
- •1. Історичні передумови європейської інтеграції.
- •1. Европейская интеграция на основе религиозного объединения:
- •2. Реалізація ідеї європейської інтеграції після Другої світової війни. Етапи формування і розвитку Європейських співтовариств і Європейського Союзу.
- •2001 Г. Ниццский договор о внесении изменений и дополнений в договор о ес, договор об учреждении европейских сообществ и некоторых связанных с ним актов. Цель – совершенствование института ес.
- •4. Правове регулювання відносин Європейського Союзу з Європейською асоціацією вільної торгівлі. Правовий статус Європейського економічного простору.
- •5. Лісабонська угода: основні напрямки у реформуванні Європейського Союзу.
- •6. Завдання, цілі Європейського Союзу їх прикладне значення.
- •7. Принципи у Європейському Союзі
- •8. Цінності Європейського Союзу та їх правове значення.
- •9. Правосуб'єктність Європейського Союзу. Еволюція правосуб’єктності єс.
- •10. Компетенція Європейського Союзу: юридичні джерела, види компетенції, юридичні процедури розширення компетенції єс.
- •11. Політична природа Європейського Союзу. Проблема «дефіциту демократії» в Європейському Союзі.
- •13. Правовий статус держав-членів Європейського Союзу. Питання про суверенітет держав-членів єс.
- •1. Государство вступая в ес, лишается части своих суверенных прав.
- •2. Ничего не лишается, наоборот укрепляется, происходит перераспределение полномочий.
- •14. Набуття членства у Європейському Союзі: вимоги до держав-кандидатів і процедура.
- •15. Правова природа договорів про вступ нових держав у єс.
- •16. Припинення членства у Європейському Союзі. Умови та можливості.
- •17. Призупинення членства у єс. Підстави та процедура.
- •18. Громадянство Європейського Союзу. Правовий статус громадян єс.
- •19. Політичні права громадян Європейського Союзу.
- •20. Права людини в праві єс.
- •21. Хартія Європейського Союзу про основоположні права і свободи. Структура. Юридична сила.
- •22. Фінансування Європейського союзу. Бюджет єс
- •23. Роль національного права у функціонуванні єс
- •24. Правове регулювання взаємовідносин Європейського союзу з Україною. Угода про партнерство та співробітництво
- •26. Інституційна структура єс: загальні принципи побудови і функціонування.
- •27. Європейський парламент (єп): склад і порядок формування, правовий статус депутатів, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.
- •28. Рада єс (рєс) (Рада міністрів єс): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи. Президентство єс.
- •29. Європейська Комісія (єк): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.
- •30. Законодавчий процес в єс: основні процедури прийняття рішень.
- •31. Європейська Рада (єр): склад, повноваження, порядок роботи і прийняття рішень. Верховний представник єс(ВпЄс) з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.
- •1.2 Верховний представник з питань закордонної політики та безпеки.
- •32.Рахункова палата(рп): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень.
- •33. Європейський Центральний Банк (єцб): склад, і порядок формування, організаційна структура, порядок роботи, юридична сила рішень
- •34. Омбудсмен: порядок призначення, повноваження, , юридична сила рішень.
- •35.Економічний і соціальний комітет(еск): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень
- •37. Агенції єс
- •38. Судова система єс: принципи побудови, ланки і їх взаємодія
- •39. Суд єс: склад і порядок формування, структура, правовий статус суддів і генеральних адвокатів
- •40. Загальний суд: склад і порядок формування, структура, юрисдикція. Оскарження рішень.
- •41. Юрисдикція Суду єс
- •42. Прямі позови в суді єс проти держав-членів.
- •43.Прямі позови в суді єс проти інститутів єс: скасування правових актів внаслідок оскарження їх законності, оскарження бездіяльності.
- •44. Звернення національних судів держав-членів до Суду єс за преюдиціальною постановою (висновком)
- •45. Порядок розгляду справ і прийняття рішень Судом эс. Виконання рішень Судом єс
- •46. Право Європейського Союзу: поняття, структура, дія в часі та в просторі, співвідношення з поняттям «європейське право»
- •47. Співвідношення права єс з національним правом держав- членів і міжнародним публічним правом
- •48. Джерела права єс: види та ієрархія. Зміст поняття («здобуток Співтовариства»)
- •49. Загальна характеристика Договору про єс: структура, зміст, порядок прийняття та внесення змін
- •50. Загальна характеристика Договору про функціонування Єс: структура зміст, порядок прийняття та внесення змін.
- •2. Спрощена процедура перегляду
- •51 Регламент і директива як джерело права єс
- •52.Принципи пропорційності в єс
- •54.Індивідуальні та рекомендаційні акти єс:види і юр. Сила
- •55.Міжнародні договори як джерело права єс
- •56.Питання про існування правила прецеденту щодо рішень суду єс
- •58. Принцип верховенства права Європейських співтовариств щодо національного права держав-членів
- •59. Пряма дія права єс у національних правоворядках держав-членів поняття, умови визнання, правові наслідки, відмінність від прямого застосування
- •60. Оприлюднення джерел права єс. Офіційні мови єс.
- •61. Відповідальність держав-членів перед фізичними і юридичними особами за порушення права єс
- •62. Відповідальність Європейського Союзу перед приватними особами за поршення права єс
- •63. Захист права єс у національних судах держав-членів.
41. Юрисдикція Суду єс
Суд Европейского Союза обладает обязательной юрисдикцией в отношении государств – членов ЕС.
Юрисдикция Суда ЕС по своему содержанию включает в себя следующие группы полномочий:
· Разрешение споров из правоотношений, возникающих на основании норм учредительных договоров и законодательства ЕС (прямая юрисдикция). Дела прямой юрисдикции – это споры, возникающие в ходе претворения в жизнь норм европейского права. В большинстве случаев это дела искового производства. Одна из сторон (истец) привлекает другую сторону (ответчика) к суду за предполагаемое нарушение юридической нормы Европейского Союза, а также ее субъективного права или интереса (например, в исках о возмещении вреда, причиненного частным лицам). По общему правилу Суд ЕС не рассматривает иски к частным лицам, а также к должностным лицам государств – членов ЕС;
· Рассмотрение запросов судебных органов государств – членов ЕС, которые сталкиваются с проблемами толкования и применения норм права ЕС (преюдициальная юрисдикция). Если национальный суд сталкивается с необходимостью применить норму права ЕС, то он может, а в ряде случаев обязан сначала обратиться в Суд ЕС за официальным разъяснением. В отличие от дел прямой юрисдикции, Суд в данном случае не выносит решения по существу конфликта – это делает национальный суд на основании собственной оценки фактических обстоятельств дела. В данном случае функция Суда ЕС заключается в разрешении правовой неясности, с которой сталкиваются органы правосудия государств – членов ЕС в ходе применения юридических норм ЕС;
· Разбирательство дела в порядке предварительного контроля. В делах предварительного контроля Суд рассматривает правомерность юридических актов на этапе подготовки проекта решения. Сюда относятся, в первую очередь, запросы о соответствии учредительному договору подписанных, но еще не вступивших в силу соглашений ЕС с третьими лицами и международными организациями – предварительный контроль международных договоров, аналогичный существующему во Франции.
К сфере предварительного контроля Суда ЕС можно также отнести следующие категории дел:
· Дела о снятии иммунитета с судей и генеральных адвокатов. Соответствующее решение Суд может вынести как по собственной инициативе, так и на основании обращения заинтересованных государств – членов ЕС в случае совершения членом Суда правонарушения;
· Дела о снятии иммунитета с имущества ЕС. Здания и помещения ЕС являются неприкосновенными. Государства – члены ЕС, на территории которых расположено имущество Союза, в.т.ч. денежные активы, могут применять к этому имуществу меры принудительного характера (реквизиция, конфискация и т.д.) лишь с разрешения Суда ЕС, полученного заблаговременно;
· Проверка законности процедуры привлечения государств – членов ЕС к ответственности за нарушение общих принципов права ЕС.
Исходя из вышеперечисленного, можно сделать вывод, что Суд Европейского Союза наделен достаточно широким кругом полномочий: он осуществляет функции, характерные для конституционного, гражданского, арбитражного и административного судопроизводства. Кроме того, Суд ЕС выступает также и как консультативный орган, заключению которого придается особая юридическая сила.