Задній мозок

Задній мозок (metencephalon) складається із двох частин: вентральної — варолієвого моста і дорзальної — мозочка.

Міст, або вароліїв міст (pons Varolii) — поперечне біле масивне потовщення овальної форми розташоване між довгастим і середнім мозком (рис. 30). Спереду міст відмежований поперечною борозною від ніжок середнього мозку, а бічні частини його переходять у середні ніжки мозочка. На межі між мостом і середніми ніжками мозочка з обох боків відходять корінці трійчастого нерва (V пара). Крім того від моста відходять також VI — VIII пари черепномозкових нервів: відвідний нерв (VI пара) — між мостом і пірамідками довгастого мозку по боках від середньої лінії. Ще далі вбік між мостом і оливами — поруч на тому і другому боці ще два нерви — лицевий (VII пара) і переддверно-завитковий (VIII пара).

Вентральна поверхня моста опукла. На ній знаходиться поздовжня борозна, в якій розміщена основна мозкова артерія. Дорзальна поверхня входить до складу дна четвертого шлуночка мозку і утворює верхню частину ромбоподібної ямки (рис. 31).

Внутрішня будова моста нагадує будову довгастого мозку, тобто містить ділянки сірої і білої речовини. Основну масу моста становить біла речовина, серед якої знаходяться скупчення клітин — ядра. В складі моста розрізняють вентральну частину — основу і дорзальну частину — покришку. На межі між основою і покришкою моста розміщені волокна трапецієподібного тіла, яке є частиною слухових провідних шляхів.

Впоперек основи йдуть, перехрещуючись один з одним, пучки нервових волокон, що утворюють середні ніжки мозочка. Між цими волокнами проходять поздовжні пучки волокон пірамідальних шляхів.

Невеликі скупчення сірої речовини в основі моста називаються ядрами моста. В цих ядрах закінчуються волокна кірково-мостового тракту, що приходять сюди від кори головного мозку, і починаються волокна мосто-мозочкового тракту, які ідуть до мозочка. Отже, через ядра моста кора головного мозку з’єднується з мозочком.

В покришці моста проходять як висхідні, так і низхідні провідні шляхи. Тут розташована ретикулярна формація і ядра V, VI, VII, VIII пар черепномозкових нервів.

Мозочок (cerebellum) міститься в задній черепній ямці, під потиличними частками великих півкуль, над довгастим мозком (рис. 27).

Рис. 27. Відділи головного мозку (сагітальний розріз головного мозку дорослої людини):

 1 — довгастий мозок;

 2 — міст;

 3 — мозочок;

 4 — четвертий шлуночок;

 5 — середній мозок;

 6 — водопровід мозку;

 7 — чотиригорбикове тіло;

 8 — ніжка мозку;

 9 — зоровий горб;

 10 — сірий горб;

 11 — гіпофіз;

 12 — шишкоподібна залоза;

 13 — кінцевий мозок;

 14 — мозолисте тіло.

В мозочку розрізняють дві опуклі півкулі (праву і ліву) і вузеньку середню частину, що з’єднує їх, — черв’ячок (рис. 32). Черв’ячок філогенетично є більш давнім утворенням, а півкулі мозочка розвинулися значно пізніше, і є порівняно новими його структурами. Поверхні півкуль і черв’ячка мають велику кількість дугоподібних борозен та закруток. Борозни поділяють півкулі на часточки.

Рис. 32. Мозочок (зовнішня будова):

 1 — півкулі мозочка;

 2 — черв’ячок;

 3 — середні ніжки мозочка.

Поверхня мозочка складається з тонкого шару (1-2,5 мм) сірої речовини, що називається корою (рис. 33). У корі розрізняють три шари нервових клітин: зовнішній — молекулярний, середній — гангліозний і внутрішній — зернистий.

Під корою мозочка розміщена біла речовина. В її товщі є окремі скупчення сірої речовини, які утворюють парні ядра: зубчасте, коркоподібне, кулясте і ядро намету. Перші три розміщені в півкулях мозочка, а ядро намету — у середині черв’ячка.

Р ис. 33. Мозочок (внутрішня будова):

 1 — кора мозочка;

 2 — біла речовина;

 3 — зубчасте ядро;

 4 — коркоподібне ядро;

 5 — кулясте ядро;

 6 — ядро намету.

Мозочок має двосторонні зв’язки з іншими відділами центральної нервової системи за допомогою численних нервових волокон, які утворюють три пари ніжок. Розрізняють верхні, середні і нижні ніжки мозочка.

Нижні (задні, вірьовчасті тіла) ніжки мозочка з’єднують мозочок з довгастим і спинним мозком. Вони йдуть вниз, наближаючись один до одного. Між ними натягнута тоненька пластинка нервової тканини — задній мозковий парус. Нижні ніжки мозочка містять волокна задніх спинно-мозочкових шляхів, частину волокон від тонких та клиноподібних ядер, волокна від олив, деяких ядер черепномозкових нервів (VIII пара) та ін.

Середні ніжки мозочка — це мосто-мозочковий тракт, що сполучає мозочок з мостом і є продовженням кірково-мостових шляхів. За допомогою ядер моста і волокон, що йдуть від них, мозочок дістає нервові імпульси від великих півкуль мозку, які регулюють його роботу.

Верхні (передні) ніжки мозочка з’єднують мозочок з горбиками чотиригорбикового тіла середнього мозку. Вони йдуть догори і вперед теж наближаючись один до одного. Між ними розміщений передній мозковий парус. У складі цих ніжок проходять волокна передніх спинно-мозочкових шляхів. Крім того, від зубчастих ядер мозочка через верхні ніжки ідуть волокна до червоних ядер середнього і зорових горбів проміжного мозку.

Складна морфологічна структура мозочка зумовлена різноманітністю його функцій. Головною функцією мозочка є координація рухів і підтримка рівноваги тіла. Точність, поєднання, швидкість складних рухів тіла, кінцівок багато залежить від нормальної діяльності мозочка. Мозочок також впливає (підтримує) на тонус м’язів. В ньому знаходяться вищі центри вегетативної (симпатичної) нервової системи, які впливають на вегетативні функції організму (діяльність серцево-судинної системи, дихання, травлення, терморегуляції тощо).

Між мозочком, з однієї сторони, і мостом та довгастим мозком з другої, розташований четвертий шлуночок (рис. 27). Внизу він переходить в центральний канал довгастого і спинного мозку, а зверху — у водопровід. Порожнина цього шлуночка має вигляд шатра, основою (дном) якого є ромбоподібна ямка, а дахом — передній і задній паруси. Дно четвертого шлуночка має форму ромба і тому називається ромбоподібною ямкою. Нижню частину ромбоподібної ямки утворює дорзальна поверхня довгастого мозку, а верхню — дорзальна поверхня моста. Верхній кут шлуночка обмежений з боків верхніми мозочковими ніжками, а нижній — нижніми мозочковими ніжками. Поверхня ромбоподібної ямки має численні заглибини та підвищення, в яких знаходяться ядра черепномозкових нервів (V-XII пари).