Проміжний мозок

Проміжний мозок (diencephalon) розміщений вище від середнього мозку під мозолистим тілом., зверху і з боків прикритий і зростається з півкулями кінцевого мозку (рис. 35).

До складу проміжного мозку входять зорові горби, надгорбова, загорбова та підгорбова ділянки. Порожниною проміжного мозку є третій шлуночок. Це щілиноподібний простір, розміщений в серединній площині між зоровими горбами. Внизу третій шлуночок переходить у водопровід, а зверху через парні отвори сполучається з бічними шлуночками великих півкуль.

Зорові горби (thalami optici) — найбільші утворення проміжного мозку яйцеподібної форми, що прилягають до великих півкуль. Задні розширені частини їх називають подушками. Медіальні поверхні зорових горбів (правого і лівого), звернені одна до одної, утворюють бічні стінки шлуночка.

Зорові горби переважно складаються із сірої речовини, що прошарками білої речовини поділені на ядра, які є підкірковими центрами чутливості всього тіла людини. Зорові горби нервовими волокнами з’єднані з різними відділами кори головного мозку. Вся інформація (крім нюхової), яка йде до кори головного мозку, обов’язково проходить через зорові горби. Крім того, зорові горби з’єднані з блідою кулею, що розташована зовні від них і є підкірковим руховим центром.

Отже, від зорових горбів чутливі шляхи продовжуються частково до підкіркових ядер великих півкуль (бліда куля), частково-безпосередньо до кори. Подушки зорових горбів є підкірковими зоровими центрами.

Надгорбова ділянка (epithalamus) відносно мала. До неї належать мозкові (медулярні) смужки і шишкоподібна залоза (епіфіз). Мозкові смужки прилягають до верхньої частини зорових горбів. Задні частини їх розширюються, з’єднуючись між собою та з шишкоподібною залозою. Мозкові смужки є підкірковим нюховим центром, а шишкоподібна залоза по своїй будові і функціям належить до залоз внутрішньої секреції.

Загорбова ділянка (metathalamus) складається із парних утворень — внутрішніх і зовнішніх колінчастих тіл, що розміщені ззаду від подушок зорових горбів. Внутрішні колінчасті тіла (медіальні) є поряд з нижніми горбиками чотиригорбикового тіла середнього мозку підкірковими слуховими центрами. Зовнішні (латеральні) колінчасті тіла разом з верхніми горбиками чотиригорбикового тіла та подушками зорових горбів є підкірковими зоровими центрами.

П ідгорбова ділянка (hypothalamus) розміщена безпосередньо під зоровими горбами, утворюючи нижню стінку третього шлуночка. Їх добре видно на основі головного мозку. До підгорбової ділянки входять сірий горб, лійка, гіпофіз і соскоподібні тіла (рис. 29, 36).

Рис. 36. Стовбур головного мозку на поздовжньому серединному розрізі:

 1 - соскоподібне тіло;

 2 - сірий горб;

 3 - лійка;

 4 - гіпофіз;

 5 - зорове перехрестя;

 6 - окоруховий нерв;

 7 - ніжка мозку;

 8 - міст;

 9 - довгастий мозок;

 10 - центральний канал;

 11 - спинний мозок;

 12 - мозолисте тіло;

 13 - зоровий горб;

 14 - третій шлуночок;

 15 - епіфіз;

 16 - чотиригорбикове тіло;

 17 - водопровід;

 18 - четвертий шлуночок;

 19 - мозочок

Соскоподібні тіла розміщені на основі мозку між його ніжками у вигляді двох округлих утворень. Всередині міститься сіра речовина (ядра) і за своїми функціями вони є підкірковими нюховими центрами.

Спереду від соскоподібних тіл розміщений сірий горб з порожниною всередині, що є виступом дна третього шлуночка. Верхівка його витягнута у вузеньку трубку і називається лійкою. Кінець лійки з’єднаний з гіпофізом. Гіпофіз — це провідна ендокринна залоза.

Сірий горб складається з нервових клітин, які утворюють ядра. Тут розміщені вищі підкіркові вегетативні центри.

Гіпоталамус здійснює регулюючий вплив на розміщені нижче вегетативні центри і залози внутрішньої секреції, а через них на обмін речовин, діяльність всіх внутрішніх органів, а також відіграє важливу роль в теплорегуляції, підтриманні гомеостазу, впливає на емоційні реакції людини тощо.

Маючи численні зв’язки із зоровими горбами, корою великих півкуль, ретикулярною формацією стовбура мозку, гіпофізом та іншими відділами центральної нервової системи, гіпоталамус є однією із найважливіших ланок нервової системи, яка координує вегетативні функції з психічними і соматичними.