
- •Основні поняття та терміни анатомії
- •Лекція 2 Еволюційний розвиток нервової системи
- •Ембріогенез нервової системи
- •Лекція 3 Топографія і зовнішня будова спинного мозку
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Функції спинного мозку
- •Оболонки та кровопостачання спинного мозку
- •Спинномозкові нерви
- •Лекція 4 Розвиток та загальний огляд головного мозку
- •Оболонки і судини головного мозку
- •Лекція 5 д овгастий мозок
- •Задній мозок
- •Лекція 6 Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Лекція 7 Внутрішня будова великих півкуль
- •Кора великого мозку
- •Лімбічна система мозку
- •Лекція 8 Черепномозкові нерви
Лекція 8 Черепномозкові нерви
Черепномозкові нерви, головні нерви (nn. craniales) — нерви, що відходять від головного мозку та іннервують органи і тканини голови, шиї, грудної та черевної порожнин. Всіх черепномозкових нервів є 12 пар. Кожний нерв має свій номер і назву (рис. 42).
Черепномозкові нерви виходять із порожнини черепа через відповідні отвори і розгалужуються в ділянці голови і шиї, а блукаючий нерв (10 пара) — також в грудній і черевній порожнинах.
За функціональною характеристикою нервових волокон черепномозкові нерви розрізняють чутливі, рухові, змішані і нерви, що містять парасимпатичні волокна.
До чутливих нервів відносяться нерви 1, 2 і 8 пар; до рухових — нерви 3, 4, 6, 11, 12 пар; до змішаних — нерви 5, 7, 9, 10 пар. До нервів, що містять парасимпатичні волокна, належать нерви 3, 7, 9, 10 пар.
Чутливі нерви прийнято розглядати в напрямку проходження збудження від рецепторів до головного мозку; рухові і змішані, навпаки, від ядер головного мозку до периферії.
I
пара — нюховий
нерв (n.
olfactorius) —
чутливий, утворений відростками нюхових
клітин верхньої частини слизової
оболонки носа. Ці відростки об’єднуються
в тонкі пучки — нюхові нитки, які
проходять через отвори горизонтальної
пластинки ґратчастої кістки в порожнину
черепа. Тут вони з’єднуються з нюховою
цибулиною, що переходить в нюховий
тракт.
Нюховий нерв передає імпульси від нюхових рецепторів носа до кори головного мозку.
II пара — зоровий нерв (n. opticus) — чутливий, утворений відростками нервових клітин сітківки ока. Із очної ямки проходить в порожнину черепа через зоровий отвір. Частина його волокон утворює перехрестя з волокнами нерва протилежної сторони і далі переходить у зоровий тракт.
Зоровий нерв проводить зорові імпульси від сітківки ока до кори головного мозку.
III пара — окоруховий нерв (n. oculomotorius) — руховий. Складається із рухових і парасимпатичних нервових волокон, відходить від середнього мозку. Із порожнини черепа нерв переходить через верхню орбітальну щілину в очну ямку, де іннервує більшу частину м’язів очного яблука і м’яз, що піднімає верхню повіку. Парасимпатичні волокна іннервують війковий м’яз і м’яз, що звужує зіницю ока.
IV пара — блоковий нерв (n. trochlearis) — руховий, теж відходить від середнього мозку. Із порожнини черепа нерв переходить через верхню орбітальну щілину в очну ямку, де іннервує верхній косий м’яз ока (блоковий).
V пара — трійчастий нерв (n. trigeminus) — змішаний, оскільки складається із рухових і чутливих волокон, відходить від моста і розгалужується на три гілки: очний, верхньощелепний і нижньощелепний нерви.
Очний нерв — перша гілка, чутливий. Утворюється внаслідок з’єднання відростків нервових клітин, що іннервують шкіру лоба, верхньої повіки, кон’юнктиви повік і очне яблуко. Входить в порожнину черепа із очної ямки через верхню орбітальну щілину.
Верхньощелепний нерв — друга гілка, також чутливий. Утворений відростками нейронів, що іннервують зуби і ясна верхньої щелепи, а також шкіру щоки та слизову оболонку ротової, носової і гайморової порожнин. Заходить в порожнину черепа через круглий отвір основної кістки.
Нижньощелепний нерв — третя гілка трійчастого нерва, змішаний. Виходить із порожнини черепа через овальний отвір в підвискову ямку і ділиться на рухову і чутливі гілочки. Рухові гілочки іннервують в основному жувальні м’язи, а чутливі — зуби і ясна нижньої щелепи, шкіру нижньої частини обличчя та вискової ділянки, а також слизову оболонку нижньої губи, дна порожнини рота, кінчика і тіла язика.
VI пара — відвідний нерв (n. abducens) — руховий. Відходить від моста, через верхню орбітальну щілину проникає в очну ямку і іннервує латеральний прямий м’яз ока (відвідний).
VII пара — лицевий нерв (n. facialis) — змішаний, містить рухові, чутливі і парасимпатичні волокна. Відходить від моста, через внутрішній слуховий отвір він входить в канал лицевого нерва, що розміщений в пірамідці вискової кістки, а із нього через шилососкоподібний отвір виходить на обличчя. Рухові волокна іннервують всі мімічні м’язи обличчя. Чутливі волокна забезпечують чутливу іннервацію передньої частини язика. Парасимпатичні волокна ідуть до підщелепної і під’язикової слинних залоз.
VIII пара — переддверно-завитковий нерв, або нерв слуху і рівноваги (n. vestibulocochlearis), — чутливий, починається двома гілками від внутрішнього вуха і складається із нерва завитки і нерва переддвер’я.
Нерв завитки проводить імпульси від органу слуху і складається із відростків клітин спірального вузла, що розташований всередині кісткової завитки.
Нерв переддвер’я є провідником імпульсів, що пов’язані з рівновагою тіла. Він передає імпульси від вестибулярного апарату, які сигналізують про положення голови, а отже, і тіла в просторі. Нерв утворений нейритами клітин переддверного вузла, розташованого на дні внутрішнього слухового проходу.
Нерв переддвер’я і нерв завитки сполучаються у внутрішньому слуховому проході в загальний переддверно-завитковий нерв. Із пірамідки вискової кістки, де міститься внутрішнє вухо, нерв виходить через внутрішній слуховий отвір, з’єднується з мозком поряд з лицевим нервом і проводить імпульси до відповідних ділянок кори великих півкуль.
IX пара — язиковоглотковий нерв (n. glossopharyngeus) — змішаний, містить рухові, чутливі і парасимпатичні волокна. Відходить від довгастого мозку, через яремний отвір він виходить із порожнини черепа. Рухові його волокна іннервують м’язи глотки, чутливі — слизову оболонку глотки і кореня язика, парасимпатичні — привушну слинну залозу.
X пара — блукаючий нерв (n. vagus) — найбільший із черепномозкових нервів, змішаний, має всі види нервових волокон. Парасимпатичні волокна складають основну частину нерва. Він теж відходить від довгастого мозку і через яремний отвір виходить із порожнини черепа на шию, потім в грудну порожнину, а далі — в черевну порожнину.
Рухові волокна блукаючого нерва іннервують м’язи глотки, гортані і м’якого піднебіння; чутливі — слизову оболонку глотки, гортані, кореня язика, а також тверду оболонку головного мозку; а парасимпатичні — органи шиї, внутрішні органи грудної і більшу частину органів черевної порожнин.
XI пара — додатковий нерв (n. accessorius) — руховий. Відходить він від довгастого мозку і виходить із порожнини черепа через яремний отвір. Додатковий нерв іннервує грудинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м’язи.
XII пара — під’язиковий нерв (n. hypoglossus) — руховий. Відходить від довгастого мозку, виходить із порожнини черепа він через канал в потиличній кістці і іннервує всі м’язи язика.