Дисконтні системи

Існують спеціальні компанії, що надають своїм клієнтам можливість купувати товари в інших компаніях або користуватися їх послугами зі значною знижкою. Цей спосіб отримав назву "дисконтні системи" (від англ. "discount" – знижка). Клієнту такої компанії видається спеціальна дисконтна картка і каталог фірм, в яких він може користуватись знижками. Така дисконтна картка дозволяє покупцеві отримувати знижки при купівлі в компаніях, що уклали договір з цією дисконтною системою. Оскільки список таких фірм, як правило, постійно змінюється, можна орієнтуватись не тільки за каталогом, але і за спеціальними наклейками на дверях магазинів, готелів, засвідчуючи, що фірма надає знижки власникам тієї або іншої дисконтної картки. Різні дисконтні системи призначені для людей з різними потребами - одні орієнтовані на туристів, інші на осіб, що перебувають у відрядженнях, треті – на молодь. Тому вибирати дисконтну картку треба, враховуючи свої потреби.

Чому надаються знижки

Продавець може пропонувати знижку своїм клієнтам з різних причин. Його може спонукати до цього закон, прагнення до реклами або якісь внутрішні мотиви. Ці причини важливо усвідомлювати, оскільки від них багато в чому залежить, як діяти, якщо обіцяна знижка не надається.

Велика кількість знижок має соціальну спрямованість. Вони виникають, коли державний (або місцевий) закон з метою захисту певних верств населення зобов'язує продавців надавати ці знижки. Втрати продавців компенсуються з державного бюджету. Звичайно, такі знижки встановлюються на ті товари і послуги, що найчастіше використовуються представниками малозахищених верств населення. Більшість знижок, наданих пенсіонерам, наприклад, при купівлі ліків, є соціальними знижками. Відмова продавця надати встановлену законом знижку – серйозне правопорушення, за яке він може бути покараний як­ в судовому, так і в адміністративному порядку. Якщо продавець відмовився надати таку знижку, треба зафіксувати цей факт ( за допомогою свідків або письмового документа) і звернутися до компетентного державного органу.

Переважна частина знижок носить рекламний характер, і мета їх заманити покупця, умовити купити товар. Продавцеві важливо, щоб покупець запам'ятав його магазин, спробував його продукт, щоб прийшов ще раз. Те ж прагнення рухає і магазинами, що надають пільги своїм постійним покупцям. Вони прагнуть зацікавити покупця придбати певну річ саме в цьому магазині.

Щодо знижок студентам і школярам, то тут присутній швидше здоровий глузд, ніж реклама. Справа в тому, що власники транспортних компаній і музеїв добре знають, що інакше студенти і школярі просто не підуть у музей або не будуть платити за проїзд. Тому і вважають: нехай краще заплатять менше, ніж нічого.

Безсумнівно, жодних розрахунків не потрібно, коли мова йде про соціальні знижки або інші види пільг, якими можна користуватися не задумуючись. Але більшість знижок усе-таки платні, навіть якщо вони носять рекламний характер. Іноді може трапитись так, що економія від знижок буде меншою, ніж сума, яку доводиться заплатити за неї. Є, наприклад, системи, які вигідні тільки при тривалому перебуванні в одному місті або тільки при туристичній поїздці в певні країни. Тому важливо навчитися заздалегідь розраховувати, чи варто прагнути купити товар якомога дешевше. Крім того, не слід забувати, що економія і витрати виражаються не тільки в грошах, але і в економії часу, нервів, сил.