1 . Кучер И.М. Металлорежущие станки. М.: Машиностроение,

изд. 2-е, 1970-718 с.

2. Локтев С.П. Металлорежущие станки. М.: Машиностроение,1982-292с.

3. Кучер А.М., Киватицкий М.М., Покровский А.А. Металлорежущие

станки. Альбом кинематических схем. М.: Машиностроение, 1963-252 с.

1972-270 с.

5.4. Металлорежущие станки и автоматы. Учебник для машиностроительных

вузов. / Под ред. А.С.Проникова.-М.: Машиностроение, 1981.-479 с.

Практична робота №4. Синтез кінематичної структури та підбір моделі верстату за заданими: конфігурації оброблювальної поверхні та типу виробництва деталі.

1.Мета роботи: практичне засвоєння методики підбору оптимальних моделей верстатів для обробки заданих поверхонь деталі.

2.Порядок виконування роботи.

0. 2.1. До заданого типу виробництва прийняти за рекомендаціями належний

1. вид верстату: універсальний, з ЧПК, напівавтомат, автомат, агрегатний,

2. спеціалізований, спеціальний, оброблювальна позиція автоматичної

3. лінії.

2.2. По виду оброблювальної поверхні знайти усі варіанти вироблювальних

ліній. Розбити вироблювальні лінії кожного варіанту по належності до

рухів виконуючих органів верстату та формі ріжучого леза (ріжучих

лез) інструменту.

2.3. Вибрати варіант, де напрямні верстату – прямі лінії, рухи виконуючих

органів найпростіші та рівномірні, а верстат може формоутворювати

задану поверхню у якнайбільшого числа технічних груп деталей.

Визначити групу та тип верстату.

2.4. За вибраним варіантом скласти кінематичну структуру верстату та

записати рівняння розрахункових переміщень.

2.5. За таблицями довідників підібрати модель верстату за вибраною групою,

типом, розмірами деталі та оброблювальної поверхні.

2.6. Зробити висновки, оформити та захистити звіт з роботи.

3. Методичні вказівки до виконання роботи.

3.1. Характеристика виду обладнання яке використовується

у виробництві.

Для різних типів виробництва характерне використовування відповідних видів обладнання. Межі використання того чи іншого виду верстатів нечіткі, ще й залежать від наявності на підприємстві конкретної верстатної бази і тому рекомендації не є безумовними. Але у першому приближенні можна користуватися даними таблиці 1 (враховуються також вимоги до розмірній та просторовій точності оброблювальних поверхонь деталі).

Таблиця 1

Рекомендоване використання видів верстатів.

Тип виробництва	Вимоги до оброблюваної поверхні	Вид верстатів	Примітки
Індивідуальний	Низькі Середні Високі	У У У або ПК
Дрібносерійний	Низькі Середні Високі	У або ПК У або ПК ПК
Середньосерійний	Низькі Середні Високі	Н/А Н/А, СЗ ПК, СЗ
Крупносерійний	Низькі Середні Високі	Н/А, А, А2 А, Аг, СЗ, Сn А, Аг, Сn
Масовий	Низькі Середні Високі	А, Ал, Аг А, Ал, СЗ А, Ал, Сn

Позначки: У – універсальний, ПК – з ЧПК, Н/А – напівавтомат, А – автомат,

А_г – агрегатний, С_З – спеціалізований, С_n – спеціальний, А_л – оброблювана позиція автоматичної лінії.