Лабораторна робота № 1

Основні частини, рухи, кінематичний аналіз та

настроювання токарно – гвинторізних верстатів.

1. Мета роботи.

1.1. Ознайомлення та вивчення устрію, призначення та взаємодії механізмів

токарно-гвинторізних верстатів.

1.2 Вивчення області технологічного використання цих верстатів.

1.3. Отримання практичних навичок аналізу кінематичних схем токарно-

гвинторізних верстатів.

1.4. Вивчення основних прийомів настроювання токарно-гвинторізних

верстатів.

2. Послідовність виконання роботи.

2.1. Самостійно, до початку проведення лабораторної роботи, по приложенню 1

ознайомитися із загальним видом, конструкціями токарно-гвинторізних

верстатів, органами керування, механізмами регулювання та запобігаючими

пристроями. По лекційному матеріалу запам”ятати їх кінематичну структуру.

На лабораторній роботі:

2.2. Ознайомитися з видами робіт, що виконуються на верстатах і інструментами,

що застосовуються.

2.3. Вивчити основні кінематичні ланцюги верстатів та їхній взаємозв’язок.

2.4. Вивчити основні прийоми настроювання верстатів на точіння, розточування,

підрізання торцу, свердлування, нарізання різі.

2.5. Заміряти робочу зону верстату моделі 16К20 та скласти схему налагоджу-

вання на обробку поверхонь за індивідуальним варіантом.

2.6.Скласти та захистити звіт з лабораторної роботи.

3. Обладнання, пристрої, інструмент.

- загальні види, опис та кінематичні схеми верстатів моделей:

1К62, 1К620, 16К20;

- Токарно – гвинторізні верстати моделей: 1к62, 16к20;

- стенд з коробкою швидкостей верстату моделі 16К20Ф3Т1;

- стенди з кінематичними схемами верстатів моделей: 1К62, 16К20;

- трьохкулачковий самоцентруючий патрон;

-прохідний, підрізний, відрізний, прорізний, фасонний, різьбовий,

розточувальний різці ( з пластинами твердого сплаву Т15 К6 ),

свердло центрувальне, свердло спиральне, зенкер;

- штангенциркуль 0 – 125 ШЦ – 1;

- лінійка 0-500

4. Методичні вказівки до виконання роботи

4.1. Загальні відомості і технічна характеристика верстату.

Найбільш розповсюдженими верстатами токарної групи є токарно – гвинторізні верстати ( див. приложення 1).

Основними розмірами, що характеризують цей тип верстатів є:

• висота центрів верстату над станиною, яка визначає найбілший діаметр

деталі, що оброблюється;

– відстань між центрами при крайньому положенні задньої бабки, що показує найбільшу довжину деталі, що може оброблюватися.

В залежності від висоти центрів, токарно – гвинторізні верстати поділяються на легкі верстати, у яких висота центрів до 150 мм, середні – з висотою 150 – 300 мм та крупні – з висотою центрів більш 300 мм.

Розглянемо устрій універсального токарно – гвинторізного верстату моделі 16К20 ( 1- перша група верстатів, 6- тип - токарно-гвинтороізні верстати, К- мо-

дифікація базової моделі, 20- висота центрів - 200 мм).

Верстат призначено для обробки зовнішніх та унутрішніх циліндричних, конічних та фасонних поверхонь обертання: повздовжнього та поперечного точіння та розточування, обробки конусів, підрізання торцових поверхонь, обробки канавок, свердлування, зенкерування та розгортування отворів з боку вільного торцу заготовки, нарізання різноманітних резьб і т. і.