Тема 6. Основні концепти рекреаційної діяльності

6.1. Основні моделі рекреаційної діяльності. Поняття рекреаційне проектування.

6.2. Елементарні рекреаційні заняття як складові рекреаційної діяльності.

6.3. Поняття «цикл рекреаційних занять» та його основні характеристики.

6.1. Основні моделі рекреаційної діяльності. Поняття рекреаційне проектування.

Туроператор - фахівець, який поряд з іншими завданнями займається проектуванням туру: визначенням рекреаційної спеціалізації туристських центрів; прокладкою туристських маршрутів; розробкою програм відпочинку; виміром ефективності програм відпочинку; розрахунком параметрів туру.

Розроблено численні процедури Туроперейтинг, що допомагають туроператору ефективно вирішувати ці завдання. У даній главі пропонується концепція рекреаційного проектування турів, заснована на принципі рекреаційного проектування В.С. Преображенського. Рекреалогія - наука про розширеному відтворенні живих сил людини - фізичних, інтелектуальних та духовних. Відповідно предмету її дослідження найбільш важливими для неї виступають питання оптимізації рекреації за допомогою спеціальних технологій рекреаційного проектування. В.С. Преображенський протиставляє дві дослідницькі позиції у вирішенні даної проблеми: «від ресурсу» і «від потреб». Аналізуючи базисну модель рекреаційної системи, він вказує на провідну роль в ній людини-туриста як центральної підсистеми, відзначаючи, що стани і властивості всіх інших підсистем залежать від вимог центральної підсистеми, а цільова функція рекреаційної системи визначається як максимально можливе задоволення рекреаційних потреб людини. В основу аналізу виникаючих суб'єкт-об'єктних відносин, згідно В.С. Преображенському, покладена проста схема взаємини людини-туриста і середовища. Згідно з цією схемою, якщо дослідник віддає перевагу людському фактору, то він працює з класом антропоцентричних систем, тобто систем, господарем яких виступає людина з її потребами, мотиваціями, уподобаннями, системою оцінок. Якщо дослідник позначає в якості ведучої підсистеми навколишній світ (неважливо, природний або культурно-історичний комплекс), він вимушено працює з класом натуроцентріческіх моделей, де «правлять» інші цінності: охорона природи, регламентація діяльності людини. В.С. Преображенський був одним з перших учених в Росії, хто не тільки усвідомив необхідність системного підходу при аналізі складних процесів, але й реалізував його. Принцип Преображенського в дослідженні рекреації заснований на принципі цілісності загальної теорії систем, згідно з яким відмітною якістю системи є той факт, що в системі виникає нова властивість, яким не володіє жодна з утворюючих її підсистем. Згідно з ученням В.С. Преображенського діяльність - це інваріантна частина системи, що зв'язує суб'єкта з ландшафтом. При цьому зв'язок несе в собі як сутнісні ознаки суб'єкта, так і сутнісні ознаки ландшафту. Принцип Преображенського дозволяє точно локалізувати діяльність не тільки як зв'язок, але і як структуру. Дійсно, станом діяльності інваріантні всі інші стани рекреаційної системи. Наприклад, відмінності пізнавальної, курортної та спортивної рекреаційної діяльності визначають специфіку вимог і станів природного комплексу, обслуговуючого персоналу, технічних систем, функцій управління в рекреаційній системі.

Рекреаційне проектування - варіативне моделювання програм відпочинку та обслуговуючих їх систем з урахуванням вимог рекреації.

Рекреаційне проектування розглядається як функція туроператора на стадії розробки проекту туру. Ця задача, як правило, має для туроператора цілком конкретний характер - розробити рекреаційну програму туру. Користуючись моделлю рекреаційного проектування, можна значно спростити і прискорити його конкретну реалізацію. В основу моделювання покладено принцип ієрархії рекреаційної діяльності (І. В. Зорін, В. А. Квартальнов, 1994), а також діяльнісної-ландшафтний принцип рекреаційного проектування В.С. Преображенського. Ці два принципи дозволяють розглядати рекреаційне проектування як структурно-модульний процес, схожий з завданням складання слів з літер, пропозицій - зі слів і, нарешті, тексту - з пропозицій. Азбука туроператора, виходячи з цих принципів, повинна містити замість букв комбінації рекреаційної діяльності. Основні поняття: рекреаційна діяльність; елементарне рекреаційне заняття (ЕРЗ); типи рекреаційної діяльності (ТРД); цикли рекреаційної діяльності (ЦРД).

6.2. Елементарні рекреаційні заняття як складові рекреаційної діяльності.

Рекреаційна діяльність - діяльність людей, спрямована на розширене відтворення їх живих сил і характеризується відносним різноманітністю поведінки людей і самоцінністю її процесу. Елементарні рекреаційні заняття - внутрішньо цілісна, однорідна, не роздільна на технологічні компоненти рекреаційна діяльність.

Основою для програм відпочинку, конструювання циклів рекреаційних занять служать елементарні рекреаційні заняття. За даними зарубіжних соціологів, число елементарних рекреаційних занять подвоюється кожні 10 років, до початку XXI століття їх налічувалося вже понад 100 тис. видів. Очевидно, що оперування такою базою вимагає застосування типізації ЕРЗ і зведення їх в більш великі групи - типи рекреаційної діяльності.

Тип рекреаційної діяльності - однорідна угруповання елементарних рекреаційних занять, кожне з яких взаємозамінне і альтернативно для всіх інших елементарних рекреаційних занять даної групи. Інакше кажучи, до одного типу рекреаційної діяльності відносяться взаємозамінні елементарні рекреаційні заняття. Ця умова виявиться дуже важливим в практиці конкретного Туроперейтинг, коли можливостей для здійснення будь-якого ЕРЗ може і не бути, але необхідно компенсувати цей недолік пропозицією туристові інших ЕРЗ. Наприклад, в негрібной період можна запропонувати туристам збирати ягоди, трави, горіхи і т. п. Головним обгрунтуванням типізації рекреаційної діяльності виступає її функціональна орієнтація. Виділяють рекреаційні функції: лікувальна - спрямована на відновлення здоров'я людини; пізнавальна - спрямована на розвиток духовного потенціалу особистості; спортивна - спрямована на розвиток фізичних сил людини. Все розмаїття елементарних рекреаційних занять в класифікації представлено 67 типами рекреаційної діяльності По суті, типи рекреаційної діяльності і являють собою своєрідні літери, з яких туроператор може скласти слова - цикли рекреаційної діяльності, а далі з циклів і пропозиції - програму відпочинку. Кожне з ЕРЗ може бути віднесена до класу лідируючих або «ведених», в залежності від того, чи є воно цільовим заняттям з позиції рекреаційних функцій. На цій підставі виділяються:

• цільові ЕРЗ, що з'явилися головним мотивом рекреаційної діяльності;

• додаткові ЕРЗ, не реалізують основну мету рекреації, але разнообразящіе цикл рекреаційних занять, оживляючі його;

• супутні ЕРЗ, що не дають специфічного рекреаційного ефекту, але необхідні за фізіологічними і технологічним обмеженням.

ЕРЗ у певної взаємозалежності в рамках одного циклу. З цих позицій їх характеризують: взаємозамінність (альтернативність) - можливість без видимого збитку для цілей рекреації замінити одне ЕРЗ на інше; взаємозумовленість - відношення, що приводить до поняття «режим рекреаційної діяльності», до побудови циклів, рекреаційний режим - це послідовність ЕРЗ з фіксацією їх тривалості та інтенсивності в циклі рекреаційних занять; протипоказання - несумісність деяких ЕРЗ між собою в даний відрізок часу.

Найважливішою характеристикою ЕРЗ є аттрактивность рекреаційної діяльності - індивідуальна або групова привабливість занять рекреаційної діяльності та їх поєднань.

Найбільш бажаними для щоденного відпочинку є наступні типи рекреаційної діяльності: прогулянковий відпочинок, аматорські заняття на відкритому повітрі, спортивні ігри та вправи, водні процедури, ігри в приміщенні й т. д.; для щотижневого відпочинку - рухливі заняття на воді, спортивний туризм, спортивні ігри та вправи, екскурсійний, риболовно-мисливський туризм, аматорські заняття на відкритому повітрі і т. д.; для відпустки - кліматичний, спортивний, риболовно-мисливський, бальнеологічний, екскурсійний туризм, заняття на воді. Конкретні види діяльності у вільний час, виконують функції відновлення сил індивіда, у своїй послідовності утворюють комбінації добового, тижневого, річного та життєвого циклів рекреаційної діяльності. Вони розрізняються за можливостями задовольняти ті чи інші рекреаційні дії в одиницю часу, що і визначає їх інтенсивність. Під інтенсивністю рекреаційної діяльності розуміють оцінку рівня задоволення рекреаційних потреб. Туризм є самим інтенсивним видом рекреаційних занять, оскільки в одиницю часу здатний задовольнити максимум рекреаційних потреб людини.

6.3. Поняття «цикл рекреаційних занять» та його основні характеристики.

Цикл рекреаційних занять - 1) програма відпочинку, що дозволяє на основі поведінкових можливостей і зразків реалізовувати певні рекреаційні цілі, мотивації і домагання в конкретних умовах; 2) взаємозалежне і взаимообусловленное поєднання ЕРЗ, що виникає на базі провідного (основного) заняття.

Кожна людина, самостійно, частіше неусвідомлено, конструює цикли рекреаційних занять виходячи з власних уявлень про корисність елементарних занять, їх аттрактивности, величини рекреаційного часу, звичок, моди, цін на послуги та товари, грошових доходів та інших факторів. Найчастіше самостійно організована діяльність слабо відповідає рекреаційним потребам. ЦРЗ повинні задовольняти двом фундаментальним вимогам: корисність і індивідуальна привабливість (аттрактивність). ЦРЗ формуються з оптимальних сполучень ЕРЗ, відповідних поняттю «рекреаційний режим», і утворюють ієрархію: добові, тижневі, річні та життєві ЦРЗ.

У циклах рекреаційних занять ЕРЗ підрозділяються на цільові, додаткові і супутні, виходячи з функціональної орієнтації. Наприклад, екскурсії будуть цільовими для реалізації пізнавальної функції, додатковими для оздоровчої та супутніми для лікувальної. При моделюванні циклів рекреаційних занять в якості основних розглядаються різні типи відносин:

взаємодоповнюваність - можливість деяких рекреаційних занять використовуватися обов'язково в комплекті, в певній пропорції. Відносини взаємодоповнюваності визначає включення і послідовність деяких додаткових рекреаційних занять; визначаються провідними рекреаційними заняттями циклу.

взаємозамінність - можливість альтернативного використання різних видів рекреаційної діяльності, а також можливість альтернативи для даного виду діяльності. Відносини взаємозамінності надзвичайно важливі в організації туристської діяльності для досягнення оптимальних параметрів Црз і визначають можливості не тільки моделювання, але й вибору туристом циклу рекреаційної діяльності.

При конструюванні Црз враховується також наступне:

1. Кожен цільової тип рекреаційної діяльності утворює один або кілька циклів;

2. Специфіка циклів формується на основі одного і того ж цільового заняття;

3. Визначаються додаткові типи рекреаційної діяльності, які отримали найбільш високі значення коефіцієнтів аттрактивности.