
- •Основні поняття та терміни анатомії
- •Лекція 2 Еволюційний розвиток нервової системи
- •Ембріогенез нервової системи
- •Лекція 3 Топографія і зовнішня будова спинного мозку
- •Внутрішня будова спинного мозку
- •Функції спинного мозку
- •Оболонки та кровопостачання спинного мозку
- •Спинномозкові нерви
- •Лекція 4 Розвиток та загальний огляд головного мозку
- •Оболонки і судини головного мозку
- •Лекція 5 д овгастий мозок
- •Задній мозок
- •Лекція 6 Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Лекція 7 Внутрішня будова великих півкуль
- •Кора великого мозку
- •Лімбічна система мозку
- •Лекція 8 Черепномозкові нерви
Лекція 7 Внутрішня будова великих півкуль
В складі великих півкуль є сіра і біла речовина. Сіра речовина зовні півкуль утворює плащову частину, або кору великих півкуль, а в глибині, ближче до основи півкуль — ядра основи, або підкіркові ядра (базальні, центральні вузли чи ганглії).
Підкіркові ядра філогенетично найбільш давня частина великого мозку, яку коротко називають підкіркою. Тут знаходяться підкіркові центри нервової діяльності. Між корою і підкірковими ядрами міститься біла речовина.
П
ідкіркові
ядра парні і містяться в обох півкулях
(рис.
40).
До них належать: смугасте тіло, огорожа
і мигдалеподібне ядро, які розділені
прошарками білої речовини, що утворюють
внутрішню, зовнішню і крайню капсули.
Рис. 40. Горизонтальний розріз головного мозку на рівні підкіркових ядер:
1 — головка хвостатого ядра на поперечному розрізі;
2 — зоровий горб;
3 — внутрішня капсула;
4 — зовнішня капсула;
5 — огорожа;
6 — шкаралупа;
7 — бліда куля;
8 — крайня капсула;
9 — кора острівця;
10 — кора великих півкуль;
11 — бічний шлуночок;
12 — третій шлуночок.
Смугасте тіло (corpus striatum) із них є найбільшим за розмірами та найважливішим у функціональному відношенні. Це масивне скупчення сірої речовини, яке прилягає до проміжного мозку. В деяких частинах його спостерігається чергування смужок білої і сірої речовини, внаслідок чого на розрізі речовина півкуль тут має смугастий вигляд. Звідси і збереглася давня назва “смугасте тіло”. Смугасте тіло складається із двох частин — хвостового ядра і сочевицеподібного ядра.
Хвостате ядро (nucleus caudatus) має видовжену форму у вигляді коми. Значна частина поверхні його звернена в порожнину бічного шлуночка, утворюючи його латеральну стінку. Передня розширена частина хвостатого ядра, що називається головкою, розміщена вище сочевицеподібного ядра, а його тіло і хвіст розташовані зверху і латеральніше зорового горба.
Сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis) знаходиться зовні і наперед від зорового горба та нижче і латеральніше від хвостатого ядра. Медіально воно відокремлене внутрішньою капсулою від зорового горба і хвостатого ядра, а латерально відмежоване зовнішньою капсулою від огорожі. На поперечному і поздовжньому розрізах кожної півкулі нагадує розріз сочевичного зерна. Воно має клиноподібну форму і звернене верхівкою до серединної площини. Дві смужки білої речовини розділяють сочевицеподібне ядро на три частини: більш темна латеральна частина — шкаралупа, або лушпина (putamen), а дві світліші частини конічної форми, звернені до середини, разом становлять бліду кулю (globus pallidus).
Як вже було відмічено, нервові імпульси від зорових горбів частково передаються на клітини блідої кулі, внаслідок чого тут виникають рухові імпульси, що йдуть уже відцентрово по волокнах білої речовини до ядер мозкового стовбура (в першу чергу до червоного ядра і чорної субстанції), спинного мозку і далі на периферію. Бліда куля приймає участь в здійсненні таких складних автоматичних рухів як ходіння, бігання, лазіння та інші.
Отже, ядра смугастого тіла є найважливішими підкірковими руховими центрами і становлять основну частину, так званої, екстрапірамідної системи, яка регулює звичні рухи людини та м’язовий тонус.
Підкіркові ядра мають відношення не лише до рухових реакцій, але також і до вегетативних функцій. Вони є вищими підкірковими центрами теплорегуляції, вуглеводневого обміну та ін. Імпульси смугастого тіла регулюють і координують діяльність усіх відділів стовбурної частини головного мозку. Функції смугастого тіла в цілому контролює кора великих півкуль.
Огорожа (claustrum) розташована латеральніше від сочевицеподібного ядра між ним і корою острівця у вигляді тонкої вертикальної смужки сірої речовини. Від сочевицеподібного ядра огорожа відокремлена зовнішньою капсулою, а від кори острівця — крайньою. Функції цього ядра остаточно ще не з’ясовані.
Мигдалеподібне ядро (corpus amygdaloideum) розміщене в глибині передньої частини вискової частки під смугастим тілом і є продовженням огорожі. Воно є підкірковим нюховим центром і входить до складу лімбічної системи.