5.2. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

5.2.1. Аналіз ліквідності підприємства

Ліквідність балансу є одним із критеріїв оцінки фінансового стану підприємства акціонерами, банками, постачальниками та іншими партнерами. Ліквідність балансу – виражається у можливості швидко мобілізувати існуючі засоби (активи) для оплати у відповідні строки своїх зобов’язань (пасивів), а також непередбачених боргів. При виконанні курсової необхідно послідовно розмістити засоби (активи) за їхньою ліквідністю та визначити їх величину, тобто можливістю їх переведення у готівку. А саме:

1. Грошові кошти Сума, тис.грн

2. Цінні папери, які легко реалізуються

3. Дебіторська заборгованість

4. Матеріально-виробничі запаси:

   1. Готова продукція

   2. Матеріали

   3. Товари

   4. Незавершене виробництво

   5. Інші матеріальні запаси

5. Позаоборотні активи:

   1. Основні засоби

   2. Нематеріальні активи

   3. Інвестиції

   4. Відстрочені платежі і видатки

Описати, які засоби є високоліквідними, менш ліквідними та неліквідними.

При оцінці ліквідності балансу підприємства використовують такі показники (які розраховуються на початок і кінець періоду з визначенням відхилень та проведенням висновків):

Зменшення робочого капіталу

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття), який розраховують за формулою:

Такий коефіцієнт дає загальну оцінку ліквідності активів і показує скільки гривень поточних активів приходиться на 1 гривню поточних зобов’язань.

Значення коефіцієнту покриття:

• значення коефіцієнта поточної ліквідності в межах від 1 до 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;

• критичне значення коефіцієнта дорівнює 1;

• при значенні коефіцієнта покриття менше від 1 - підприємство має неліквідний баланс.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт миттєвої оцінки). Такий показник враховує якість оборотних активів, так як при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи. Розраховується за формулою:

Цей коефіцієнт подібний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину – виробничі запаси. Оптимальне значення даного показника повинно наближатися до 1.

3. Коефіцієнт абсолютної (загальної) ліквідності. Показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена терміново. Розраховується за формулою:

Значення коефіцієнта не повинно бути менше 0,2. Розрахована величина характеризує достатність поточних активів для погашення поточних зобов’язань.

Кожний з розглянутих коефіцієнтів ліквідності відображає різні аспекти фінансового стану підприємства, які цікавлять різних користувачів облікової інформації. Наприклад, постачальників найбільше цікавить коефіцієнт абсолютної ліквідності, банків – коефіцієнт швидкої ліквідності, учасників та інвесторів – коефіцієнт покриття.

Дані коефіцієнти характеризують ліквідність лише на дату складання балансу і не враховують строки сплати боргів. Тому не можуть бути точними індикаторами фінансового благополуччя підприємства.

4. Коефіцієнт оборотності запасів. Для безперервності діяльності підприємства необхідно підтримувати певний обсяг запасів для забезпечення відповідного обсягу продажу. З другого боку, надмірні запаси відвертають грошові кошти, які можна використати більш прибутково для інших цілей. В управлінні запасами існує підхід, який називається “точно в термін”, тобто підтримка запасів на можливо низькому рівні достатньому для реалізації відповідного обсягу продажу.

Коефіцієнт оборотності запасів показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу і розраховується за формулою:

Коефіцієнт оборотності запасів = Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)(р.040ф.2)

(Запаси на початок + Запаси на кінець):2 (р.100-140 гр.3 + р.100-140 гр.4 ф.2)

Чим вищий цей коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто зниження ефективності їх використання.

Поділивши тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів необхідних на 1 оборот запасів. Розрахована величина показує, що для збереження поточного рівня продажу поповнення запасів необхідно здійснювати через розраховану кількість днів.

5. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (коефіцієнт оборотності за розрахунками)

В процесі господарської діяльності існує розрив у часі між продажем товару і надходженням оплати за нього, в результаті чого виникає дебіторська заборгованість. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти вкладені в розрахунки і обчислюється як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості =

= _______________Загальний обсяг реалізації (р.010 ф.2)_____________________

[Деб.заборг. на поч. + Деб.заборг. на кін.]:2 (р.160-210 гр.3 + р.160-210 гр.4 ф.1)

Чим більша кількість оборотів тим краще. У цьому випадку підприємство швидше отримує оплату по рахункам.

Використовуючи цей коефіцієнт необхідно розрахувати період інкасації, тобто час протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в грошові кошти. Для цього ділять тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт оборотності за розрахунками. Розрахована величина указує на період очікування підприємством отримання грошових коштів після реалізації продукції і визначається в днях.

6. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів тимчасово залучених підприємством і таких, що підлягають поверненню.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості =

= _____Собівартість реалзованої продукції (товарів, робіт, послуг) (р.040 ф.2)

[Кред.заборг. на поч. + Кред.заборг. на кін.]:2 (р.620 гр.3 + р.620 гр.4 ф.1)

Поділивши тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, отримаємо середню кількість днів протягом яких підприємство оплачує рахунки кредиторів.

Після проведених розрахунків необхідно порівняти терміни погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та зробити висновки про платоспроможність підприємства. Перевищення терміну погашення кредиторської заборгованості над дебіторської свідчить про погіршення платоспроможності підприємства.