Дієслово

Використовуючи дієслова у професійному мовленні, слід пам’ятати, що:

1. Стилістично нейтральні форми інфінітива на –ти (вболівати, майструвати, виступати, шити) не мають функціональних обмежень. Варіантні форми на –ть (співать, стрибать, шукать) вживаються тільки в розмовному й художньому стилях.

2. Стилістично розрізняються форми першої особи множини (розуміємо – розумієм, бачимо – бачим, радіємо – радієм) і форми третьої особи однини (співає – співа, виглядає – вигляда, поливає – полива). Перші з наведених варіантів є стилістично нейтральними, другі вживаються у розмовному мовленні та художній літературі.

3. Ненормативними є форми на зразок сердюсь, сидю, тремтю, говоре, хотять. Літературній нормі української мови відповідають форми серджусь, сиджу, тремчу, говорить, хочуть.

4. Дієслово бути в усіх особах однини і множини вживається у формі є: Доповідь є однією з найпоширеніших форм публічних виступів. Найважливішою функцією маркетингу є маркетингові дослідження. Іноді під впливом російської мови замість форми є у ролі зв’язки використовуються особові форми дієслова являтися: Підприємство являється юридичною особою. Вони являються моїми найкращими друзями. Така заміна є порушенням норми. В українській мові дієслово являтися не використовується як зв’язка, воно вживається із значенням з’являтися, примарюватися, снитися.

5. Дієслова доконаного виду утворюють просту (синтетичну) форму майбутнього часу: побачу, відпочинеш, сконструюють. Дієслова недоконаного виду мають синтетичну й аналітичну форми майбутнього часу: буде проводитись / проводитиметься, будуть контролювати / контролюватимуть, буде визначати / визначатиме, буде забезпечуватись / забезпечуватиметься, будемо забезпечувати / забезпечуватимемо. В офіційно-діловому й науковому стилях уживаються обидві форми. В інших стилях перевага надається простим формам дієслова: снідатимемо, танцюватимеш, пропонуватимуть.

Дієслівні форми

ДІЄПРИКМЕТНИК – це особлива форма дієслова, що поєднує в собі дієслівні ознаки з прикметниковими. Як і дієслово, називає дію, має доконаний чи недоконаний вид, буває перехідним і неперехідним, активним і пасивним. Як і прикметник, називає ознаку предмета, має форму відмінка, роду й числа. Дієприкметники виражають не просто ознаку предмета (як прикметники), а ознаку за виконуваною дією. Ще однією відмінністю дієприкметників від прикметників є здатність керувати іменником, пор.: прикметники високий будинок, якісний ремонт і дієприкметники підготовлений (де?) у департаменті, насичений (чим?) киснем.

Використовуючи дієприкметники у професійному мовленні, слід особливу увагу звертати на такі моменти:

1. На відміну від російської мови, в українській відсутні форми активних дієприкметників минулого часу на -ш-, -вш-, пор.: посиневший, застывший, пришедший, приехавший. Перекладаються вони, як правило, описово – зворотом або формами на -лий: який прийшов, який приїхав, посинілий, застиглий.

2. Активні дієприкметники теперішнього часу сучасній україн­ській мові не властиві. Слова із суфіксами -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) радіючий, голосуючий, малюючий, співа­ючий, їдучий, бажаючий тощо є штучними утвореннями. Їх варто залежно від значення замінювати прикметниками, іменниками або зворотами (див. таблицю).

Російська мова	Українська мова			Порушення норми
дієприкметник	що+дієслово	прикметник	іменник
исполняющий	що виконує	виконавчий	виконувач	виконуючий
заведующий	що завідує	завідувальний	завідувач	завідуючий
руководящий	що керує	керівний	керівник	керуючий
командующий	що командує	командувальний	командувач	командуючий
действующий	що діє	діяльний	діяч	діючий

Часто трапляються помилки під час перекладу російського слова следующий, яке може бути і дієприкметником, і прикметником. Дієприкметник следующий залежно від значення передається в українській мові описовою конструкцією із сполучником, прикметником або займенником: следую­щий через станицю поїзд – поїзд, що проходить через станцію; сле­дующий советам врача пациент – пацієнт, який слухає порад лікаря; следующие из сказанного выводы – висновки, що випливають із сказаного, следующая остановка – наступна зупинка; следующие вопросы – такі питання і т. ін. Прикметник следующий має такі українські відповідники: наступний, дальший, другий. У значенні займенника (як правило, перед перерахуванням або поясненням) це слово передається займенником такий. Речення Сегодня будут рассмотрены следующие вопросы українською перекладається так: Сьогодні розглядатимуться такі питання.

ДІЄПРИСЛІВНИК – особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію або стан, що супроводжують іншу дію або стан, названі дієсловом: написавши, створивши, працюючи, думаючи.

Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -учи- , -ючи-, -ачи-, -ячи-: пишучи, працюючи, лежачи, стоячи. Форми лежа, сидя, стоя є порушенням норми. Дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфікса -вши- (-ши-): написавши, принісши, зробивши.

Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії: Якщо не подумаєш, то й кілочка не затешеш – Не подумавши, й кілочка не затешеш. Дія, що виражається дієприслівником, має стосуватися підмета. Речення на зразок Проходячи ботанічним садом, мою увагу привернули рідкісні у нас деревця мигдалю побудоване неправильно, оскільки в ньому кожна дія стосується іншого діяча: я проходив, деревця привернули увагу. З цього речення виходить, що Ботанічним садом проходили рідкісні деревця мигдалю. Речення слід перебудувати в такий спосіб: Проходячи ботанічним садом, я звернув увагу на рідкісні у нас деревця мигдалю.

Дієприслівник не може приєднуватися до пасивної конструкції: Працюючи рік, роман був завершений. Докладаючи всіх зусиль, урожай збирається без утрат.

Слід відрізняти дієприслівники від близьких за звучанням ненормативних активних дієприкметників, пор.: Працюючі студенти і Працюючи в бібліотеці, студенти підвищують свій інтелектуальний рівень.

Контрольні запитання

1. Назвіть основні правила використання дієслів у професійному мовленні.

2. Наведіть найтиповіші помилки творення дієприкметників, назвіть шляхи усунення помилок.

3. Як творяться дієприслівники? Назвіть особливості їх використання в текстах.