- •Передмова
- •Частина 1
- •Іменник
- •3. Категорія відмінка.
- •Числівник Відмінювання
- •Прикметник
- •Вищий ступінь порівняння
- •Найвищий ступінь порівняння
- •Займенник
- •Дієслово
- •Дієслівні форми
- •Прийменникові конструкції [3]
- •І. Прийменники, що передають відношення мети
- •II. Прийменники, що виражають причинові відношення
- •III. Прийменники, що виражають часові відношення
- •IV. Прийменники, що виражають просторові відношення
- •V. Прийменники, що передають відношення відповідності
- •VI. Прийменники, що передають допустові відношення
- •VII. Прийменники, що передають об’єктні відношення
- •Порядок слів у реченні
- •Однорідні члени речення
- •1. Поділ на однорідні члени речення мусить мати одну підставу.
- •2. Члени однорідного ряду мають виключати один одного, тобто однорідний ряд — це видові поняття, об'єднані родовим.
- •3. При побудові однорідного ряду потрібно враховувати повноту поділу.
- •Координація присудка з підметом
- •Складні випадки керування
- •Частина 2
- •Розділ 2. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •Олексієнка Сергія Петровича
- •20.06.2012 М. Харків
- •Використана й рекомендована література
Прикметник
Використовуючи прикметники у професійному мовленні, слід пам’ятати, що:
1. В українській мові розрізняють два ступені порівняння прикметників – вищий і найвищий, які можуть виражатися простою (синтетичною) і складеною (аналітичною) формами. Ступені порівняння властиві тільки якісним прикметникам.
Вищий ступінь порівняння
Проста форма вищого ступеня утворюється додаванням суфіксів -іш- або -ш- до основи чи кореня звичайної форми прикметників: надійний – надійніший, могутній – могутніший, тонкий – тонший або тонкіший, довгий – довший. Кілька прикметників утворюють просту форму вищого ступеня порівняння суплетивно (від іншої основи): поганий – гірший, гарний – кращий, великий – більший, малий – менший.
Складена форма вищого ступеня утворюється поєднанням слів більш, менш і звичайної форми якісних прикметників: більш дошкульний, менш важливий, менш вередливий.
В українській мові нормі відповідає вживання вищого ступеня порівняння з прийменниками від, за, порівняно з, проти або зі сполучниками ніж, як, наприклад: Воля дорожча за життя. Морська миля майже вдвічі довша від кілометра. Проти першого курсу ми набагато серйозніші. Дисципліна у групі порівняно з минулим роком стала кращою. Алюміній поширеніший у природі, ніж залізо. Найуживанішими є стилістично нейтральні конструкції з прийменником від і сполучником ніж. Рідше вживаються конструкції із сполучником як, що також відзначаються стилістичною нейтральністю. Сполучення вищого ступеня порівняння з прийменниками за і проти характерне для розмовного мовлення. Науковим й офіційно-діловим стилями обмежене використання конструкцій з прийменником порівняно з. Порушенням літературної норми є поєднання вищого ступеня прикметника з родовим відмінком іменника без прийменника (хрін редьки не солодший; яблуня вища груші) або вживання вищого ступеня з відносно-питальним займенником чим (я спокійніший, чим ти). Треба: Хрін від редьки не солодший; яблуня вища за грушу; я спокійніший, ніж ти. Ці помилки виникають під впливом російської мови, у якій такі конструкції становлять літературну норму (день длиннее ночи; эта книга интереснее, чем та).
Поширеною помилкою також є неправильне узгодження простої форми вищого ступеня: Мій брат вище, ніж ти; Валя стала набагато серйозніше; Ці яблука дешевше від тих. У цих реченнях потрібно використати форми вищий, серйозніша (серйознішою), дешевші, оскільки в українській мові проста форма вищого ступеня має категорії роду, числа, відмінка і мусить узгоджуватися за ними. Зазначена помилка виникає під впливом російської мови, в якій, на відміну від української, проста форма вищого ступеня не змінюється за родами, числами, відмінками, пор.: Вечер сегодня теплее, чем вчерашний. Их дом больше, чем у нас. Від відмінюваних ступеневих форм прикметника потрібно відрізняти невідмінювані прислівникові форми, наприклад: Краще своє латане, ніж чуже хватане (прислів’я); Краще гірка правда, ніж солодка брехня (прислів’я). У наведених реченнях слово краще – це прислівник, який, звичайно, не узгоджується з підметом.