
- •Передмова
- •Частина 1
- •Іменник
- •3. Категорія відмінка.
- •Числівник Відмінювання
- •Прикметник
- •Вищий ступінь порівняння
- •Найвищий ступінь порівняння
- •Займенник
- •Дієслово
- •Дієслівні форми
- •Прийменникові конструкції [3]
- •І. Прийменники, що передають відношення мети
- •II. Прийменники, що виражають причинові відношення
- •III. Прийменники, що виражають часові відношення
- •IV. Прийменники, що виражають просторові відношення
- •V. Прийменники, що передають відношення відповідності
- •VI. Прийменники, що передають допустові відношення
- •VII. Прийменники, що передають об’єктні відношення
- •Порядок слів у реченні
- •Однорідні члени речення
- •1. Поділ на однорідні члени речення мусить мати одну підставу.
- •2. Члени однорідного ряду мають виключати один одного, тобто однорідний ряд — це видові поняття, об'єднані родовим.
- •3. При побудові однорідного ряду потрібно враховувати повноту поділу.
- •Координація присудка з підметом
- •Складні випадки керування
- •Частина 2
- •Розділ 2. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •Олексієнка Сергія Петровича
- •20.06.2012 М. Харків
- •Використана й рекомендована література
Дієслово
Використовуючи дієслова у професійному мовленні, слід пам’ятати, що:
1. Стилістично нейтральні форми інфінітива на –ти (вболівати, майструвати, виступати, шити) не мають функціональних обмежень. Варіантні форми на –ть (співать, стрибать, шукать) вживаються тільки в розмовному й художньому стилях.
2. Стилістично розрізняються форми першої особи множини (розуміємо – розумієм, бачимо – бачим, радіємо – радієм) і форми третьої особи однини (співає – співа, виглядає – вигляда, поливає – полива). Перші з наведених варіантів є стилістично нейтральними, другі вживаються у розмовному мовленні та художній літературі.
3. Ненормативними є форми на зразок сердюсь, сидю, тремтю, говоре, хотять. Літературній нормі української мови відповідають форми серджусь, сиджу, тремчу, говорить, хочуть.
4. Дієслово бути в усіх особах однини і множини вживається у формі є: Доповідь є однією з найпоширеніших форм публічних виступів. Найважливішою функцією маркетингу є маркетингові дослідження. Іноді під впливом російської мови замість форми є у ролі зв’язки використовуються особові форми дієслова являтися: Підприємство являється юридичною особою. Вони являються моїми найкращими друзями. Така заміна є порушенням норми. В українській мові дієслово являтися не використовується як зв’язка, воно вживається із значенням з’являтися, примарюватися, снитися.
5. Дієслова доконаного виду утворюють просту (синтетичну) форму майбутнього часу: побачу, відпочинеш, сконструюють. Дієслова недоконаного виду мають синтетичну й аналітичну форми майбутнього часу: буде проводитись / проводитиметься, будуть контролювати / контролюватимуть, буде визначати / визначатиме, буде забезпечуватись / забезпечуватиметься, будемо забезпечувати / забезпечуватимемо. В офіційно-діловому й науковому стилях уживаються обидві форми. В інших стилях перевага надається простим формам дієслова: снідатимемо, танцюватимеш, пропонуватимуть.
Дієслівні форми
ДІЄПРИКМЕТНИК – це особлива форма дієслова, що поєднує в собі дієслівні ознаки з прикметниковими. Як і дієслово, називає дію, має доконаний чи недоконаний вид, буває перехідним і неперехідним, активним і пасивним. Як і прикметник, називає ознаку предмета, має форму відмінка, роду й числа. Дієприкметники виражають не просто ознаку предмета (як прикметники), а ознаку за виконуваною дією. Ще однією відмінністю дієприкметників від прикметників є здатність керувати іменником, пор.: прикметники високий будинок, якісний ремонт і дієприкметники підготовлений (де?) у департаменті, насичений (чим?) киснем.
Використовуючи дієприкметники у професійному мовленні, слід особливу увагу звертати на такі моменти:
1. На відміну від російської мови, в українській відсутні форми активних дієприкметників минулого часу на -ш-, -вш-, пор.: посиневший, застывший, пришедший, приехавший. Перекладаються вони, як правило, описово – зворотом або формами на -лий: який прийшов, який приїхав, посинілий, застиглий.
2. Активні дієприкметники теперішнього часу сучасній українській мові не властиві. Слова із суфіксами -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) радіючий, голосуючий, малюючий, співаючий, їдучий, бажаючий тощо є штучними утвореннями. Їх варто залежно від значення замінювати прикметниками, іменниками або зворотами (див. таблицю).
Російська мова |
Українська мова |
Порушення норми |
||
дієприкметник |
що+дієслово |
прикметник |
іменник |
|
исполняющий |
що виконує |
виконавчий |
виконувач |
виконуючий |
заведующий |
що завідує |
завідувальний |
завідувач |
завідуючий |
руководящий |
що керує |
керівний |
керівник |
керуючий |
командующий |
що командує |
командувальний |
командувач |
командуючий |
действующий |
що діє |
діяльний |
діяч |
діючий |
Часто трапляються помилки під час перекладу російського слова следующий, яке може бути і дієприкметником, і прикметником. Дієприкметник следующий залежно від значення передається в українській мові описовою конструкцією із сполучником, прикметником або займенником: следующий через станицю поїзд – поїзд, що проходить через станцію; следующий советам врача пациент – пацієнт, який слухає порад лікаря; следующие из сказанного выводы – висновки, що випливають із сказаного, следующая остановка – наступна зупинка; следующие вопросы – такі питання і т. ін. Прикметник следующий має такі українські відповідники: наступний, дальший, другий. У значенні займенника (як правило, перед перерахуванням або поясненням) це слово передається займенником такий. Речення Сегодня будут рассмотрены следующие вопросы українською перекладається так: Сьогодні розглядатимуться такі питання.
ДІЄПРИСЛІВНИК – особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію або стан, що супроводжують іншу дію або стан, названі дієсловом: написавши, створивши, працюючи, думаючи.
Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -учи- , -ючи-, -ачи-, -ячи-: пишучи, працюючи, лежачи, стоячи. Форми лежа, сидя, стоя є порушенням норми. Дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфікса -вши- (-ши-): написавши, принісши, зробивши.
Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії: Якщо не подумаєш, то й кілочка не затешеш – Не подумавши, й кілочка не затешеш. Дія, що виражається дієприслівником, має стосуватися підмета. Речення на зразок Проходячи ботанічним садом, мою увагу привернули рідкісні у нас деревця мигдалю побудоване неправильно, оскільки в ньому кожна дія стосується іншого діяча: я проходив, деревця привернули увагу. З цього речення виходить, що Ботанічним садом проходили рідкісні деревця мигдалю. Речення слід перебудувати в такий спосіб: Проходячи ботанічним садом, я звернув увагу на рідкісні у нас деревця мигдалю.
Дієприслівник не може приєднуватися до пасивної конструкції: Працюючи рік, роман був завершений. Докладаючи всіх зусиль, урожай збирається без утрат.
Слід відрізняти дієприслівники від близьких за звучанням ненормативних активних дієприкметників, пор.: Працюючі студенти і Працюючи в бібліотеці, студенти підвищують свій інтелектуальний рівень.
Контрольні запитання
Назвіть основні правила використання дієслів у професійному мовленні.
Наведіть найтиповіші помилки творення дієприкметників, назвіть шляхи усунення помилок.
Як творяться дієприслівники? Назвіть особливості їх використання в текстах.